Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-99_1.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
258.93 Кб
Скачать
  1. Козацькі повстання першої третини хvіі ст.

  • На поч. 20-х років XVII ст. відносини укр козацтва з владою РП загострюються. Невдоволені наслідками Хотинського миру козаки спустошували володіння Криму та Туреччини

  • Для приборкання козацтва та повстанського руху влітку 1625 р. сюди було спрямовано польське військо на чолі з С. Конєцпольським. Проти нього виступили 20 тис. місцевих повстанців та запорожців, яких очолив гетьман М. Жмайло. Бій 25.10.1625 р. під м. Криловим не дав переваги жодній зі сторін. Наступного дня М. Жмайло відвів своє військо та заклав табір. Підписали 5 листопада Куруківську угоду, яка передбачала амністію повстанцям; збільшення козацького реєстру з 3 до 6 тис. осіб; збереження за козаками права обирати старшого, якого мав потім затверджувати король; заборону козацьких походів на Крим і Туреччину.

  • У березні 1630р. 10-тис козацьке військо вирушило з Січі на "волость". Очолив гетьман Тарас Федорович(Трясило), який звернувся до укр народу із закликом до повстання. Усе Середнє Подніпров'я піднялося проти поляків. Апогеєм - стала "Тарасова ніч", коли невеликий козацький загін знищив усю Золоту роту. Загалом поляки втратили 10 тис. осіб та майже всю артилерію.Але частина старшини й реєстровців погодилася на переговори, уклавши 8.06. 1630 р. Переяславську угоду. Вона зберігала умови Куруківської, але реєстр збільшувався до 8 тис. осіб.

  • Величезне народне невдоволення Переяславською угодою. Тому на поч. 1635р. сейм РП рішив збільшити кіл-ть коронних військ на Подніпров'ї, щоб зміцнити контроль за укр населенням, а для повної ізоляції ЗС від решти України над Дніпром збудували фортецю Кодак. Її гарнізон затримував усіх, хто добирався на Запоріжжя. В ніч на 12.08.1635 р. на чолі з гетьманом Іваном Сулимою зруйнув фортецю.його стрчено.

  • Страта І. Сулими та скороч реєстру до7тис.осіб спричин масове обурення, ставши приводом до нового повст 1637—1638 років. На перш етапі керівник- Павло Бут. Поблизу Черкас, 15-тис польське військо і 10 тис. повст. Старшина умовила П. Бута погодитися на переговори з поляками. Повстанці капітулювали.

  • Навесні 1638 р. знову розпочалися бойові дії. Повсталі піл проводом гетьмана Яцька (Якова) Острянина, захопивши Чигирин, Кременчук, змусили неприятеля відступати. Але на підмогу полякам прийшов Я. Вишневенький. У бою під Жовнином військо прорвало козацький табір. Я. Острянин з частиною війська прорвався на Слобожанщину.

  • Ті повстанці, що залишилися, обрали гетьманом Дмитра Гуню і під його керівництвом зуміли дати відсіч полякам, а потім відійшли до Дніпра, де заклали табір. Потерпаючи від браку харчів і боєприпасів, частина повстанців погодилася розпочати переговори.

  • Поляки й на цей раз не дотримали слова, винищивши більшу частину повстанців. Уцілілі змушені були визнати «Ординацію Війська Запорізького реєстрового», за якою: скасовувалася виборність старшини, козацький суд і посада гетьмана; козацький реєстр зменш до 6 тис. осіб; реєстрові козаки могли проживати лише у певних староствах; На Запоріжжя можна було переходити тільки за окремим дозволом, порушники каралися смертю.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]