40. Методика озброєння учнів практичними навичками під час вивчення природознавства.

На важливість вивчення природи в початкових класах, про необхідність високого рівня таких знань у своїх роботах вказував видатний вчений - методист К.П. Ягодовський, українець за походженням, який багато років очолював Глухівський вчительський інститут і створив при ньому школу нового типу та дослідну школу. Особливого значення він надавав формуванню у дітей природничих знань та любові до природи. К.П.Ягодовський писав: “… ми залишаємо для цих маленьких дітей лише слова про природу, тобто часто одну словесну форму, яка не має змісту, або наповнена змістом, який зовсім не відповідає дійсності”. К.П.Ягодовський зазначав, що діти, які вільно читали, добре розв’язували складні завдання з математики, не завжди мали необхідний рівень знань з природознавства.

Сучасні програми природничо-наукової освіти, педтехнології, засоби навчання повинні надати змогу початковій школі сформувати обізнану людину майбутнього.

Вивчення природознавства в початковій школі передбачає формування уміння аналізувати об’єкти природи, уміння порівнювати їх,  виділяти істотні ознаки та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки у природі, класифікувати  об’єкти природи, аналізувати їх та інші.

Великого значення набуває процес засвоєння практичних навичок роботи на уроках, вдома, в кутку живої природи, на пришкільній ділянці, з догляду за рослинами та тваринами.

Початкова школа – найважливіший етап становлення особистості, формування екологічної культури. В цьому віці висока пізнавальна активність, допитливість, зацікавленість дитини до пізнання нового кругозору екологічної культури.

Велике місце в процесі навчання природознавству займає вироблення практичних умінь і навичок. Процес цей тривалий і вимагає систематичної й цілеспрямованої роботи. Наприклад, при вивченні пристрою й роботи термометра в учнів формуються вміння визначати різну температуру води, фіксувати результати роботи в "Щоденнику спостережень". На цьому ж уроці використаються наявні знання й уміння спостерігати за погодою. Учні "читають" записи з "Щоденника спостережень", і це дозволяє відпрацьовувати вміння визначати температуру "плюс" й "мінус", пояснювати, що виходить, наприклад, 10 градусів тепла й 10 градусів морозу й т.д.

На екскурсіях і практичних заняттях школярі вчаться орієнтуватися на місцевості, читати карту, наносити на неї природні об'єкти, самостійно виготовляти нескладні посібники: схематичні малюнки, гербарії, колекції, виконувати практичну роботу на учбово-дослідній ділянці.

41. Профорієнтаційна робота під час вивчення курсу «я і Україна».

Навчальні й виховні завдання в процесі навчання вирішуються комплексно. У єдності з навчанням здійснюється всебічне виховання; воно містить у собі формування у школярів наукового світогляду; науково-атеїстичне, патріотичне й інтернаціональне, екологічне й моральне, санітарно-гігієнічне, фізичне й трудове виховання.

Завдання, всебічного виховання: прищепити школярам навички культури праці й любові неї та продуктів людської праці, познайомити з різними професіями й на цій основі проводити профорієнтаційну роботу.

Одним із завдань виховання є формування наукового світогляду. У змісті курсу шкільного природознавства закладені великі можливості для його вирішення. Повідомляючи дітям елементарні відомості про неживу й живу природу, про працю людей, учитель показує, як взаємозалежні об'єкти природи, який вплив на природу робить трудова діяльність людини