Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-99_1.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
258.93 Кб
Скачать
  1. Кирило-Мефодіївське товариство.

Кири́ло-Мефо́діївське товариство - українська таємна політична організація, що виникла в грудні 1845 — січні 1846 у Києві.

Члени: Тарас Шевченко, Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич та ін..

Головними засобами реалізації своїх ідей братчики вважали поширення освіти серед народу та мирну проповідь. Неморальні засоби для здійснення своїх планів, такі як визвольні війни та соціальні революції, вони рішуче засуджували.

Основні ідеї Кирило-Мефодіївського братства:

Національна.Пов’язувалася зі створенням слов’янської спілки християнських республік. Український народ завдяки своєму волелюбству мав допомогти іншим слов’янським народам звільнитися від гноблення і створити цей союз.

Християнська.Знайшла відображення у вірі в можливість перебу-

дувати все суспільне життя на основі християнських ідеалів. Вважалось, що визволяючи інші слов’янські народи, українці виконують волю Божу.

Соціальна.Пов’язувалася насамперед із ліквідацією кріпацтва та станової нерівності. Також ставилися вимоги щодо здійснення демократичних свобод — слова, друку, совісті,отримання освіти і заміни постійної армії народною міліцією.

Історичне значення

    • Першими розробили широку політичну програму, яка стала прикладом для їхніх наступників

    • Уперше було здійснено спробу поєднання української національної ідеї із загальнолюдськими християнськими ідеалами та ідеєю слов’янської єдності

    • Національне визволення українців розглядалося братчиками в контексті загальноєвропейської боротьби поневолених народів

    • Воно також поєднувало ідею національного визволення зі здійсненням загальнодемократичних перетворень. Проте воно було єдиною організацією, що категорично відкидала насильство як засіб досягнення своєї мети

    • Статус мучеників, який закріпився за братчиками через їх суворе покарання царизмом, не відштовхнув наступників від боротьби за українську справу, а навпаки, зробив її більш привабливою

  1. Україна у Польських повстаннях 1830–1831 та 1863–1864 рр.

Листопадове повстання 1830—1831

Польське повстання 1830 (Листопадове повстання 1830) — національно-визвольне повстання поляків і литовців проти Російської імперії. Розпочалось у Варшаві, охопило Королівство Польське, — Литву і поширилось на землі Правобережної України та Білорусі. Повстання вибухнуло на хвилі європейських революційних і національних рухів, спрямованих проти домінації трьох імперій на континенті — Росії, Австрії та Пруссії.

Мета: відновлення Речі Посполитої Обох Народів.

Причини повстання:

  • порушення дарованої царем Олександром І конституції Королівства Польського (1815)

  • придушення ліберальної польської опозиції і патріотичних організацій

  • запровадження цензури

Головнокомандувач російських військ, фельдмаршал Остен-Сакен, звернувся до селян Правобережної України з відозвою, щоб вони доносили на панів, які беруть участь у повстанні. Було обіцяно, що селяни вже не повернуться під владу збунтованих панів.але, після придушення повстання, уряд не виконав обіцянок, а пани помстилися селянам.

Наслідок

Українське селянство залишилося в стані повної залежности від польських панів. Також православне духовенство було залежне від поляків-дідичів. Російський уряд закривав польські школи й відкривав російські для польської молоді. К у-т св. Володимира був заснований у 1834 році з метою русифікувати польських шляхтичів. Російський уряд боявся полегшити кріпацтво, що було б загрозою для всього кріпацького ладу.

Польське повстання 1863—1864(Січневе повстання 1863) — національне визвольне повстання поляків проти Росії, яке охопило Королівства Польського, Литви і частково Білорусії та Правобережної України.

Причина

Прагнення передової частини пол. суспільства здобути національну незалежність і відновити державність.

Мета: відбудова Польсь­кої Р П у колишніх її кордонах.

  • Поляки створили тимчасовий Національний Уряд, який намагався приєднати до повстання й українців і видав спеціальну ві­дозву "до братів-русинів", закликаючи їх до спільної боротьби

  • Тільки деяка кількість ук­раїнських селян і представників української інтелігенції приєдналися до повстанців, або активно допомагали їм.

  • У квітні 1863 р. польське повстання було придушене й

Наслідки

Російський уряд застосував проти польських панів-поміщиків, які брали участь у повстанні, карні ад­міністративні й законодавчі розпорядження: - конфіскація маєт­ків, - обмеження їхніх культурних і політичних впли­вів, - розпорядження, спрямоване на знищення польського землевласництва, - обклали польських поміщиків 10% збо­ром,.

Українці не підтримали польського повстан­ня, але російська влада, розгромивши поляків, поставилася вороже й до українського національного руху та використала цю нагоду для придушення його.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]