24. Скласти питання для фронтальної узагальнюючої бесіди з однієї із тем для 2 класу «я і Україна».

Тема: «Різноманітність тварин у природі»

Узагальнююча :

·   Як поділяються тварини за способом живлення?

·   У які ланцюги взаємопов’язані в природі живі організми?

-Що станеться, якщо зникне одна з ланок ланцюга живлення?

Фронтальна :

 Де живуть тварини?

· Якими ознаками відрізняються між собою тварини різних видів?

· Доведіть, що тварини належать до живої природи.

· Якими ознаками тварини відрізняються від рослин?

-Яке значення для тварин має здатність переміщуватися?

25.Розвиток мислення, мови, спостережливості учнів на уроках природознавства.

Вивчення природознавства має велике значення у вихованні в учнів суспільної активності, ініціативи, набутті навичок бережливого ставлення до природи та в психологічній підготовці до виконання корисних справ. В учнів зростає відповідальність, почуття гордості за те, що й вони брали участь у важливих для країни справах.

Природознавство посідає особливе місце серед предметів, які вивчаються в початковій школі. Видатний український педагог В.О Сухомлинський особливу роль надавав природі, спілкуванню з нею як фактору розумового розвитку. Спілкування з природою, на думку В.О. Сухомлинського, - засіб формування високих моральних якостей.

У курсі навчання природознавства молодші школярі набувають знань про предмети і явища природи, взаємозв’язки та залежності у природі. Учні знайомляться з природою рідного краю. Навчальний матеріал повинен давати знання на рівні уявлень та елементарних понять. До них можна віднести знання тіла та речовини, важливість та значення води й повітря, про корисні копалини, про різноманітність живої природи, уявлення про процеси та явища в природі. Курс природознавства має міжпредметні зв’язки з предметами природничого блоку.

Вивчення природознавства в початковій школі передбачає формування уміння аналізувати об’єкти природи, уміння порівнювати їх,  виділяти істотні ознаки та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки у природі, класифікувати  об’єкти природи, аналізувати їх та інші.

Великого значення набуває процес засвоєння практичних навичок роботи на уроках, вдома, в кутку живої природи, на пришкільній ділянці, з догляду за рослинами та тваринами.

Основне завдання курсу - формування в учнів початкових класів широкої картини світу, яка поступово поглиблюється. Створюється база для подальшого навчання в основній школі. Вивчення природознавства дає можливість сформувати основи розуміння матеріальності та пізнання світу, взаємозв’язків у природі.

26.Організація краєзнавчого куточку в початковій школі.

Краєзнавство на сучасному етапі  є важливим засобом зростання національної самосвідомості на основі конкретних матеріалах своєї місцевості через науково природо корисну діяльність учнів. Отже воно виступає адекватним інструментом навчання й виховання.

Шкільне краєзнавство передбачає всебічне, поглиблене вивчення свого краю учнями під керівництвом учителя, яке здійснюється з навчально-виховною метою.

Значення краєзнавчої роботи у загальній  системі національного виховання, її місце в історії педагогіки і на практиці навчально-виховної роботи сучасної школи дозволяє розглядати шкільне краєзнавство як систему.

Основними формами краєзнавчої роботи у викладанні природознавства є: екскурсії та позаурочні форми навчання. В краєзнавчому куточку містяться відомості про природу рідного краю, корисні копалини, водні ресурси, рослинний і тваринний світ, колекції, гербарії тощо.

Краєзнавство слід розглядати як багатогранну діяльність – освітнь-пізнавальну, пошуково-дослідну, суспільно-корисну.

Зміст краєзнавчої роботи педагога передбачає: а)оволодіння краєзнавчими знаннями з літературних та інших джерел інформації, шляхом безпосереднього вивчення регіону; б)використання краєзнавчих знань у навчально-виховній роботі; в)організацію краєзнавчої роботи учнів у краєзнавчий час.

Зміст краєзнавчої роботи учнів полягає в оволодінні різносторонніми знаннями про рідний край у процесі навчання, виховання та самоосвіти, в умовах активної краєзнавчої діяльності науково-пошукового змісту. Таким чином, краєзнавчий матеріал функціонує як наукова, навчально-виховна інформація, яку опановують учні.