1. Види ринкового самоврядування та об’єктивні причини втручання держави в економічні процеси. 3

2. Діалектика взаємозв’язку економічної політики і державного регулювання. 3

3. Використання економічних законів в практиці державного регулювання ринкових відносин. 4

4. Національні моделі ДРЕ. 5

5. Моделі організації державного регулювання в різних типах економічних систем. 6

6. Основні концепції державного макроекономічного регулювання економіки. 7

7. Сукупність і регулююча роль соціальної політики. 7

8. Цілі і основні завдання соціальної політики в системі державного регулювання. 9

9. Господарський механізм та його місце в системі державних регуляторів економічного розвитку. 10

10. Державне регулювання економіки як сучасна наукова категорія. 10

11. Соціально-економічні прогнози в системі ДРЕ. 12

12. Сутність та способи державного макроекономічного прогнозування. 13

13. Система та класифікація методів прогнозування економічного та соціального розвитку. 14

14. Зміст і основи методології індикативного планування. 14

15. Види макроекономічних планів. 15

16. Методика розробки цільових, комплексних, державних програм. 15

17. Система органів державного регулювання економіки України. 16

18. Суб’єкти та об’єкти державного регулювання макроекономіки. 17

19. Функціональні механізми ДРЕ. 18

20. Проблеми ефективності регулювання економіки в трансформаційний період. 18

21. Структура економіки як об’єкт державного регулювання. 19

22. Механізм державного регулювання інвестиційною діяльністю. 20

23. Роль держави у створенні сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій. 20

24. Механізм впливу держави на активізацію інвестиційної діяльності. 21

25. Державне регулювання і підтримка малого підприємництва. 22

26. Сутність і регулююча роль соціальної політики. 23

27. Платіжний баланс як інструмент ДРЕ. 25

28. Зовнішньо - економічна діяльність як об’єкт державного регулювання. 25

29. Важелі сприяння інноваційному розвитку в системі державного регулювання. 26

30. Застосування протекціоністських заходів захисту вітчизняного товаровиробника. 27

31. Державне регулювання участі України у світо-господарському економічному просторі. 27

32. Зміст державного екологічного регулювання. 29

33. Способи та моделі державного регулювання економіки. 30

34. Економічна безпека як об’єкт державного регулювання. 31

35. Зовнішньо-торгівельна політика України та механізми її реалізації. 32

36. Державна митна політика та політика цін у зовнішній торгівлі. 33

37. Регулювання науково-технічного та інноваційного співробітництва України з іншими країнами. 33

38. Державне регулювання фондового ринку. 35

39. Фінансово-кредитні важелі сприяння інновацій в системі державного регулювання. 36

40. Антимонопольна політика держави та механізми її реалізації. 36

41. Необхідність та сутність державного регулювання розвитку регіонів. 38

42. Цілі і принципи державної науково-технічної та інноваційної політики. 39

43. Державне регулювання доходів та рівня споживання населення. 39

44. Заходи з попередження банківської кризи в системі економічного регулювання. 41

45. Методи валютно-курсового регулювання економіки. 42

46. Механізми державного грошово-кредитного регулювання. 43

47. Антициклічна політика держави, її види та інструменти регулювання. 43

1. Види ринкового самоврядування та об’єктивні причини втручання держави в економічні процеси.

Об'єктивні причини втручання держави в економічні процеси

Економічні теорії розвивали доктрину ринкового лібералізму, яка базувалася на ринковій рівновазі, ринковому саморегулюванні та невтручанні держави в економіку. Ця доктрина відповідала реаліям господарювання в умовах вільної ринкової конкуренції першої половини ХІХ ст. Але вже в другій половині ХІХ ст. внутрішні суперечності капіталізму призвели до регулярних економічних криз, підвищення усуспільнення капіталу й виробництва, до поширення монополій, звуження конкуренції, як основних елементів ринкової економіки.

Негативні наслідки таких процесів швидко поклали край системі вільногоринку.

Недоліками ринкової економіки є : ринкова система погано реагує на загальносуспільні та загальнодержавні потреби (освіта, фундаментальна наука, культура, захист довкілля тощо); ринок через механізм конкуренції об'єктивно спричиняє явища масових банкрутств різних підприємств (фірм), а отже, і безробіття, соціальне розшарування суспільства на бідних і багатих. Взагалі ринок є нейтральним до ідеалів гуманізму та соціальної справедливості. За таких обставин з'явилася потреба в державному регулюванні економіки, посиленні державного впливу на економіку, що дало б змогу функціювати ринковому механізму, який би поєднував ринкове і державне її регулювання.

Основні причини порушень у роботі ринкового механізму можна об'єднати у чотири групи: зовнішні економічні ефекти; суспільні блага; факти неподільності; монополізм.

Зовнішні економічні ефекти — це витрати, що є зовнішніми для учасників процесу виробництва, які створюють товар

Суспільні блага — це блага, які споживаються всіма членами суспільства порівну і часто колективно.

До них належать оборона, охорона суспільного порядку, державне управління", енергетична система тощо. З моменту їх вироблення вони автоматично споживаються кожним членом суспільства незалежно від того, заплатила за них людина чи ні. Суспільство виробляє такі суспільні блага, незважаючи на те, є їх виробництво прибутковим чи збитковим. Для забезпечення суспільних потреб уряд має оподатковувати населення.

Факти неподільності. В умовах ринку з економічного і соціального поглядів існування конкуренції у певних галузях, сферах діяльності не завжди доцільне. Це зумовлено тим, що остання дає свободу вибору щодо обсягів підприємства. Якщо ж потужності виробництва з економічного погляду потрібно звести до мінімуму, виникають факти неподільності.

Монополізм спотворює ринок, призводить до того, що зростання рівня цін відбувається за штучного зменшення обсягів виробництва. Для зменшення впливу монополії потрібне втручання уряду, яке передбачає ліквідацію монополії або її регулювання.

Отже, чинники, які протидіють розвитку вільного ціноутворення, конкуренції та ринку, є невід'ємною складовою розвиненої економіки і можуть бути усунені тільки втручанням держави у процес відтворення. Внаслідок цього сучасний ринок с ринком, що регулюється державою через правові акти, які закріплюють ринкові відносини, широке використання договірних відносин, фінансування розвитку державного сектору, науки, культури, освіти, соціальний захист населення, податкову, кредитну, банківську системи, ціноутворення тощо для досягнення цілей, визначених соціально-економічною політикою країни.