48. Напад німецьких військ на срср. Оборонні бої на території України в 1941–1942 рр.

4 година ранку 22 червня 1941 – початок війни: наступ фашистської армії на Ленінградському, Московському і Київському напрямках. Союзниками Німеччини виступили Фінляндія, Угорщина, Румунія та Італія. Створенні відповідні угрупування «Північ», «Центр» і «Південь». «Південь» на територію України, командувач – Г.фон Рундштедт.– початково. Німецька група армій включала 300.000(57 дивізій). Відбувалось масове бомбардування літаками міст та аеродромів. Через непідготовленість в перші дні знищено 1200 літкаів. За три тижні війни радянські війська зазнали колосальних втрат.

Район Луцьк-Броди-Рівне-Дубно - танкова битва(23-29.06.41). Просування ворога було затримано дорогою ціною: з 4201 танків у Південно-Західного фронту залишилося лише 737.

7 липня – 26 вересня 1941 р. - Київська оборонна операція. Під Києвом ворог втратив 100 тис. чол. Наступ на Київ тимчасово припинився. Тим часом - загрозливе становище на флангах Південно-Західного фронту, що обороняв місто. Німецькі танкові частини з півдня і півночі обійшовши захисників міста замкнули кільце оточення біля Лохвиці. Спроби вирватись з оточення були невдалими. Командуючий Південно-Західним фронтом М.Кирпонос загинув у бою. 19 вересня німецькі війська вступили до Києва.

Значення: Зірвала плани німецького командування сходу оволодіти містом. Примусила його змінити напрям головного удару, що зрештою призвело до провалу плану «Барбаросса».

Оборона Одеси 5 серпня – 16 жовтня 1941 р. Під Одесою окупантів було зупинено. Місто захищала окрема Приморська армія, підтримувана Чорноморським флотом.

Значення: Радянські війська, що протягом 72 днів здійснювали оборону міста приковували значні сили ворога, завдавши їм великих втрат, давали можливість Чорноморському флоту впродовж другої половини 1941 р. контролювати Чорне моря, загрожуючи узбережжю Румунії та її нафтовим родовищам.

Оборона Севастополя. У другій половині жовтня 1941 р. гітлерівці прорвалися до Криму, але їхня спроба оволодіти Севастополем успіху не мала. Оборона Севастополя тривала 250 днів — Із 30 жовтня 194І р. по 1 липня 1942 р., скувавши значні сили противника. Обороною Севастополя командував генерал І. Петров.

22 липня 1942 р. радянські війська залишили м. Свердловськ Ворошиловоградської області, після чого вся територія України опинилася в зоні окупації німецьких військ та їх союзників.

Причини поразки на початку війни: політичні прорахунки та військово-стратегічні прорахунки, переоцінка значення договорів 1939, несподіваність нападу, незавершеність процесу переозброєння, масові репресії проти офіцерського складу.

48. Нацистський окупаційний режим в Україні. Злочини загарбників на окупованій території.

Нацистський окупаційний режим в Україні ставив перед собою такі основні завдання: – забезпечити продовольством, матеріальними та людськими ресурсами потреби третього рейху й армії; – вивільнити від українського населення шляхом фізичного його знищення, депортацій та вивезення на роботу до Німеччини землі України і заселити їх німецькими переселенцями; – вивезти на роботу до Німеччини якомога більше працездатного населення.

Нацистський «новий порядок» означав фізичний і моральний терор проти так званих расово-неповноцінних народів: євреїв, циган, українців, росіян, а також представників радянської влади і комуністів. Найгіршим було становище євреїв і циган, яких чекало поголовне знищення.

Злочинний «новий порядок», який гітлерівці встановили на окупованих територіях, викликав широкий рух Опору, до якого увійшли сотні тисяч патріотів України.

Злочини загарбників на території України:

-часткове онімечення місцевого населення; заселення окупованих земель німцями -масова депортація населення, в т.ч. українців, до Сибіру -підрив біологічної сили слов`янських народів -економічне пограбування території України; перетворення місцевого населення на рабів -пограбування культурних цінностей, знищення пам`ятків культури.