- •Види ринкового самоврядування та об’єктивні причини втручання держави в економічні процеси.
- •Діалектика взаємозв’язку економічної політики і державного регулювання.
- •Використання економічних законів в практиці державного регулювання ринкових відносин.
- •Національні моделі дре.
- •Моделі організації державного регулювання в різних типах економічних систем.
- •Основні концепції державного макроекономічного регулювання економіки.
- •Сукупність і регулююча роль соціальної політики.
- •Цілі і основні завдання соціальної політики в системі державного регулювання.
- •Господарський механізм та його місце в системі державних регуляторів економічного розвитку.
- •Державне регулювання економіки як сучасна наукова категорія.
- •Соціально-економічні прогнози в системі дре.
- •Сутність та способи державного макроекономічного прогнозування.
- •Система та класифікація методів прогнозування економічного та соціального розвитку.
- •Зміст і основи методології індикативного планування.
- •Види макроекономічних планів.
- •Методика розробки цільових, комплексних, державних програм.
- •Система органів державного регулювання економіки України.
- •Суб’єкти та об’єкти державного регулювання макроекономіки.
- •Функціональні механізми дре.
- •Проблеми ефективності регулювання економіки в трансформаційний період.
- •Структура економіки як об’єкт державного регулювання.
- •Механізм державного регулювання інвестиційною діяльністю.
- •Роль держави у створенні сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій.
- •Механізм впливу держави на активізацію інвестиційної діяльності.
- •Державне регулювання і підтримка малого підприємництва.
- •Сутність і регулююча роль соціальної політики.
- •Платіжний баланс як інструмент дре.
- •Зовнішньо - економічна діяльність як об’єкт державного регулювання.
- •Важелі сприяння інноваційному розвитку в системі державного регулювання.
- •Застосування протекціоністських заходів захисту вітчизняного товаровиробника.
- •Державне регулювання участі України у світо-господарському економічному просторі.
- •Зміст державного екологічного регулювання.
- •Способи та моделі державного регулювання економіки.
- •Економічна безпека як об’єкт державного регулювання.
- •Зовнішньо-торгівельна політика України та механізми її реалізації.
- •Державна митна політика та політика цін у зовнішній торгівлі.
- •Регулювання науково-технічного та інноваційного співробітництва України з іншими країнами.
- •Державне регулювання фондового ринку.
- •Фінансово-кредитні важелі сприяння інновацій в системі державного регулювання.
- •Антимонопольна політика держави та механізми її реалізації.
- •Необхідність та сутність державного регулювання розвитку регіонів.
- •Цілі і принципи державної науково-технічної та інноваційної політики.
- •Державне регулювання доходів та рівня споживання населення.
- •Заходи з попередження банківської кризи в системі економічного регулювання.
- •Методи валютно-курсового регулювання економіки.
- •Механізми державного грошово-кредитного регулювання.
- •Антициклічна політика держави, її види та інструменти регулювання.
Сутність та способи державного макроекономічного прогнозування.
Макроекономічне прогнозування — виявлення та аналіз закономірностей і тенденцій розвитку національної економіки, передбачення змін у ньому і створення наукової бази для економічної політики та державного регулювання економіки.
Способи прогнозування:
Експертний — шляхом опитування спеціалістів стосовно об'єкта прогнозування;
Екстраполяції — збирання інформації про розвиток об'єкта у минулому і перенесення закономірностей цього розвитку на майбутнє;
Моделювання — дослідження, що базуються на побудові моделей об'єкта відповідно до очікуваних (бажаних) змін у його стані.
Пошуковий прогноз базується на умовному перенесенні на майбутнє тенденцій розвитку об'єкта, що склалися у минулому та діють нині, абстрагується від факторів, здатних змінити ці тенденції. Мета пошукового прогнозу — з'ясувати, як розвиватимуться події за збереження існуючих тенденцій.
Нормативний прогноз (на відміну від пошукового) розробляється на основі заданих цілей (нормативів) і передбачає визначення способів і терміну їх досягнення.
Моделі:
Економіко-математична модель (ЕММ) — система формалізованих співвідношень, які описують основні взаємозв'язки елементів, що утворюють економічну систему.
Факторні моделі описують залежність рівня і динаміки певного економічного показника від рівня і динаміки показників-аргументів, тобто факторів, що впливають на нього. Моделі бувають одно- і багато-факторні (прикладом може бути виробнича функція).
Структурні моделі описують зв'язки між окремими елементами, які утворюють єдине ціле або агрегат (прикладом є міжгалузевий баланс).
Комбіновані моделі досліджують характеристики як структурних, так і факторних моделей.
Сітьові моделі мають основним завданням оптимізацію прогнозних рішень за допомогою методів математичного програмування. за їх допомогою складають оптимальні програми випуску продукції за наявних ресурсів, оптимального завантаження виробництва, раціонального розвитку окремих регіонів.
Система та класифікація методів прогнозування економічного та соціального розвитку.
Системний підхід до прогнозування соціально-економічного розвитку регіону – це спосіб представлення відповідних задач прогнозування, які вимагають врахування як внутрішніх, так і зовнішніх факторів.
У сучасних умовах у процесі розробки прогнозів важливого значення набуває розвиток і вдосконалення методології прогнозування. Основним завданням у прогнозуванні соціально-економічного розвитку регіону є визначення кількісних параметрів і показників розвитку регіональної системи у перспективі. Можуть розглядатися два типи прогнозів: загальноекономічні прогнози розвитку регіональної системи в цілому і прогнози розвитку окремих галузей і сфер регіонального господарства (як частини національної економіки).
Всі етапи процесу розроблення прогнозу вимагають узгодження з поставленими завданнями та визначеними цілями. При цьому в одних випадках на основі поставленої мети прогнозуються шляхи її досягнення (нормативне прогнозування), в інших – процес прогнозування здійснюється для того, щоб визначити бажану мету, яка відповідає потребам соціально-економічного розвитку системи (дослідне прогнозування).
Нараховується більш ніж 150 методів прогнозування, хоча на практиці використовується 10-15. Серед них можна виділити такі групи методів:
● інтуїтивні – методи експертних оцінок, методи історичних та географічних аналогій (використовуються у випадках неможливості кількісної оцінки окремих явищ (процесів) або неможливості врахувати і значну кількість факторів через складності об'єктів, базуються переважно на використанні експертних оцінок);
● аналітичні – сіткові методи, матричні методи, методи ігрового моделювання, методи оптимізації (базуються на економіко-математичному моделюванні, доцільно застосовувати за наявності досконалої вхідної інформації і можливості формалізації процесів, що прогнозуються);
● статистичні – методи екстраполяції, методи кореляції і регресії (використовуються для підготовки вхідної інформації для оптимізаційних моделей. При застосуванні статистичних методів найбільш надійні результати одержуються при коротко- і середньо-терміновому прогнозуванні.).