Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-99_1.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
258.93 Кб
Скачать
  1. Українське питання в міжнародних відносинах напередодні Другої світової війни. Карпатська Україна.

Напередодні Другої світової війни роз'єднаність українських земель, їхнє перебування у складі чотирьох держав, що мали різний соціально-політичний устрій, були важливим дестабілізуючим чинником політичного життя Європи. Це робило українське питання клубком серйозних суперечностей, а «українську карту» — серйозним козирем у великій дипломатичній грі.

Українське питання у вузькому розумінні — це питання про місце і роль українського чинника у внутрішньому житті держав, до складу яких входили українські землі, у широкому — це питання про умови і механізм возз'єднання українських земель та створення власної української державності.

Напередодні Другої світової війни чітко визначилися три групи країн, зацікавлених у вирішенні українського питання:

  • Перша група — СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина — країни, до складу яких входили українські землі, їхня основна мета — втримати вже підвладні землі й приєднати нові.

  • Друга група — Англія, Франція і частково США (тобто країни — творці Версальсько-Вашингтонської системи), які своїм втручанням у вирішення українського питання або, навпаки, дипломатичним нейтралітетом задовольняли свої геополітичні інтереси.

  • Третя група — Німеччина, яка, борючись за «життєвий простір», претендувала на українські землі, і Угорщина, яка, будучи невдоволеною умовами Тріанонського мирного договору 1920 p., домагалася повернення Закарпатської України.

Український народ самостійно не міг вирішити українського питання. Все залежало від балансу інтересів різних, насамперед великих держав і від співвідношення сил, які могли ці інтереси захистити.

З проголошенням автономії Карпатської України Гітлер майстерно використовує українське питання як засіб тиску і шантажу у відносинах не тільки з противниками, а й із потенціальними союзниками

Карпа́тська Украї́на (також Підкарпатська Русь) — автономна республіка у складі Чехо-Словаччини в 1938–1939, Українська незалежна держава на Закарпатті в березні 1939.

  • 12 лютого 1939 р. відбулись вибори до Сойму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 94 %) здобули кандидати Українського Національного Об'єднання.

  • 15 березня 1939 р. Сейм (голова А. Штефан) проголосив повну державну самостійність Карпатської України. Прийнята парламентом конституція Карпатської України (Конституційний закон ч.1), визначила назву держави (Карпатська Україна), державний устрій (президентська республіка), державну мову (українська).

  • Державним прапором та гімном республіки були визнані синьо-жовтий стяг і український національний гімн «Ще не вмерла Україна».

  • Президент - А. Волошин

  1. Радянсько-німецький пакт 1939 р. І українські землі. Визвольний похід Червоної Армії в Західну Україну. Радянізація західноукраїнських земель.

Радянсько-німецький договір про ненапад строком на 10 років (пакт Молотова-Ріббентропа) був підписаний 23 серпня 1939 року. У цьому договорі були таємні протоколи. Протоколи передбачали:

  • Межа сфер інтересів Німеччини та СРСР приблизно пролягатиме вздовж річок Нарев, Вісла, Сян. У результаті цього розподілу всі західноукраїнські землі опинилися у сфері впливу СРСР (крім Закарпаття і Північної Буковини)

17 вересня 1939 р. – червона армія, а саме Український фронт на чолі з С. Тимошенком перетнули кордон Польщі. Після приєднання західноукраїнських земель влада розгорнула політику радянізації у 1939 р.

Радянізація Зах. України:

  • Здійснення адміністративного поділу

  • Ліквідація приватної власності

  • Експропріація та одержавлення підприємств на землю

  • Створення колгоспів

  • Боротьба з не писемністю

  • Репресії

  • Примусове переселення – 10% населення

  • Заборона партій, організацій

Позитивні сторони радянізації:

  • Створюються нові галузі промисловості (металообробна, хімічна);

  • Багато спеціалістів направляються на роботу в Західну Україну;

  • Конфіскуються великі земельні маєтки. Землі передаються малоземельним і безземельним селянам;

  • Створюються нові навчальні заклади.

Негативні сторони радянізації

  • Репресії.

  • Масові арешти за належність до ОУН, за виступи проти радянської влади;

  • Великого удару зазнала греко-католицька церква.

  • Висновок: Об’єднання всіх українських земель у складі СРСР мало велике позитивне значення. Вперше за кілька століть своєї історії українці опинилися в межах однієї держави. Але новий режим був дещо жорстокий.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]