10. Стадії розвитку світового господарства та технологічні уклади.

Процес створення світового господарства розпочався на мануфактурній стадії розвитку капіталізму (XVI—XVIII ст.), завершився на рубежі XIX—XX ст. внаслідок розвитку в країнах Європи великої машинної індустрії, для якої потрібно багато сировини, а продовольства — для швидкозростаючого міського населення. Умовою формування світового господарства був бурхливий розвиток транспорту, широких міжконтинентальних зв'язків, світового ринку. Виникнення колоніальної системи сприяло перетворенню економіки колоніальних країн в аграрно-сировинні придатки капіталістичних держав.

Ряд науковців визначає такі етапи формування світового господарства: 1) етап зародження світового господарства в XVI ст. на основі виникнення світового ринку і розвитку економічних відносин; 2) етап формування світового господарства на основі розвитку великої машинної індустрії і сучасного транспорту; 3) етап переважаючого розвитку "в ширину" (перша половина XX ст.) і "в глибину" (друга половина XX ст.). Для цього етапу характерними є становлення нового виробництва, в якому домінують постіндустріальні ознаки розвитку, транснаціоналізація економіки, посилення економічної інтеграції країн, формування глобальних галузей господарства, зміни в Структурі світової торгівлі, зростання виробничих чинників (капіталу, менеджменту, технології тощо), інформатизація і телекомунікація суспільства.

Ще істотнішим за значенням і дієвим засобом у пізнанні науково-технологічного прогресу є поняття "технологічний уклад". Для розуміння його сутності і закономірностей розвитку дуже важливий принцип історизму, тобто розгляд технологічних процесів від їх виникнення, розвитку і до занепаду.

Перший технологічний уклад утворився під впливом промислової революції. Його головним чинником були ткацькі машини, а ядром — водяний двигун, виплавка чавуну, обробка заліза, будівництво каналів.

Водночас у цьому укладі формується другий технологічний уклад у вигляді парових двигунів та машинобудування, що забезпечило створення паровозів, пароплавів, а отже, спорудження залізниць, суднобудування, вугільної та металургійної промисловості.

У межах другого технологічного укладу виникає ядро третього укладу — починають виробляти сталь, електроенергію та продукцію неорганічної хімії. Ключовим чинником цього укладу став електродвигун, що зумовило розвиток електротехнічного і важкого машинобудування, виробництва неорганічної хімії. Головний чинник четвертого укладу — двигун внутрішнього згорання та нафтохімія; утворюються автомобілебудування, кольорова металургія, авіаційна промисловість, видобуток і переробка газу. Основним чинником п'ятого укладу були мікроелектронні компоненти, що визначили розвиток таких галузей, як електроніка, обчислювальна техніка, програмне забезпечення, телекомунікації, роботобудування, біотехнології. Таким чином, перші чотири технологічні уклади визначають формою індустріальної технології, розвитку машинного виробництва. П'ятий уклад виражає вищий рівень технології, коли інформація і знання стали новим фактором виробництва. Він є матеріально-технологічним підґрунтям переходу людства до вищого етапу цивілізаційного прогресу — інформаційного постіндустріального суспільства. Передбачається, що п'ятий технологічний уклад триватиме до 2020 р. Незважаючи на це, в економічній літературі частіше йдеться про шостий технологічний уклад, до якого належать біотехнології, ракетно-космічна техніка, тонка хімія та ін. Досягають цього шляхом вилучення таких технологій із п'ятого технологічного укладу. Вчені прогнозують швидкий розвиток біотехнологій та генної інженерії, нанотехнологій, мембранних і квантових технологій у найближчі десятиліття. Подорожчання і неминучий дефіцит вуглецеводневої сировини зумовлюють пошук нових джерел енергії насамперед за допомогою водневих і термоядерних технологій. І хоча тут мають місце біотехнології, як і в п'ятому укладі, але, напевно, ми перебуваємо на початковому етапі цього науково-технічного напряму і, безсумнівно, тут приховані великі можливості. Вони значною мірою реалізуються у найближчому майбутньому, що призведе до появи шостого технологічного укладу.

Отже, технологічні уклади — це комплекси, що відображають історичний рівень розвитку індустріального та переходу до постіндустріального технологічного способу виробництва.

Таблиця 5.1. Періодизація технологічних укладів

Технологічні уклади		Період домінування	Країни-лідери		Технології, що переважають
Перший		1770-1830 рр.	Велика Британія, Франція, Бельгія		Водяний двигун, виплавка чавуну і обробка заліза, будівництво каналів
Другий		1840-1880 рр.	Велика Британія, Франція, Бельгія, США, Німеччина		Паровий двигун, вугільна промисловість, машино- та верстатобудування, чорна металургія
Третій		1890-1930 рр.	Велика Британія, Франція, США, Німеччина		Електротехнічне і важке машинобудування, виробництво сталі, неорганічна хімія, важке озброєння, кораблебудування, лінії електропередач, стандартизація
Четвертий	1940-1980 рр.			США, Західна Європа, Японія		Синтетичні матеріали, органічна хімія, кольорова металургія, автомобілебудування, атомна енергетика
П'ятий	1980-2020 рр.			США, Євросоюз, Японія, країни Пів-денно-Східної Азії		Обчислювальна техніка, телекомунікації, робото-будування, мікро-і опти-ко-волоконні технології, штучний Інтернет, біотех-нології