
- •1.Термін ,,Середні Віки”. Періодизація середніх віків.
- •2.Джерела з історії середніх віків 5-11ст.
- •3. Джерела з історії середніх віків 11-15ст.
- •5.Демографічні процеси у країнах Західної Європи.
- •6. Загальні закономірності відтворення населення країн Зх.Є. У с.В.
- •7.Соціоекологія західноєвропейського середньовіччя.
- •8. Правові норми у країнах Зх.Є. У с.В.
- •9. Ментальність н-ня середньовічної Зх.Є.
- •10. Судоустрій та судочинство у країнах Зх.Є. У с.В.
- •11.Військова система серед.Зх.Є.
- •12. Зброя і військове спорядження у середні віки.
- •13. Причини великого переселення народів. Міграція германських племен у 2-4ст.
- •14. Заснування варварських королівств на території зх.Є.
- •15.Утворення англосаксонських королівств в Британії та їх сусп.Устрій у 5-8ст.
- •27. Оргінізація управління помістям
- •28.Війни Карла Великого
- •844 Г н.Э. Викинги грабят Испанию.
- •31. Утвердження феодалізму
- •32. Особливості феодалізації скандинавії.
- •36. Начало агрессии немецких феодалов против полабских славян
- •37. Італійська політика німецьких королів і утв. Св. Римської імп.
- •39.Політична криза у Німеччині другої пол.11ст. Боротьба імператорів за інвеституру.
- •40.Образование единого англосаксонского государства — Англии
- •43.Суспільний устрій Аструро-Леонського кор..9-11ст.
- •44.Каталонія та Арагон у 9-11 ст.
- •45.Королевская власть и кортесы
- •46.Реконкіста 11-13ст.
- •47.Объединение Кастилии и Арагона
- •49. Виникнення середньовічних міст у країнах Західної Європи.
- •2 Райони урбанізаційних процесів:
- •50. Боротьба міст з феодальними сеньйорами.
- •51. Причини виникнення ремісничих цехів.
- •52. Початок розкладу цехового ладу.
- •53. Передумови хрестових походів та їх характер. Перший хрестовий похід.
- •54. Держави хрестоносців на Сході. Духовно – рицарські ордени.
- •55. Другий і третій хрестові походи.
- •56. Четвертий хрестовий похід.
- •57. Останні хрестові походи.
- •58. Посилення королівської влади у Франції у XII ст. І причини цього процесу. Філіп іі.
- •60. Франція в xiiі ст. Людовік IX та його реформи.
- •61. Франція наприкінці XIII- на початку XIV ст. Філіпп IV. Початок станової монархії у Франції.
- •62. Причини і початок Столітньої війни. Поразка Франції біля Кресі та Пуатьє.
- •63. Повстання в Парижі під керівництвом Етьєна Марселя.
- •64. Становище французького селянства в XIV ст. Жакерія.
- •65. Франція у першій половині XV ст. Відновлення Столітньої війни. Жанна д’Арк.
- •66. Франція у другій половині XV ст. Завершення політичного об’єднання країни.
- •67. Нормандське завоювання та його вплив на розвиток феодалізму в Англії.
- •68. Англія у XII ст. Реформи Генріха II та їх характер.
- •69. Внутрішня та зовнішня політика Іоанна Безземельного. «Велика хартія вольностей».
- •70. Виникнення англійського парламенту. Особливості формування станової монархії в Англії.
- •71. Рух за реформу церкви в Англіі. Джон Вікліф, лолларди.
- •72. Причини повстання англійських селян під керівництвом Уота Тайлера. Хід і наслідки.
- •73.Економічний і соціальний розвиток Англії в XV ст.
- •74. Англія у 2пол.15ст.Війна білої та червоної рози.
- •75.Італійська політика нім.Імператорів
- •76.Агресія німецьких феодалів в 12-13 ст.
- •77. Утворення і розвиток швейцарського союзу.
- •78. ОсобливрстСоц-економ. Розвитку Німеччини в 14-15 ст.
- •79.Політ-ий.Р-ок Нім.У 14ст.Золота Булла
- •80. Розвиток міст в Північній і Середній Італії в 11-12 ст.
- •81. Папська область в 11-12ст.Арнольд Брешианский
- •82. Особливості політ.Розвитку Під.Італії в 13ст. Сицилійска вечерня
- •83.Повстання дольчіно
- •84.Зародження раньокапіталістичних відносин в Італії. Виникнення мануфактур.
- •85.Політичний устрій міст-держав Італії в 13-15 ст.
- •86.Тирания Медичи во Флоренции.Савонарола.
- •87.Утворення Візантійської імперії та особливості її соціально-політичного розвітку у іv – V ст.
- •88.Правління імператора Юстиніана, його внутрішня та зовнішня політика.
- •89.Військово-адміністративні реформи у Візантії у 7-9 ст. Фемний лад.
