48. Західна Україна в Австрійській та Угорській революціях 1848–1849 рр.

1848 р . - у країнах Європи розпочалася революція, яка увійшла у історію як «Весна народів».

Квітень 1848 р. — скасовано панщину в Галичині (раніше, ніж у решті провінцій). У Буковині панщину скасували у серпні 1848р., а на Закарпатті аж у 1853р.

Під впливом Центральної ради народової створюєтьсяу 28 квітня 1848 р. «Руський собор» — організація спольщеної української шляхти, яка не бажала відокремлення від польської верхівки. Це стало початком україно-польського протистояння.

2 травеня 1848 р. — створення першої політичної української організації — Головної руської ради (ГРР). Мета: поділити Галичину на Східну – українську та Західну – польску, домогтися автономії Сх. Галичини, домогтися для українців участі у роботі державних установ.

Липень 1848 р. — розпочав роботу австрійський парламент рейхстаг, які домагалися розгляду питання про національно-територіальний поділ Галичини.

19 жовтня 1848р. — відбувся собор руських учених у Львові, перший з’їзд західноукраїнських діячів науки і культури.

Основні рішення:

• утверджено єдину граматику української мови;

• підтримано ідею поділу Галичини на польську й укр.

Жовтень 1848р. - у Львівському університеті відкрито кафедру української мови та літератури

1-2 листопада 1848 р. — збройне повстання у Львові на захист революції проти австрійських військ. Повстання було придушене, національна гвардія розпущена, закрито всі періодичні видання, заборонено збори й політичні товариства. Початок реакції.

Березень 1849р. — розпуск парламенту, скасування демократичної конституції; нова конституція суттєво обмежила права громадян і парламенту на користь імператора.

Листопад 1848 — квітень 1850 р. — селянські повстання на Буковині під проводом Л. Кобилиці.

Причини поразки революції: відсутність єдності між представниками різних етнічних груп західноукраїнського населення — українців з поляками, українців з угорцями, — оскільки українцям відмовляли навіть у праві на обмежену автономію.

Результати й наслідки революції:

• Скасування панщини; покращення соціального статусу селянства.

• Запровадження основ парламентського правління.

• Політичні сили Австрійсько імперії визнали існування в Галичині українського народу з власними національними потребами.

• Головна Руська рада стала першою в XIX ст. українською політичною організацією, яка виражала інтереси та потреби українців.

• Уперше мешканці західноукраїнських земель сформулювали свої власні політичні програми та усвідомили себе як єдину національну спільноту з наддніпрянськими українцями.

• Західні українці досягли суттєвих результатів у національно-визвольному русі в порівнянні з іншими народами.

48. Реформи в Російській імперії в 60–70-х роках хіх ст. Та їх впровадження в Україні.

Нові капіталістичні відносини, що зародилися в кінці XVIII - першій половині XIX ст. наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку.

19 лютого 1861 р. цар Олександр II видав Маніфест про скасування кріпосного права та "Загальне положення про селян, звільнених від кріпосної залежності".

Нові умови розвитку після Великої реформи 1861р. вимагали удосконалення системи управління

Судова реформа 1864р.

• Суд перетворився на гласний (у присутності публіки і преси)

• Обвинувачення підтримував прокурор, а захист – адвокат.

• У суді брали участь присяжні засідателі від усіх станів.

• Суд ставав незалежним (судді призначалися урядом, але позбавлялися посади тільки згідно рішенню суду)

• Мирові судді вирішували дрібні справи

• Сенат – вища касаційна інстанція

Земська реформа 1864р. (реформа місцевого самоврядування)

• Створюються виборні органи влади – земства - в губерніях і повітах.

• В земствах представники усіх станів.

• Земства займалися господарськими і культурними питаннями

На Правобережжі земства не впроваджувалися до 1911р. через повстання польської шляхти.

Реформа міського самоврядування 1870р.

• Створювалися виборні органи влади – міські думи (обирались на 4 роки, у виборах приймали участь платники податків)

• Міські думи вирішували питання благоустрою, охорони здоров’я, освіти

Військова реформа 1874р.

• Введена загальна військова повинність для чоловіків з 20 років

• Строки військової служби: сухопутні війська – 6 років, на флоті – 7.

• Створено 10 військових округів, 3 з яких знаходилися в Україні (Київський, Одеський, Харківський)

• Поліпшилась підготовка офіцерів

Освітня реформа 1863р.

• Введена єдина система початкової освіти

• Відкрито земські школи, жіночі гімназії і школи, недільні школи для дорослих

• Затверджено устав університетів, який надав їм автономію

Фінансова реформа 1860р

• Створення Державного банку

• Сформована податкова система

Значення реформ

1. І в Росії в 60-70рр і в Австрії в 1848р. реформи проводилися «згори»

2. Реформи створили умови для переходу від феодалізму до капіталізму

3. Реформи удосконалили систему освіти, судоустрій, судочинство, військову справу, сприяли розвитку місцевого самоврядування

4. Але реформи 60-70 рр. були обмеженими і половинчастими (відсутність демократичних свобод, власність поміщиків на землю)