60.Скласти питання для фронтальної узагальнюючої бесіди з однієї із тем для 3 класу «Природознавство».

Тема: «Сонячне світло і тепло»

Фронтальна:

-Що таке тіло? Які бувають тіла?

-Назвіть живі тіла.

-Назвіть неживі тіла.

-Із чого складаються тіла?

-Із чого складаються речовини?

-Що таке молекули? Які бувають молекули?

Узагальнююча:

-Хто на Землі вбирає сонячне тепло?

-Коли сонце гріє дужче: вранці, опівдні чи ввечері?

-Як сонячна енергія передається тваринам і людям?

-Що стає з тілами неживої природи коли вони вбирають сонячне тепло?

61.Позаурочна робота учнів з курсу «Я і Україна»..

Основними формами організації навчання з природознавства в початковій школі є урок, лабораторно-практичні заняття, позаурочна робота, домашня робота, позакласна робота та екскурсії. Уроки – це обов’язкові систематичні заняття, які проводяться згідно розкладу з усіма учнями класу. Лабораторно-практичні заняття - це теж уроки, але вони потребують особливої організації учбового процесу та обладнання.

Позаурочні форми – це організація спостережень в природі, робота в кутку живої природи по темам програми.

Урочна, позаурочна та позакласна  робота школярів тісно взаємопов’язані. Лише в їх нерозривній єдності досягається комплекс освітніх, розвивальних і виховних цілей з природознавства у початковій школі.

Позаурочна робота визначається програмою з природознавства і є обов’язковою для кожного учня. Вона спрямовується на оволодіння учнями фактичним матеріалом, який використовують на наступних уроках, а також – на закріплення, розширення, поглиблення і застосування певної частини змісту після її вивчення. Така робота виконується в класі під безпосереднім або опосередкованим керівництвом учителя або вдома самостійно. Види класної позаурочної роботи: довготривалі досліди, ведення загальнокласного календаря природи.

Цілеспрямоване використання під час позаурочної діяльності ігрових форм виховної роботи, органічний, зв'язок їх з навчанням на уроках робить життя школярів цікавим і водночас підвищує результативність навчально-виховного процесу.

Особливостями позакласної роботи є:

Ø  добровільна участь учнів у різних заходах;

Ø  зміст занять не обмежується рамками програми;

Ø  методи і форми занять засновані на творчій діяльності та інтересах учнів

62.Організація спостережень учнями 2 кл.

У II класі спостереження стають різноманітнішими. Учні вчаться аналізувати дані своїх спостережень, підбивати підсумки, виявляти причинні зв'язки між явищами природи, а також між ними і практичною діяльністю людини. Другокласники помічають менш яскраві і менш помітні явища природи, проводять більш точну деталізацію їх, ніж першокласники. Наприклад, діти спостерігають за сходом і заходом Сонця, за його висотою над горизонтом у різні пори року і протягом дня. Починають розрізняти силу вітру, розуміють причини утворення туману, інею, помічають поступове похолодання восени і потепління навесні; виявляють, що взимку при похмурій погоді теплішає, а сонячно буває у морозні дні.

У II класі діти не тільки спостерігають за працею людей на полях, а й самі працюють на ділянках, стежать за розвитком посаджених рослин.

У II класі діти продовжують спостерігати за станом неба. Кількість хмар на небі визначають "на око", характеризуючи її словами "ясно" (небо чисте, безхмарне), "хмарно" (небо наполовину вкрите хмарами), "похмуро" (все небо затягнуте хмарами).

Продовжуються спостереження і за опадами та іншими явищами природи.

Другокласникам доступні для спостережень такі ознаки:

а) поліпшення погоди: після негоди увечері з'являється Сонце, у другій половині дня - райдуга; вночі випадає роса; вранці з'являється туман; квітки нагідок розкриваються зранку та ін.;

б) погіршення погоди: дим стелиться по землі, Сонце заходить у хмару; ластівки і стрижі літають над самою землею; кульбаби закривають суцвіття та ін.

Діти повинні усвідомити, що від змін у неживій природі залежить розвиток рослин і життєдіяльність тварин. Другокласники продовжують вести спостереження за живою природою, які вони розпочали у першому класі, але кількість об'єктів для спостережень збільшується. Так, їм можна запропонувати такі спостереження за рослинами:

І. Восени: встановити, на яких деревах, кущах листя стає жовтим, червоним, багряним; коли розпочинається листопад у берези, осики, клена, дуба, акації, бузку, коли він закінчується, які дерева не скидають листя на зиму.

II. Взимку: який вигляд мають листяні, хвойні дерева, на яких деревах і кущах залишаються плоди.

III. Навесні: коли розпочинається рух соку у берези, клена, коли починають бубнявіти і розпускатись бруньки у дерев і кущів найближчого оточення, коли з'являться перші весняні квіти, коли зацвітуть черемха, бузок.

Для спостережень за комахами можна запропонувати:

І. Восени: спостерігайте за поведінкою мурашок біля мурашника. Яку здобич вони приносять? Спостерігайте за метеликами - їх живленням, польотом. Яке забарвлення крил у них під час польоту і в стані спокою? Чи однакове воно? Чи бачимо ми комах у холодні осінні дні? А взимку? Спробуйте дізнатись, куди вони поділися з настанням холодів.

II. Навесні: коли навесні з'явилися метелики, мухи, бджоли, джмелі? У куточку живої природи проведіть спостереження за живленням жука-сонечка попелицями. Щоб діти не забули, за якими об'єктами і в якій послідовності вони мають вести спостереження, бажано скласти програму-пам'ятку на сезон чи якийсь період і вивісити її в класі"

Другокласники ведуть спостереження і за працею людей на селі та в місті: збиранням урожаю, снігозатриманням, вивезенням добрив, роботами в теплицях, очищенням вулиць і тротуарів від снігу, ремонтом сільськогосподарської техніки та ін. Спостережувані зміни у живій природі та праці людей діти занотовують у зошиті з друкованою основою.