- •90.Землеволодіння та землекористування за «Земелробським законом»
- •91.Соціальне розшарування за «Земелробським законом»
- •92.Іконоборський рух, соціальні конфлікти і єрисі 8-9ст. Візантія.
- •93. Церква у Візантії у другій половині 9-11 ст.
- •94.Візантійське село у другій половині 9-11 ст.
- •95. Візантійське місто у другій половині 9-11 ст.
- •96.Зовнішня політика Візантії у другій половині 9-11 ст.
- •97. Четрвертий хрестовий похід і Латинська імперія.
- •98. Відновлення Візантійської імперії. Піздньовізантійський феодалізм.
- •99. Турецькі завоювання на Балканах у 14-15ст.
- •100. Завоювання Константинополя турками-османами.
- •101. Християнська церква на порозі середньовіччя. Аврелій Августин.
- •102.Християнізація Європи.
- •103. Конфронтація між зх.І сх..Церквами. Схизма 1054.
- •104. Клюнійська реформа. Понтифікат Григорія 7.
- •105. Папська могутність у 12-13ст.
- •106. Середньовічні єресі.Іквізиція.
- •107. Чернецтво.Католицькі ордени.
- •112.Студентська творчість. Поезія вагантів.
- •115. Дипломатія країн Зх.Є.
- •120.Готичне мистецтво
7.Соціоекологія західноєвропейського середньовіччя.
У С.В. екологічний чинник відігравав дуже важливу роль у госп.діяльності л-ни. Від нього залежали тип житла та поселення, одяг і їжа, засоби комунікації, і знаряддя праці. Впливав на появу, розвиток міст і торгівлі, на політичне та дух.життя., на побут нас-ня, на темпи суспільного процесу. На поч..С.доби людство ще не споганило екологію Зх.Євр. Флора і фауна ще зберігало всоє одвічне багатство. Основна територія континенту була помірною та субтропічною смугою, сприятливою для розвитку хліборобства, тваринництва, багатьох промислів. Дещо вологіший ніж в античні часи, клімат південних областей Зх.Є. і трохи сухіший-її північних районів забезпечував поширення нових к-р і розширення випасів. Виходи до морів та океанів, уможливлював розвиток мореплавства, водного транспорту, рибальства. Особливо велике значення мали Середземної та Балтійське моря-центри торговельних зон, а також р.Луара(Франція),Рейн(Нім),По(Італія),Темза (Англії) та ін. Зх.Єв.вкривали дрімучі ліси, що займали 2/3 її території. Ліси були постачальниками деревини-основного багатства серед.цивілізації. Вона була основним будівельним матеріалом. З неї виготовляли знаряддя праці ,меблі,вози та ін. Кора використовувалась для дубління шкур,з смоли робили клей,свічки,факели. Їстівні дари лісу становили основу харчового раціону. Мисливство, рибальство, збиральництво,лісові промисли, були також поширеними як рільництво, розведення худоби та птиці. Ліс та очищенні від лісових хащів поля використовувались як пасовиська, шкура та хутра зігрівали тіло селянина, дичина була основним джерелом білків і жирів. Ще більшу територію займали ланди(пустища)-необроблені землі. Ділянки залишені під пар або призначені для переходів людей і худоби. Важливу роль відігравав ландшафт. Рівнинний ландшафт спонукав людей будувати села, а порізаний рельєф-селитися хуторами. Пагорби використовувалися для фортифікаційного будівництва. Дедалі безцеремонніше освоюючи дику природу-люди створювали штучний ландшафт: зявлялися нові поселення, міста, фортеці; люди рили канали, насипали дамби, осушували болота, викорчували ліс під ріллю. Завдяки дренажним роботам і осушенню у приморських територія зявилися польдери-оточені греблями і порізанні каналами ділянки суші, розташовані нижче ріня моря. Природу безоглядно нищили,у Візантії,Англії,Франції, Іспанії-вирубка лісів призвела до інтенсивної ерозії та вивітрювання грунтів, а до кін.13ст-й до зменшення їхньої родючості, обміління річок,збідніння флори і фауни. У 15ст. було вичерпано й непоодинокі поклади металевих руд. Клімат у Зх.Є. впродовж середньовіч змінювався. До 9 ст. на північ від Альп стало холоднішати, зростала кількість опадів. Однак у 9-10ст.знову потемнішало, зменшилася вологість. Близько 1200р.клімат удруге похолоднішав,в 13-поч.14ст.назвали малим льодовиковим періодом. В Англії знову задощило. Це позначилось на врожайність. Населення полишало гірські території, бо врожай там до поч..14ст. не встигав дозрівати. Долинами сходили альпійські й скандинавські льодовики, а арктичний льодовик поволі рухався між Ісландією і Гренландією на південь, через що купецьким суднам довелося прокладати новий курс, південніший.