II. Спрощена система

Застосовуючи спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (за винятком єдиного податку для юридичних осіб), підприємець сплачує податок у конкретно визначеному розмірі, який не залежить та не змінюється від величини отриманих доходів.

Основу кожної спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності становить сплата певної суми, яка замінює сплату певного кола податків та зборів.

Підприємці помилково вважають, що перехід на спрощену систему оподаткування дасть можливість сплачувати менше податків порівняно із загальною системою оподаткування.

У кожної спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності є низка переваг, таких як спрощений порядок обліку доходів та витрат та розрахункових операцій, а також скорочений порядок та процедура податкової звітності, що дає можливість оформлювати всю необхідну для звітності документацію без додаткової спеціальної бухгалтерської освіти.

Негативним у цьому випадку є те, що залежно від виду спрощеної системи оподаткування передбачені певні обмеження, а саме по видах та місці провадження діяльності, кількості найманих працівників, розміру отримуваної виручки.

Розглянемо чинники, які впливають на розмір податкових зобов'язань при застосуванні спрощеної системи оподаткування.

Фіксований податок.

Конкретний розмір фіксованого податку встановлюється місцевими радами народних депутатів залежно від територіального розташування місця торгівлі.

Фактично фіксований податок сплачується до отримання патенту, тому термінів сплати цього податку немає.

До того ж, якщо самостійно проводити підприємницьку діяльність, то розмір фіксованого податку буде становити від 20 до 100 грн. за календарний місяць. Коли провадиться підприємницька діяльність на всій території України, розмір фіксованого податку дорівнює 100 грн. за календарний місяць.

Також слід пам'ятати про те, що в кожній місцевості фактичний розмір фіксованого податку може бути різний. Тому у разі, коли будете здійснювати свою діяльність не за місцем придбання патенту, а в іншій місцевості, розмір фіксованого податку сплачуватимете такий, який встановила відповідна місцева рада за місцем провадження діяльності.

Якщо до провадження підприємницької діяльності було залучено найманих працівників, то розмір податку збільшується на 50% за кожного найманого працівника від суми встановленого фіксованого податку.

Доходи громадянина, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються за фіксованим податком, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податку або осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, чи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Звертаю також увагу на таку норму: у разі, коли протягом строку дії патенту відповідною місцевою радою змінюється розмір фіксованого податку, то перерахунок його не здійснюється. Це має як позитивні, так і негативні наслідки. Негативним є те, що у випадку зменшення розміру фіксованого податку переплачена сума не повертається й не зараховується як плата за патент на наступний період. Позитивним є те, що у випадку збільшення розміру фіксованого податку різницю доплачувати не потрібно.

Спеціальний торговий патент.

Вартість спеціального торгового патенту встановлюється органами місцевого самоврядування щорічно після затвердження місцевого бюджету залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів або місцезнаходження об'єкта з надання побутових послуг і виду побутових послуг. Вартість спеціального торгового патенту не обмежується граничними рівнями, які існують для фіксованого податку.

При цьому розрахункова сума надходжень за рік від суб'єктів підприємницької діяльності у вигляді плати за спеціальні торгові патенти не може бути меншою від загальної суми надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, податків і зборів (обов'язкових платежів), сплачених такими суб'єктами підприємницької діяльності за попередній бюджетний рік із урахуванням рівня інфляції.

Органи місцевого самоврядування можуть встановлювати диференційовану плату за спеціальний торгівельний патент залежно від площі, яка використовується суб'єктом підприємницької діяльності для здійснення торговельної діяльності або надання побутових послуг. Шкала ставок плати за квадратний метр площі може бути пропорційною або регресивною чи прогресивною.

Плата за спеціальний торговий патент встановлюється за єдиною методикою для всіх суб'єктів підприємницької діяльності або окремо для фізичних і юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Забороняється встановлювати вартість спеціального торгівельного патенту для окремого суб'єкта підприємницької діяльності.

У разі, якщо підприємець працює за спеціальним торговим патентом, то плату за нього потрібно вносити або щомісячно або попередньо оплатити вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності за весь термін його дії. Суб'єкт підприємницької діяльності має право придбати спеціальні торгівельні патенти на здійснення торгівельної діяльності не тільки на поточний рік, але й на наступні три роки, сплативши повну вартість цих патентів під час їх одержання. При цьому буде звільнено від обов'язків до внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після сплати повної вартості торгових патентів на наступні роки нормативно-правовими актами буде збільшена вартість торгового патенту.

Звертаю увагу на той факт, що спеціальний торговий патент застосовується не на всій території України, а лише в конкретно визначених районах.

Єдиний податок для фізичних осіб.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше ніж 20 грн. та більше ніж 200 грн. на місяць.

У разі, коли підприємець здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, необхідне одне свідоцтво, а єдиний податок сплачується за більшою ставкою, ніж для одного виду діяльності, відповідно до розмірів, встановлених місцевою радою за місцем державної реєстрації такого підприємця.

Якщо у своїй діяльності використовується наймана праця, то потрібно до ставки податку додати 50% за кожну найману особу.

Протягом терміну дії свідоцтва про сплату єдиного податку місцева рада може збільшити або зменшити ставки єдиного податку за видами підприємницької діяльності. При цьому перерахунок не здійснюється.

Тобто коли під час реєстрації в ДПІ було нараховано єдиний податок у розмірі 60 грн., а через певний час його було змінено, то підприємець сплачує той розмір єдиного податку, який було нараховано при реєстрації.

Єдиний податок для юридичних осіб.

Підприємство, яке перейшло на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:

• 6% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору в разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість". У цьому випадку сплачується 6% від виручки й окремо ПДВ;

• 10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, в разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

У цьому випадку сплачується лише 10% від виручки, а ПДВ вважається таким, що вже сплачений, тобто сплачувати ПДВ окремо не потрібно.

Єдиний податок сплачується щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.

За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6% , розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період із позначкою банку про зарахування коштів (7).