Vіі. Закріплення і осмислення знань.

1.     Робота в зошитах (с.44).

Наголосити,що для тим,хто працює на високий рівень, потрібно навести приклади тварин до кожної групи(не менше двох представників).

2.     «Мозкова атака».

-         Доведіть,що черепаха – плазун,хоча її тіло вкрите не лусочками,а панциром.

-         Доведіть,що їжак,вкритий голками,належить до групи звірів.

Vііі. Узагальнення і систематизація знань.

1 . Хвилинка ерудита .

1. Куди зайцю зручніше бігти — з гори чи під гору? Під гору, бо у зайця передні ноги коротші, а задні довші. 2. Хто з лісових звірів розвішує гриби для сушіння на деревах і з якою метою? Білка, що запасається на зиму сушеними грибами.

3. Товстим чи худим залягає ведмідь у барліг і чому? Товстим. Жир обігріває і годує ведмедя.

4. Що буде з бджолою, коли вона вкусить? Бджола гине.

5. Чиї пташенята не знають своєї матері? Пташенята зозулі.

6. Назвіть найменшу пташку? Колібрі.

7. Скільки років живе щука? Щука може жити 100—200 років.

8. Назвіть найбільшу рибу в світі? Китова акула. Довжина її — близько 30 метрів.

9. Яка риба без луски? Сом. 10. Хто з птахів найшвидше літає? Сокіл, сапсан — 301 км/год., стриж — швидкість — 185 км/год.

Vііі. Підсумок уроку.

1.Гра «Незакінчені  речення». Продовж речення:

Звірі – це група тварин,які годують…..і мають……….

Птахи – це група тварин,тіла яких вкриті……

Комахи – група тварин,які мають …

Риби  – група тварин,тіла яких вкрито…

Земноводні – група тварин, які можуть жити на …….і у ……

Плазуни – група тварин,які пересуваються….

2.Що цікавого довідались на уроці?

- Який вид роботи  сподобався найбільше? Чому?

3.Оцінка роботи учнів.

ІХ. Домашнє завдання.

Прочитати статті в підручнику с.133-138.

76.Організаційні форми і методи навчання курсу «я і Україна» в малокомплектній школі.

Серед проблем, які розробляються сучасною вищою та середньою школою особливе місце займають питання організації навчального процесу в малокомплектних школах. Малокомплектною початковою школою вважається така, в якій навчається невелика кількість учнів, переважно у складі одного або двох класів – комплектів і відсутні паралельні класи. Структура таких шкіл буває різною і може змінюватися навіть протягом навчального року, залежно від кількості в ній учнів і вчителів та наповнюваності кожного класу. Перед малокомплектною школою стоять важливі завдання – створити такі педагогічні умови, за яких досягаються повноцінні результати навчання і розвитку учнів молодшого шкільного віку, зберігаються позитивні мотиви навчання.

До розробки методики організації навчального процесу на уроках природознавства в специфічних умовах малокомплектної школи входили основні питання – комплектування класів, планування навчальної діяльності з природознавства, застосування форм, методів, прийомів. Значна увага приділялась організації самостійної роботи та використанню наочності на уроці.

Самостійна робота на уроках природознавства дуже різноманітна за своїм змістом і характером, їй відводиться значне місце на всіх етапах опрацювання матеріалу. У підготовчий період змістом завдань можуть бути узагальнення спостережень, розгляд ілюстрацій, гербарію, колекцій діапозитивів, повторення попереднього матеріалу, порівняння з ним нового матеріалу. Учні можуть самостійно знайомитися (за допомогою підручника) з матеріалом описового характеру, підготувати відповіді на запитання вчителя, провести нескладні досліди.

В малокомплектній школі для проведення самостійної роботи особливого значення набувають дидактичні ігри, які допомагають у захоплюючій формі, без втручання вчителя набувати знання. Діти розрізняють ознаки предметів, описують їх; диференціюють видові й родові ознаки; класифікують предмети за видовими й родовими ознаками, порівнюють їх, виділяють частину з цілого, складають ціле з частин; вилучають „зайві” предмети тощо.

Деколи теми уроків неоднакові, але близькі. Наприклад, 2 клас вивчає тему „Сонце”, а 4 клас – „Рух Землі навколо Сонця”. На цьому уроці деякі етапи уроку будуть спільними. Та інформація, яка для другокласників є новою, для учнів 4 класу – повторенням, а нова інформація для старших учнів є пропедевтикою для молодших.

Отже, проведення однотемних уроків у класах-комлектах є одним з ефективних засобів раціональної організації занять. Разом з тим, до таких занять слід підходити вдумливо, щоб не було спрощення змісту бесід, передбачених для одночасної роботи з кількома класами, щоб був збережений рівень програмних вимог до вивчення теми в кожному класі.