48. Український суспільно-політичний рух у другій половині хіх ст. В Австро-Угорщині.

Москвофіли

• Приєднання західноукраїнських земель до Росії

• Заперечення існування окремої української нації, у результаті цього — необхідності боротьби за створення незалежної держави

• Ігнорування української мови

Діяльність москвофілів

• Перебрали на себе керівництво в громадсько-культурних установах Львова — Ставропігійному інституті, Народному домі, Галицько-Руській матиці та «Руській бесіді», заснованій народовцями 1861 р.

• Розгорнули широку культурно-просвітницьку діяльність: створювали читальні, бібліотеки, школи, кооперативи, різноманітні товариства, вели боротьбу проти пияцтва.

• Видання серії популярних книжок для селян «язичієм».

• 1870р. заснували свою політичну організацію «Руську раду», яка мала захищати права та інтереси українців Галичини.

• Створили потужну видавничу базу. Видавали журнал «Слово» (орган Руської ради), газету «Руська рада»

Народовці

• Єдність усіх українських земель, необхідність об’єднання їх у єдину державу

• Розвиток єдиної української мови

• Спрямованість діяльності на пробудження національної свідомості

Діяльність народовців

• 1863 р. у Львові заснували першу таємну громаду «Молода Русь»

• Видавали журнали «Вечорниці», «Мета», «Нива», «Русалка»

• Розпочали створення власної мережі культурно-освітніх установ. 1861 р. було засновано «Руську бесіду», а згодом її театр

• 1868 р. створили культурно-освітнє товариство «Просвіта»

• 1873 р. створили у Львові Літературне товариство ім. Т. Шевченка

• 1879 р. Заснування газети для селян «Батьківщина»

• 1880 р. Заснування щоденної української газети «Діло», на противагу старорусинському журналу«Слово»

• Скликання у Львові перших українських масових зборів (віча), на яких обговорювалося становище і потреби українського суспільства

• 1882 р. Укладення угоди між старорусинами і народовцями, що визначала принципи узгодженої діяльності у справах «спільних усім русинам»

• 1885 р. Заснування власної політичної організації «Народна рада»

Радикальна течія в українському русі Галичини

• 1876 р. М. Павлик та І. Франко стали редагувати журнал «Друг». Відмовилися від «язичія», наякому він видавався раніше, і перейшли на народну українську говірку1877—1878 рр. Судовий процес проти І. Франка та його товаришів за звинуваченнями в здійсненні підривної діяльності через пропаганду соціалістичних ідей

• 1890 р. Створення першої української політичної партії — Русько-української радикальної партії (РУРП)

• 1895 р. Уперше у книзі Ю. Бачинського «Ukraina іrredenta» («Україна уярмлена») висунуто й аргументовано постулат єдиності українських земель і політичної самостійності України.

48. Робітничий рух в Україні. Поширення марксизму. Утворення рсдрп.

Ширився робітничий pyx i в 70-80-х pp. XIX ст. Головною формою боротьби пролетаріату були спочатку стихійні страйки.

З 1874 р. активну боротьбу почали вести металурги й шахтарі Юзівки.

У 1875 р. страйк відбувся на заводі Х'юза.

В 1879 р. та 1880 р. - у залізничних майстернях м. Києва.

Страйк 1887 р. на вугільній копальні у Донбасі.

Наприкінці XIX ст. створюється і поширюється нова економічна доктрина – марксизм.

• Марксисти робили ставку на пролетаріат.

• Перші пропаганди в Україні робили Зібер та Подолинський.

• 1875 р. – в Одесі №1 робоча організація робітників – «Південно-російська організація робітників» очолив Заславський.

• 1896 р.- Мінськ, №1 з’їзд РСДРП.

• 1912 р – остаточне розмежування РСДРП на більшовиків -РСДРП(б) та меншовиків, які зберегли початкову назву.

• 1900 р. – Харків, РУП (Революційна українська партія). Стояли на соціалістичних позиціях

• 1904 р. – «Спілка». Члени: Меленевський, Скоропис - Йолтуховський. Приєдналися до меншовиків.

• 1905 р. – решта РУП реорганізована в УСДРП. Члени: Д. Антонович, М. Порш, В. Винниченко. Стояли на позиції нац.-культурної автономії.

• Соц.-революційна партія – «ессери». Виступали за громадський соціалізм.