111.Істиність і формальна правильність міркування.
Загальновизнаним
є положення, що
для того, щоб у конкретному міркуванні
вивідне знання було істинним, необхідно
дотримуватися таких умов:
а)
вихідні
твердження обов’язково повинні бути
істинними;
б)
під
час міркування між вихідними твердженнями
необхідно встановити зв’язок,
якийвідповідає законам і правилам
логіки.
Вивідне
знання буде істинним тоді і тільки
тоді, коли вихідні твердження міркування
будуть істинними, і до них будуть
правильно застосовані правила та закони
логіки. Тобто, істинність висновку
міркування – це відповідність висновку
міркування дійсності (якщо
висновок міркування істинний, то
вінвідповідає дійсності, а якщо висновок
міркування хибний,то він не відповідає
дійсності),
а
правильність міркування – це відповідність
міркування правилам і законам логіки.
Дотримання цих
вимог забезпечує отримання вивідного
знання, істинність якого не викликає
сумніву.
