47. Ознайомлення другокласників з природою

У II класі, як і в І, ознайомлення з природою відбувається на міжпредметній основі. Провідна роль тут належить курсу «Ознайомлення з навколишнім світом». При вивченні теми «Природа навколо нас» поглиблюються і розширюються знання про зміни в природі та праці людей у різні пори року, рослини і тварин найближчого оточення, набуті в І класі. У II класі на основі створених уявлень проводиться робота по формуванню елементарних понять; більше уваги приділяється встановленню причинно-наслідкових зв'язків, взаємозв'язків у природі.

Як і в І класі, провідним методом ознайомлення з природою є спостереження, проте другокласники проводять їх здебільшого самостійно, систематично фіксуючи наслідки спостережень у зошитах з друкованою основою. Для ознайомлення з сезонними змінами у природі і праці людей проводяться екскурсії на пришкільну ділянку, у поле, ліс, парк. Зібраний під час екскурсій роздатковий матеріал використовується на предметних уроках. На комбінованих уроках застосовується різноманітна наочність, що відповідає особливостям сприймання і мислення дітей цього віку.

Ігровій діяльності другокласників також відводиться помітна роль. В іграх діти виконують різноманітні пізнавальні завдання, які поєднуються з ігровими діями, що сприяє кращому і швидшому запам'ятовуванню матеріалу. Пізнавальні завдання в іграх на матеріалі природи можуть бути найрізноманітнішими і передбачати закріплення уявлень про предмети і явища природи, розвиток умінь порівнювати предмети, виділяти основні і другорядні ознаки їх, здійснювати класифікацію предметів, встановлювати логічну послідовність подій та ін.

У процесі сільськогосподарської праці другокласники спостерігають за ростом і розвитком рослин, набувають конкретних знань про вирощування однорічних і багаторічних квіткових рослин, овочевих культур; знайомляться з умовами утримування курчат, кролів і догляду за ними. Вони закладають досліди на виявлення впливу якості насіння, його передпосівного обробітку, густоти посіву, догляду за рослинами на урожай їх. Діти набувають умінь вирощувати квіткові й овочеві рослини на пришкільній ділянці; доглядати курчат і кролів; охороняти зелені насадження.

Знання другокласників про природу та її явища поповнюються і при вивченні текстів «Читанки», об'єднаних у теми «Осінь щедра, осінь золотава .», «Зима-білосніжка», «А вже весна, а вже красна», «І вкрились луки цвітом, вітаючись із літом». По-різному слід організовувати роботу дітей над статтями науково-пізнавального характеру та художніми творами, в яких змальовано картини природи. Якщо науково-популярні статті в основному є джерелом знань, то художні твори розвивають у дітей естетичне сприймання природи, мову, образне мислення.

48.Підібрати наочні посібники і обладнання для однієї із тем 3 клас «Природознавство»

49.Основні вимоги до уроку природознавства. Функції уроку.

Урок – логічно завершений цілісний елемент навчально-виховного процесу, в якому в складному взаємозв'язку мають місце певні методи, прийоми і засоби навчання, проявляються особливість учителя і його майстерність, індивідуальні і вікові особливості учнів, здійснюється реалізація цілей і завдань навчання, виховання і розвитку.

До уроків природознавства ставляться такі вимоги:

1. Постійно здійснювати загальнодидактичний принцип єдності навчання і виховання. Відповідно до змісту природничого матеріалу правильно визначити навчальну та виховну мету уроку; уявляти, які природничі знання, вміння і навички будуть сформовані під час уроку, яка робота буде проведена для досягнення розвивального навчання.

2. Зміст природничого матеріалу повинен бути науковим, підготовленим до свідомого сприймання учнями своїх обов’язків але не перевантаженим і доступним для розуміння дітей певного віку.

3. Під час вивчення нового матеріалу, зосереджуючи увагу на описі певних предметів, явищ або процесів, слід уникати хаотичних випадкових запитань, а використовувати певні логічні, причинно-наслідкові зв'язки.

4. Для розвитку логічного мислення та пізнавальної самодіяльності учнів на уроці застосовувати різні види робіт. Але неправильний розподіл часу на основні структурні елементи уроку (тривала перевірка домашніх завдань, надмірне використання наочних посібників, захоплення розповіддю або довгими бесідами) викликає втому, гальмує сприйняття, знижує якість знань учнів.

5. Система методів і прийомів повинна бути такою, яка забезпечила б найбільшу ефективність роботи учителя і пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі уроку.

6. Домашнє самостійне завдання може бути логічним продовженням або закінченням класної роботи. Воно повинно включати роботу з підручником, а також різноманітні види робіт творчого характеру.» За складністю домашнє завдання повинно бути простим, зрозумілим, не перевантаженим. Повідомлення й інструктивні вказівки до його виконання мають бути своєчасними. В домашнє завдання варто вводити види робіт, що готують дітей до сприйняття нової інформації.

За основною дидактичною метою уроки з природознавства в початкових класах можна класифікувати на такі типи: 1. Уроки засвоєння нових знань; 2. Комбіновані уроки; 3. Уроки узагальнення і систематизації нових знань; 4. Предметні уроки; 5. Уроки-екскурсії.

Кожен тип уроку характеризується певною будовою-структурою. В поняття структура входить три основні ознаки: етапи (елементи уроку), їх послідовність і взаємозв'язок. В кожному уроці виділяють дві структури: макроструктуру і мікроструктуру.

Функції

Урок як основна форма освітньої діяльності має виконувати низку функцій:

Організаційну: забезпечувати організацію вихованців на пізнавальну діяльність у складі конкретного первинного колективу.

Освітню: сприяти отриманню системи знань стосовно вимог загальної, політехнічної і професійної освіти.

Дидактичну: сприяти створенню оптимальних умов для оволодіння вихованцями методами і прийомами самостійної пізнавальної діяльності.

Розвивальну: забезпечувати умови для розвитку інтелектуальних можливостей особистості як визначального чинника становлення головного багатства окремої особистості і суспільства загалом.

Виховну: створювати оптимальні умови для розв'язання на уроці мікрозавдань розумового, морального, трудового, фізичного й естетичного виховання.

Перспективну: вибудовувати систему перспективних ліній з метою формування позитивних мотивів навчання й життєдіяльності особистості.

Усі названі функції уроку певною мірою взаємозумовлені і реалізуються шляхом узгодженої діяльності вчителя й учнів.