
- •1. Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів з виразковою хворобою шлунка та дпк і її ускладненнями.
- •Викладення теми.
- •Інструментальні методи дослідження:
- •Показання до оперативного лікування хворих на виразкову хворобу:
- •Клініка та діагностика:
- •Лікування.
- •Класифікація:
- •Клінічний перебіг:
- •Діагностика:
- •Лікування.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Клінічний перебіг.
- •Класифікація:
- •Лікування:
Викладення теми.
Виразкова хвороба шлунка і ДПК — хронічне захворювання, основним мор фологічним проявом якого є рецидивуюча виразка шлунка або ДПК, що утворюється внаслідок розладів механізмів регуляції шлункової секреції з порушенням спів відношення між активністю факторів кислото пептичної агресії та факторів захисту і виникає, як правило, на тлі гастриту, спричиненого інфекцією Helicobacter pylori.
Етіологія.
Виразка виникає внаслідок переважання факторів кислото пептичної агресії над факторами захисту.
Фактори агресії:
І. Ендогенні:
– соляна кислота;
– жовчні кислоти та лізолецитин. ІІ. Екзогенні фактори:
– Helicobacter pylori (найважливіший етіологічний фактор майже всіх немедикаментозних виразок);
– медикаментозні препарати (НПЗП, стероїдні гормони, цитостатики, протитуберкульозні препарати).
Фактори захисту:
– адекватний кровообіг;
– шар слизу, який вкриває слизову оболонку шлунка та ДПК;
– бікарбонати;
– фактори, які сприяють регенерації слизової оболонки шлунка та ДПК.
Клініка неускладненої виразкової хвороби шлунка та ДПК.
|
Виразка ДПК |
Виразка шлунка |
Скарги |
– біль в надчерев’ї, який посилюється вночі і через 2–3 год їди, – купірується споживанням їжі; – диспептичний синдром; – відрижка; – схильність до закрепів |
– біль в надчерев’ї, який посилюється після їди; – диспептичний синдром; – нудота; – блювання; – зниження апетиту |
Анамнез |
Характеризується сезонними загостреннями (весна—осінь) |
|
Об’єктивні дані |
Помірний біль під час пальпації в надчеревній ділянці або праворуч і вище пупка. Незначна резистентність м’язів передньої черевної стінки. Позитивний симптом Менделя (посилення локальної болючості під час поштовхоподібної пальпації в проекції виразки) |
Інструментальні методи дослідження:
Фіброезофагогастродуоденоскопія (ФЕГДС) — дає змогу встановити наявність виразки, її локалізацію, форму, глибину, наявність ускладнень, взяти матеріал для гістологічного, цитологічного та мікробіологічного досліджень.
Рентгенографія шлунка із барію сульфатом — дає змогу визначити наявність виразки (симптом «ніші»), стенозу, пухлини, діафрагмальної грижі й оцінити швидкість проходження барієвої суміші зі шлунка та ДПК.
Біопсія (при локалізації виразки в шлунку). Матеріал береться в 5—7 ділянках, з краю виразки та навколо неї.
Дослідження гелікобактерної інфекції:
– дихальний тест — за наявності в шлунку Helicobacter pylori спричинює фер ментативний гідроліз 13С сечовини з утворенням 13СО2, який реєструє датчик у ви дихуваному повітрі;
– швидкий уреаз ний тест (CLO тест) — ґрунтується на зміні кольору індика тора при взаємодії його з біоптатом слизової оболонки шлунка, контамінованої Helicobacter pylori;
– морфологічне дослідження слизової оболонки шлунка — виявлення у препаратах, забарвлених за спеціальними методиками, Helicobacter pylori.
Консервативне лікування неускладненої виразкової хвороби:
а) потрійна терапія протягом 7–14 днів:
– блокатори протонної помпи (омепразол, лансопразол, пантапразол, рабепразол, езомепразол) 2 рази на день;
– антигелікобактерна терапія за наявності гелікобактерної інфекції в шлунку (кларитроміцин 500 мг 2 рази + амоксицилін 1 000 мг 2 рази на день або кларитро міцин 500 мг 2 рази + метронідазол 500 мг 2 рази на день);
б) резервна квадротерапія — 7 днів:
– блокатори протонної помпи (омепразол, лансопразол, пантапразол, рабепразол, езомепразол) 2 рази на день;
– препарат колоїдного вісмуту 120 мг 4 рази на день;
– метронідазол 500 мг 3 рази на день;
– тетрациклін 500 мг 4 рази на день;
в) після завершення комбінованої ерадикаційної терапії або за відсутності геліко- бактерної інфекції в шлунку подальше лікування проводять антисекреторними пре- паратами:
– інгібітори протонної помпи (препарати вибору);
– блокатори Н2 рецепторів гістаміну протягом 4–6 тиж при виразках ДПК і 6–8 тиж при виразках шлунка;
– цитопротектори (де нол).