- •Види ринкового самоврядування та об’єктивні причини втручання держави в економічні процеси.
- •Діалектика взаємозв’язку економічної політики і державного регулювання.
- •Використання економічних законів в практиці державного регулювання ринкових відносин.
- •Національні моделі дре.
- •Моделі організації державного регулювання в різних типах економічних систем.
- •Основні концепції державного макроекономічного регулювання економіки.
- •Сукупність і регулююча роль соціальної політики.
- •Цілі і основні завдання соціальної політики в системі державного регулювання.
- •Господарський механізм та його місце в системі державних регуляторів економічного розвитку.
- •Державне регулювання економіки як сучасна наукова категорія.
- •Соціально-економічні прогнози в системі дре.
- •Сутність та способи державного макроекономічного прогнозування.
- •Система та класифікація методів прогнозування економічного та соціального розвитку.
- •Зміст і основи методології індикативного планування.
- •Види макроекономічних планів.
- •Методика розробки цільових, комплексних, державних програм.
- •Система органів державного регулювання економіки України.
- •Суб’єкти та об’єкти державного регулювання макроекономіки.
- •Функціональні механізми дре.
- •Проблеми ефективності регулювання економіки в трансформаційний період.
- •Структура економіки як об’єкт державного регулювання.
- •Механізм державного регулювання інвестиційною діяльністю.
- •Роль держави у створенні сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій.
- •Механізм впливу держави на активізацію інвестиційної діяльності.
- •Державне регулювання і підтримка малого підприємництва.
- •Сутність і регулююча роль соціальної політики.
- •Платіжний баланс як інструмент дре.
- •Зовнішньо - економічна діяльність як об’єкт державного регулювання.
- •Важелі сприяння інноваційному розвитку в системі державного регулювання.
- •Застосування протекціоністських заходів захисту вітчизняного товаровиробника.
- •Державне регулювання участі України у світо-господарському економічному просторі.
- •Зміст державного екологічного регулювання.
- •Способи та моделі державного регулювання економіки.
- •Економічна безпека як об’єкт державного регулювання.
- •Зовнішньо-торгівельна політика України та механізми її реалізації.
- •Державна митна політика та політика цін у зовнішній торгівлі.
- •Регулювання науково-технічного та інноваційного співробітництва України з іншими країнами.
- •Державне регулювання фондового ринку.
- •Фінансово-кредитні важелі сприяння інновацій в системі державного регулювання.
- •Антимонопольна політика держави та механізми її реалізації.
- •Необхідність та сутність державного регулювання розвитку регіонів.
- •Цілі і принципи державної науково-технічної та інноваційної політики.
- •Державне регулювання доходів та рівня споживання населення.
- •Заходи з попередження банківської кризи в системі економічного регулювання.
- •Методи валютно-курсового регулювання економіки.
- •Механізми державного грошово-кредитного регулювання.
- •Антициклічна політика держави, її види та інструменти регулювання.
Структура економіки як об’єкт державного регулювання.
Структура економіки — це співвідношення різних елементів економічної системи, що відображають народногосподарські пропорції та стан суспільного поділу праці.
Критерії визначення структури економіки:
-обсяги виробленої продукції та наданих послуг (абсолютні чи відносні);
-чисельність зайнятого населення;
-обсяг спожитого капіталу (вартість основних фондів). Показники структури економіки:
-натуральні;
-вартісні.
Основні види структури економіки:
-відтворювана;
-галузева;
-територіальна;
-соціальна;
-Зовнішньоекономічна.
Відтворювальна структура характеризує використання ВНП (ВВП) на відновлення основного капіталу, споживання та нагромадження; співвідношення між виробничим та особистим споживанням.
Галузева структура виражає пропорції розвитку окремих галузей, підгалузей, видів діяльності, виробництв, сфер національної економіки.
Територіальна структура відображає розміщення виробництва в окремих економічних районах, що визначаються певними умовами (наявністю природних ресурсів, географічним положенням, кліматичними та іншими умовами).
Соціальна структура характеризує співвідношення між:
організаційно-правовими формами підприємництва з урахуванням рівня концентрації й централізації виробництва (між великими, середніми та малими підприємствами) та на основі форм власності (між приватними, державними та колективними підприємствами);
групами населення за рівнем доходів (диференціація до
ходів різних груп населення).
Зовнішньоекономічна структура відображає пропорції між експортом та імпортом товарів, послуг, капіталів тощо.
Механізм державного регулювання інвестиційною діяльністю.
Механізм державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні визначається Законом України "Про інвестиційну діяльність".
Державне регулювання інвестиційної політики визначається: 1) показниками економічного і соціального розвитку України; 2) регіональними програмами розвитку народного гос¬подарства; 3) державним і місцевими бюджетами, передбаченими в них обсягами державного фінансування інвестиційної діяльності.
Державне регулювання інвестиційної діяльності включає управління державними інвестиціями, а також регулювання умов такої діяльності і контроль за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками. Управління державними інвестиціями здійснюється загальнодер-жавними та місцевими органами державної влади.
Управління державними інвестиціями включає планування, визначення умов і виконання конкретних дій щодо інвестування бюджетних і позабюд- жетних коштів. Основою для прийняття рішення про інвестування загально- державних бюджетних коштів є: - прогнози економічного і соціального розвитку України; - схеми розвитку і розміщення продуктивних сил; - цільові науково-технічні і комплексні програми; - техніко-економічні обгрунтування доцільності таких інвестицій.
Стратегія пріоритетів визначається на підставі відповідних цільових комплексних, галузевих (міжгалузевих) і територіальних програм. Це робиться у зв'язку з тим, що за умов скорочення бюджетних інвестицій держава не спроможна забезпечити розвиток усіх пріоритетних напрямів.
Для пріоритетних об'єктів інвестування у соціальній сфері передбачається дві форми інвестування — у вигляді: а) бюджетних асигнувань; б) державного кредиту.
Усі розрахунки по інвестиціях і розподіл асигнувань за напрямами і міністерствами, відомствами здійснюють при формуванні державного плану соціально-економічного розвитку України.
Система регулювання умов інвестиційної діяльності не є стабільною і коригується залежно від економічної політики держави у кожний конкретний період, ступеня інвестиційної активності суб'єктів господарювання тощо. Для активізації або стримування інвестиційного попиту держава може використовувати традиційні, відпрацьовані світовою практикою методи:фіскальну політику,стимулювання інвестицій,втручання в ринок цінних паперів.