3. Харчова та переробна промисловість

зернопродуктовий;

картоплепродуктовий;

цукровобуряковий;

плодо - овочеконсервний;

виноградно - виноробний;

мясний;

молочний;

олійно - жировий.

Основними факторами розміщення галузей харчової промисловості є:

чисельність населення;

склад населення;

сировинна база;

форми організації виробництва;

транспорт;

природні умови;

науково - технічний прогрес.

У залежності від дії основних факторів виділяють наступні групи:

орієнтація на джерела сировини (цукрова, консервна, крохмале - патокова, олійна промисловість);

тяжіння до споживачів готової продукції (молочна, кондитерська);

косплексна орієнтація на сировину та споживача (мясна, борошкомельно - крупяна).

Молочна промисловість складається з маслоробної, сировинної, молочно - консервної галузі, виробництва продуктів з незбираного молока. Найбідьші підприємства розташовані у Києві, Дніпропетровську, Харкові, Одесі, Львові.

В Україні працює 190 цукрових заводів, хоча виробництво цукру спало з 7,0 до 1,5 млн. тонн. На розміщення борошно - мельних підприємств істотно впливають наявність споживачів та сировини (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Миколаїв, Запоріжжя, Львів).

Консервна промисловість залежить від сировини (Одеса, Сімферополь, Херсон, Ізмаїл, Черкаси, Ніжин, Камянець - Подільський).

Олійна промисловість привязана до сировини, адже для виробництва 1 тони олії затрачається 3 - 8 т. насіння олійних культур. З соняшнику добувають приблизно 90% загального виробництва олії. Центрами виробництва олії є Дніпропетровськ, Маріуполь, Запоріжжя, Кіровоград, Вінниця.

Крахмале - потокова промисловість виробляє крохмал переважно для потреб харчової промисловості. Для отримання 1 т. крохмалу потрібно біля 6 тон картоплі. Крохмаль виробляють у Чернігівській та Житомирській областях.

Тема 15. Комплекс по виробництву непродовольчих товарів народного споживання

2. Легка промисловість .

3. Роль машинобудування у виробництві товарів тривалого користування .

1. ЗНАЧЕННЯ ГАЛУЗЕЙ, РОЗМІЩЕННЯ ТА РОЗВИТОК ВИРОБНИЦТВА

До галузей виробництва товарів масового споживання належить:

легка промисловість, яка включає 20 підгалузей;

важка промисловість, де зосереджено виробництво радіоприймачів, телевізорів, годинників, легкових автомобілів, холодильників, мотоциклів та ін.

Виробництво товарів масового споживання не задовольняє господарських потреб населення держави.

До непродовольчих товарів належать:

тканини усіх видів;

трикотажні вироби;

взуття;

радіоприймачі, телевізори, магнітофони;

холодильники, пилесоси, пральні машини та ін. Доцільно збільшити випуск товарів та обсяг послуг за рахунок поліпшення використання виробничих потужностей.

2. Легка промисловість

недопоставки сировини за міждержавними угодами з країнами СНД;

припинені практично імпортні поставки, які щорічно становили понад 500 млн. дол. США;

недопостача сировини;

праця на давальницькій сировині збіднює укр. ринок товарів.

Легка промисловість для успішного розвитку має вирішити ряд наступних завдань:

формування і розміщення державних замовлень та контрактів;

координація діяльності підприємств;

розробленя цільових програм перспективного розвитку нових видів сировини;

збалансування розвитку підгалузей;

розширення сировинної бази;

ліквідація диспропорції у окремих підгалузях;

розвиток машинобудування для легкої промисловості.

Текстильна промисловість сконцентрована у Києві, Полтаві, Одесі, Житомирі, Херсоні, Тернополі, Чернігові (камвольно - суконний комбінат), Києві (Дарницький шовковий комбінат), Житомир та Рівне (льонокомбінати), Києві та Львові (бавовнопрядильні фабрики), Чернівцях та ін.

Бавовняна промисловість виробляє 50,1% усіх тканин. До неї структурно входять прядильне, ткацьке, крутильно - ниткове та фарбувальнообробне виробництва. Розміщення підприємств є наступне:

Херсон, Тернопіль - бавовняні комбінати;

Донецьк - бавовнянопрядильний комбінат;

Нововолинськ - бавовняна фабрика;

Полтава - прядильна фабрика;

Київ - ватноткацька фабрика;

Чернівці, Івано - Франковськ, Коломия, Коростишев, Радомишль - ткацькі фабрики;

Вовняна промисловість виробляє 7% усіх тканин держави. У вовняному виробництві використовують хімічні та синтетичні волокна у вигляді домішок. Виробництво включає оброблювання вовни, виготовлення пряжі, тканин та виробів з неї (Харків, Київ, Одеса, Суми, Кременчук, Донецьк, Луганськ - тонкосуконна фабрика, Чернігів - камвольно-суконний комбінат, Кривий Ріг - вовнопрядильна фабрика). У Києві, Черкасах та містах Чернівецької області та Закарпаття виробляють килими, килимові вироби.

Шовкова промисловість виробляє хімічні волокна, які майже витіснили природний шовк сирець (20,5% усіх тканин держави). У Києві випускають крепдешин та креп-жоржет з натурального шовку, у Києві та Черкасах - тканини з штучних та синтетичних волокон, у Луганську - меланжеві шовкові тканини, у Києві, Лисичанську - шовкові тканини технічного призначення.

Льняна промисловість випускає 7,3% усіх тканин (Рівненський та Житомирський льонокомбінат, Коростенська та Марчихіно - Будська фабрика у Житомирській області).

Конопляно - джутова помимо привізного джуту та волокон коноплі використовує коротке волокно льону, бавовняну пряжу, хімічні волокна (Одеська джутова фабрика та Харківський котатний завод).

Трикотажна промисловість має власну сировинну базу і представлена підприємствами Києва, Харкова, Львова, Одеси, Житомира, Миколаєва, Сімферополя, Чернівців, Донецька, Дніпропетровська, Луганська та ін. Панчішні фабрики знаходяться у Харкові. Житомирі, Чернівцях, Львові та ін.

Швейна промисловість розміщена у місцях споживання:

київське виробниче об'єднання швейної промисловості "Україна";

львівська фірма "Маяк";

харківська швейна фабрика ім. Ю. Р. Синякова;

інші.

Сировиною для шкіряно - взуттєвої промисловості є природна шкіра свійських, диких і морських тварин, синтетичні матеріали, парусина, вовна. Основні підприємства розміщені у Харкові, Києві, Львові, Миколаєві та ін. Це велика механізована галузь. Хутрова підгалузь займається переробкою хутрової, овечої сировини та штучного хутра (Харків, Балта Одеської області, Красноград Харківської області, Львів, Одеса, Жмеринка та ін.). Хутровими промисловими звірами є лисиця, куниця, видра, норка та ін.