I. Загальна система

Розглянемо чинники, що впливають на розмір податкових зобов'язань при застосуванні загальної системи оподаткування.

Проаналізуємо, від яких факторів залежить величина податків, сплачених підприємством.

Податок на прибуток підприємств.

Оскільки податок на прибуток підприємств нараховується у відсотках до скоригованого валового доходу підприємства, то фактором, який впливає на величину податку, буде величина доходу (чим більше доходів, тим більше витрат) та величина сум, що не включаються до складу валових доходів (зменшується дохід, отже зменшуються витрати). Величина доходів підприємства може бути прогнозована самим підприємством самостійно, тому розглянемо найбільш розповсюджені випадки виключення з валового доходу.

Найбільш типовим є виключення з валового доходу платника податку сум податків на додану вартість та акцизного збору, що передбачено п. 4.2.1 статті 4 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". Не включаються до складу валового доходи суми ПДВ та акцизу, які були нараховані (отримані) платником податку у складі ціни продажу продукції, товарів або послуг. Однак таке виключення не розповсюджується на підприємства, які не є платниками податку на додану вартість. Підприємство - неплатник податку на додану вартість не зменшує свого валового доходу на суми податку на додану вартість. Проте відсутність такого виключення з валового доходу компенсується тим, що ці підприємства включають до складу валових витрат суми податку на додану вартість, включеного до складу ціни товару (послуги).

Для господарських товариств типовим випадком виключення з валового доходу є суми коштів, що надходять у вигляді інвестицій або реінвестицій у корпоративні права. Нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що такі надходження не включаються до валового доходу платника податку. Одним із розповсюджених випадків інвестицій в корпоративні права є внески учасників господарського товариства до статутного фонду такого товариства, а також купівля акцій акціонерного товариства. Особливістю статусу коштів та майна, що направляється до статутного фонду суб'єкта господарювання, є звільнення від оподаткування таких надходжень.

Податок на додану вартість.

Величина зобов'язання зі сплати податку на додану вартість залежить від двох факторів: суми ПДВ, нарахованого платником податку у складі ціни товарів та послуг, та суми податкового кредиту звітного періоду.

Залежно від того, які операції здійснює платник податку, ПДВ може нараховуватись або не нараховуватись. Не нараховується ПДВ, зокрема, на операції з випуску (емісії) акцій, операції з торгівлі борговими зобов'язаннями тощо.

Крім того, податок на додану вартість не нараховують підприємства, які хоч і знаходяться на загальній системі оподаткування, обліку та звітності, але не є платниками ПДВ згідно з положенням п. 2.1 статті 2 Закону "Про податок на додану вартість". Тобто ті особи, обсяг оподатковуваних операцій яких не перевищив 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (61 200 грн.) В статті 2. вказано: «платником податку є особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10).

Підприємство, яке скористалося зазначеними положеннями не нараховує податок на додану вартість. Однак слід взяти до уваги, що таке підприємство буде нараховувати податок на прибуток підприємств, не маючи права на коригування валового доходу та валових витрат на суму ПДВ. В такому випадку суми податку на додану вартість включаються до валового доходу та валових витрат підприємства.

Величина зобов'язань з податку на прибуток може бути більшою, якщо, наприклад, підприємство витратить значну частину своїх доходів на придбання основних фондів, які не включаються до складу валових витрат.

Другим чинником, що впливає на суму зобов'язань з податку на додану вартість, є величина податкового кредиту платника податку. Величина податкового кредиту здебільшого залежить від правового статусу контрагентів. Суб'єкти, що обрали спрощені системи оподаткування , обліку та звітності, не є платниками ПДВ, тому при купівлі в них товарів або послуг права на податковий кредит не виникає. Чим менший податковий кредит, тим більшим буде зобов'язання з податку на додану вартість. Якщо Ваше підприємство знаходиться на загальній системі оподаткування і більшість витрат здійснюється через неплатників ПДВ, сума податку на додану вартість буде доволі високою.

Величина податкового кредиту також залежить від характеру витрат. Якщо витрати не пов'язані з веденням господарської діяльності (не відносяться до валових витрат виробництва та не спрямовані на придбання основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації), то відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ, включені до складу таких витрат, не можна.

Отже, головними чинниками, які впливають на величину податкових зобов'язань підприємства, що обрало загальну систему оподаткування, обліку та звітності, є такі:

1. співвідношення між доходами та витратами (чим вище витрати підприємства, тим меншою буде сума зобов'язання з податку на прибуток підприємств);

2. величина доходів, що не включаються до складу валового доходу, та величина витрат, які не можуть бути віднесені до складу витрат виробництва;

3. величина витрат, що підлягають амортизації;

4. величина сум ПДВ, включеного до ціни товарів, робіт, послуг, та величина податкового кредиту.

Разом з тим загальна система оподаткування складніша в адмініструванні. Перебуваючи на загальній системі оподаткування, підприємець повинен подавати набагато більше звітності, ніж якби він перебував на спрощеній. Порядок нарахування окремих податків доволі складний, потребує професійних знань та досвіду.

Розмір податкових зобов'язань за загальної системи оподаткування в кожному конкретному випадку може коливатися в доволі широких межах. Підрахувавши найбільш типові для себе розміри показників, що впливають на податкові зобов'язання, підприємство може визначити для себе найбільш оптимальні умови оподаткування, обрати ту чи іншу систему оподаткування.