
- •19.Причини, характер, рушійні сили та періодизація національної революції в Україні (1648-1676рр..)
- •20.Розгортання національно-визвольної війни (лютий1648-серпень1657рр.)
- •21.Утворення Української гетьманської держави (1648-1657рр)
- •22.Громадянська війна та поділ козацької України на гетьманства (1657-1663рр.)
- •23.Боротьба за возз’єднання Української козацької держави (1663-1676)
- •24.Гетьманування Івана Мазепи
- •25.Пилип Орлик та його конституція (1710р)
- •26.Гетьмани п. Полуботок та д.Апостол
- •27.Останній гетьман України к.Розумовський. Скасування гетьманства
- •28.Ліквідація Запорозької Січі та доля запорозького козацтва
- •Створення на західноукраїнських землях "Королівства Галіції та Лодомерії"
- •29.Національно-визвольний та антифеодальний рух на Правобережжі в другій половині XVIII ст..
- •30. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії у першій половині XIX ст..
- •31.Національне відродження в Україні. Кирило-Мефодіївське товариство
- •32.Особливості скасування кріпосного права в Україні.
- •33.Ліберальні реформи 60-70 рр. XIX ст..
- •34.Соціально-економічний розвиток України в пореформений період Соціально-економічний розвиток у пореформений період
- •35.Соціально-економічний розвиток українських земель в складі Австро-Угорської імперії наприкінці XVIII-XIX ст..
- •36. Суспільно-політичний та національний рух в Україні у другій половині XIX ст..
- •37. Утворення політичних партій в Україні в кінці XIX – на початку XX ст..
- •38.Україна в роки першої російської революції 1905-1907рр.
- •39.Україна в роки Першої світової війни
- •40. Утворення Української Центральної Ради. Перший та Другий універсали.
- •41.Проголошення унр. Відносини Центральної Ради з Радянською Росією. Четвертий універсал.
- •42.Українська держава гетьмана п. Скоропадського.
- •43.Директорія унр.
- •44.Утворення зунр. Акт з єднання зунр та унр
- •45.Політика радянської влади в Україні 1919-1920рр.
- •46.Україна в умовах непу
- •Упровадження нової економічної політини
- •47.Входження України до срср та його наслідки
- •Суспільно-політичне життя у 20-х рр.
- •48.Прискорена індустріація України та її наслідки
- •49.Колективізація сільського господарства та її наслідки.
- •50.Голодомор 1932-1933 років в Україні
- •Примусова хлібозаготівля, 1933 р.
- •Характерні ознаки геноциду
- •51.Українізація: форма і зміст.
- •52.Західноукраїнські землі в 20-30-х роках ст.. Утворення оун.
- •53.Початок Другої світової війни. Наслідки входження західноукраїнських земель до срср.
- •54. Німецько-радянська війна. Оборонні бої на території України 1941-1942рр..
- •55. Окупація України гітлерівською Німеччиноюта рух Опору
- •56.Визволення України від німецько-фашистських загарбників(1943-1944рр..)
- •57. Повоєнна відбудова і розвиток України в 1945-середині 50-х років.
- •58. Відновлення Радянської влади в Західній Україні. Операція «Вісла»
- •59. Хрущовська «відлига» (1953-1964)
- •60.Посилення кризових явищ в соціально-економічному житті України в 60-80-х роках хх ст..
- •61. Шестидесятники та дисидентський рух 70-х рр. В Україні
- •62. Україна і перебудовні процеси в срср (квітень 1985-серпень 1991 рр.)
- •63. Крах серпневого путчу 1991р. Акт проголошення незалежності україни
46.Україна в умовах непу
Після закінчення Громадянської війни внутрішнє становище України було надзвичайно складним. Воєнні дії завдали економіці УСРР величезних збитків і шкоди. Розруха вразила машинобудування, залізорудну і вугледобувну промисловість, металургію. У стані глибокого занепаду були легка і харчова промисловість.
