43.Моніторинг інновацій: сутність, об”єкти, групування даних про інновації

Упровадження новацій супроводжується значним ризиком їх неприйняття. Тому планування іннов. процесів на під-ві слід здійснювати на основі попередніх досліджень ринку. Моніторинг ( англ. monitoring - спостерігати, відстежувати, контролювати, перевіряти) – це безперервне комплексне спостереження і контроль за об”єктами, вимірювання і аналіз їхніх параметрів та результатів функціонування. Вузьке значення – це результат ведення інноваційних процесів ( спостереження за результатами виконання етапів інноваційного процесу). Широке значення – це систематична обробка та аналіз інформації про перебіг інноваційних процесів, практичні наслідки заходів держави щодо стимулювання, регулювання інноваційної діяльності в країні, результати реалізації пріоритетних напрямків інноваційної діяльності. (Закон України “Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні”). Моніторинг суб’єктів ринку з метою виявлення перспективних напрямів ІД передбачає вивчення споживачів, аналіз умов конкуренції і рівня науково-технічного потенціалу під-ва, вивчення товару-новації. Вивчення споживачів товару-інновації має на меті залучення клієнта до розроблення і випуску нового товару, що полегшує його подальший збут. Аналіз умов конкуренції і рівня науково-технічного потенціалу під-ва є основою економічного обґрунтування ІС під-ва. Вивчення товару-новації, його головною метою є виявлення реальної ринкової пореби в ньому. Це необхідно для прийняття рішень щодо оптимального обсягу випуску, технічних характеристик нового товару, для здійснення економічно обґрунтованої ІП.

Усю технічну інформацію поділяють на науково – технічну та патентну.

Допомогу в пошуку необхідної науково-технічної літератури надають різноманітні бібліографічні покажчики. За тематикою покажчики поділяють на галузеві та тематичні. За метою покажчики поділяються на інформаційні та рекомендовані. За способом і повнотою подання інформації покажчики поділяють на бібліографічні

45. Завдання сист фін ід

Планування іннов. процесів передбачає також визначення обсягу коштів, необхідних для здійснення усіх видів ІД та оцінювання можливості під-ва акумулювати їх у тих часових межах, які відповідають ЖЦІ. Розробка стратегії фінансування ІД передбачає належне екон. обґрунтування іннов. програм і проектів, визначення джерел і суб’єктів їх фінансування та своєчасне забезпечення надходжень коштів протягом періоду їх реалізації. Субєктами фінансування іннов. процесів можуть бути самостійні під-ва, іннов. фонди, банківські установи, інтегровані фінансово-промислові структури, територіальні органи управління, приватні особи. Створення ефективної системи фінансування іннов. процесів є важливим і актуальним завданням держави загалом. Завдання системи фінансування ІД ( рівень держави): Створення необхідних передумов для швидкого й ефективного впровадження технічних новинок в усі ланки господарського комплексу країни, забезпечення його структурно-технологічної перебудови; Збереження і розвиток стратегічного науково-технологічного потенціалу й пріоритетних напрямків економічної діяльності; Створення необхідних матеріальних умов для збереження і розвитку наукового потенціалу країни, запобігання відпливу наукових кадрів за кордон. Ці завдання можуть вирішуватися шляхом прямого бюджетного фінансування, надання грантів недержавними організаціями та фондами, через створення інституційно-правових умов, за яких заохочувалося б фінансування науково-дослідних робіт комерційними структурами. Система фінансування ІД на рівні окремих суб’єктів підпр. діяльності націлена передусім на фінансування інноваційних проектів, що забезпечують зміцнення конкурентних позицій під-ва.