
- •Види ринкового самоврядування та об’єктивні причини втручання держави в економічні процеси.
- •Діалектика взаємозв’язку економічної політики і державного регулювання.
- •Використання економічних законів в практиці державного регулювання ринкових відносин.
- •Національні моделі дре.
- •Моделі організації державного регулювання в різних типах економічних систем.
- •Основні концепції державного макроекономічного регулювання економіки.
- •Сукупність і регулююча роль соціальної політики.
- •Цілі і основні завдання соціальної політики в системі державного регулювання.
- •Господарський механізм та його місце в системі державних регуляторів економічного розвитку.
- •Державне регулювання економіки як сучасна наукова категорія.
- •Соціально-економічні прогнози в системі дре.
- •Сутність та способи державного макроекономічного прогнозування.
- •Система та класифікація методів прогнозування економічного та соціального розвитку.
- •Зміст і основи методології індикативного планування.
- •Види макроекономічних планів.
- •Методика розробки цільових, комплексних, державних програм.
- •Система органів державного регулювання економіки України.
- •Суб’єкти та об’єкти державного регулювання макроекономіки.
- •Функціональні механізми дре.
- •Проблеми ефективності регулювання економіки в трансформаційний період.
- •Структура економіки як об’єкт державного регулювання.
- •Механізм державного регулювання інвестиційною діяльністю.
- •Роль держави у створенні сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій.
- •Механізм впливу держави на активізацію інвестиційної діяльності.
- •Державне регулювання і підтримка малого підприємництва.
- •Сутність і регулююча роль соціальної політики.
- •Платіжний баланс як інструмент дре.
- •Зовнішньо - економічна діяльність як об’єкт державного регулювання.
- •Важелі сприяння інноваційному розвитку в системі державного регулювання.
- •Застосування протекціоністських заходів захисту вітчизняного товаровиробника.
- •Державне регулювання участі України у світо-господарському економічному просторі.
- •Зміст державного екологічного регулювання.
- •Способи та моделі державного регулювання економіки.
- •Економічна безпека як об’єкт державного регулювання.
- •Зовнішньо-торгівельна політика України та механізми її реалізації.
- •Державна митна політика та політика цін у зовнішній торгівлі.
- •Регулювання науково-технічного та інноваційного співробітництва України з іншими країнами.
- •Державне регулювання фондового ринку.
- •Фінансово-кредитні важелі сприяння інновацій в системі державного регулювання.
- •Антимонопольна політика держави та механізми її реалізації.
- •Необхідність та сутність державного регулювання розвитку регіонів.
- •Цілі і принципи державної науково-технічної та інноваційної політики.
- •Державне регулювання доходів та рівня споживання населення.
- •Заходи з попередження банківської кризи в системі економічного регулювання.
- •Методи валютно-курсового регулювання економіки.
- •Механізми державного грошово-кредитного регулювання.
- •Антициклічна політика держави, її види та інструменти регулювання.
Використання економічних законів в практиці державного регулювання ринкових відносин.
Механізм використання економічних законів містить комплекс заходів, спрямованих на подолання економічних суперечностей, розробку форм, принципів і методів використання економічних законів з метою ефективного ведення господарства. Цей механізм охоплює дії державних органів, які розробляють на основі економічних законів правила господарювання, діяльності різних ринкових структур (бірж тощо), підприємців, фірм як основних ланок господарства.
Розрізняють три рівні використання економічних законів: економіко-теоретичний, безпосередньо управлінський і практичний.
Економічна теорія покликана давати наукове пояснення вимог економічних законів, тобто доводити їх до підприємців, управлінських і господарських структур у вигляді законів. За результатами наукового аналізу взаємодії останніх і з урахуванням досягнутого рівня продуктивних сил, поєднання економічних інтересів створюється науково обґрунтована концепція розвитку економіки. На сучасному етапі для України провідною концепцією є перехід до ринкових відносин.
Безпосередньо управлінський рівень використання економічних законів є компетенцією органів державної влади. Спираючись на закони економічної теорії, провідної теоретичної концепції, вони визначають методи, форми і засоби господарювання, розробляють державні закони (передусім закони Верховної Ради України), правові положення та інші економічні документи, які мають директивний характер, визначають і затверджують економічні показники.
І, нарешті, третій рівень — використання економічних законів практиці господарювання фірм, підприємств, усіх організацій, певною мірою пов'язаних з виробництвом. Розпочинається по суті суспільна діяльність людей, що ґрунтується на економічних рішеннях і використанні економічних важелів.
Безумовно, підприємці не можуть будувати свою діяльність тільки на рішеннях державних органів. Останні розробляють лише правові засади господарської діяльності, так звані єдині правила.
Підприємці мають певну самостійність і свободу вибору, що заснована на знанні та використанні економічних законів. З багатьох питань господарювання підприємства не повинні чекати команди згори, а мають діяти згідно з вимогами економічних законів.
Економічні закони виявляють об’єктивні, стійкі причинно-наслідкові зв’язки як усередині виробничих відносин, економічних процесів і явищ, так і між ними самими, розкривають сутність цих зв’язків (наприклад, закони вартості, середнього або монопольного прибутку, співвідношення між складовими національного доходу та ін.). Економічні закони є всезагальні, загальні та специфічні. Всезагальні закони відбивають співвідношення між продуктивними силами і виробничими відносинами, їх взаємодію. Це закони відповідності виробничих відносин характеру і рівню продуктивних сил, економії часу, підвищення потреб тощо. Суспільному виробництву завжди притаманні риси виробничого процесу як такого, незалежно від його соціально-економічної структури.
Загальні закони відображають взаємозв’язок між продуктивними силами та організаційно-економічними відносинами (наприклад, закони товарного виробництва).
Специфічні закони розкривають ступінь розвитку організаційно - та соціально-економічних виробничих відносин (наприклад, закони додаткової вартості, середнього або монопольного прибутку та ін.). Так, відносини <товар - товар> на певному етапі трансформуються у <товар - гроші - товар> і згодом - у <гроші - товар - гроші>, залежно від ступеня розвитку суспільства. Специфічні економічні закони, з одного боку, характеризують певну економічну систему в процесі її розвитку, з другого - окремі її сфери.
Розрізняються сутність економічного закону, механізми його дії та використання. Щодо економічних законів застосовуються такі категорії діалектики, як кількість і якість, зміст і форма, ціле і часткове, суперечність тощо.
Свідоме, узгоджене господарювання неможливе без пізнання економічних законів.