У скрутному становищі опинилось і сільське господарство. На чверть скоротилися посівні площі. Погіршилась обробка землі, були порушені норми посіву. Політика продрозкладки позбавляла селян економічних стимулів. Справу ускладнив голодомор 1921—1922 рр., який був одним із наслідків політики «воєнного комунізму», тих примусових методів, за допомогою яких більшовицька влада домагалася виконання нереальних планів хлібозаготівель. Особливо тяжке становище склалося в південних губерніях України, які до Першої світової війни були головними експортерами хліба. Голодувало близько 7 млн. людей. Однак хліб з України продовжував вивозитись для промислових центрів Росії, або для Поволжя, що також голодувало. Голод в Україні вдалося ліквідувати лише 1923 р. завдяки поліпшенню загальної економічної ситуації. Оскільки навіть після Громадянської війни більшовицьке керівництво не відмовлялось від воєннокомуністичних методів, то знову піднімався повстанський рух. Наприкінці лютого 1921 р. спалахнуло повстання балтійських моряків у Кронштадті, активізувався повстанський рух в Україні. У промислових центрах — Києві, Одесі, Харкові та інших містах почалися страйки, які вимагали усунення більшовиків від влади. Країна опинилася на межі нової Громадянської війни.
Упровадження нової економічної політини
Намагаючись
не допустити втрати своєї влади,
більшовицьке керівництво змушене було
вдатися до інших методів подолання
кризи. Відмова від політики «воєнного
комунізму» пов'язана з рішенням X з'їзду
РКП(б) у березні 1921 р. про заміну
продрозкладки продовольчим податком,
розмір якого був удвічі менший за
продрозкладку і заздалегідь був відомий
селянам. Після здачі продовольчого
податку селяни отримували право
розпоряджатися надлишками своєї
продукції. Заміна продрозкладки стала
першим кроком нової економічної
політики(НЕПу).
У
промисловості почалася здача в оренду
націоналізованих дрібних і середніх
підприємств їх колишнім власникам. Була
проведена децентралізація управління
промисловістю (замість главків
підприємства об'єднувались в трести,
яким надали господарську самостійність).
Багато підприємств були переведені на
господарський розрахунок, тобто їх
діяльність мала на меті отримання
прибутку. Скасовувалась загальна трудова
повинність, створювався ринок робочої
сили. Було здійснено перехід від
зрівняльної заробітної плати до
заробітної плати, що залежала від
результатів праці.
Була дозволена
торгівля, яка замінила притаманний
«воєнному комунізму» простий товарообмін.
У великих містах почали діяти торгові
біржі. В економіку активно залучались
іноземні інвестиції у формі концесій.
1924 р. внаслідок грошової реформи в обіг
була введена конвертована валюта —
червонець, який дорівнював 10 золотим
карбованцям. Джерелом постійного
поповнення держбюджету стали податки.
В Україні НЕП був упроваджений пізніше
— з 1922 р. і його введення було ускладнене
значними труднощами, більшими, ніж у
районах Росії. Затримало введення НЕПу
те, що у 1921 р. в українських селян залишався
борг з продрозкладки за 1920 р., який був
перенесений на наступний.
Однак у
цілому НЕП створив сприятливі умови
для організації господарства на принципах
ринкової системи і це сприяло пожвавленню
і швидкій відбудові економіки. Вже у
1925/26 господарському році Україна в
цілому досягла до воєнного рівня
промислового виробництва. Ще успішніше
розвивалось сільське господарство, яке
базувалося в роки НЕПу на одноосібних
селянських господарствах. 1927 р. оброблялося
на 10 % більше землі, ніж 1913 р. В умовах
НЕПу знову був відроджений прошарок
підприємців, торговців та інших
представників буржуазії, що легально
здійснював свою економічну діяльність.
Хоча
НЕП виявився цілком життєздатним, в
уяві більшовиків така політика не мала
подальшої перспективи. Для них вона
була нічим іншим, як тимчасовим відступом
перед капіталізмом, за яким розпочнеться
новий наступ.