30. Виникнення та початкова історія українського козацтва. Заснування Запорозької Січі, її устрій.

• Вперше термін «козак» зустрічаємо у Початковій монгольській хроніці (1240). З часом виникає низка версій, що пояснюють походження козацтва:

«хозарська»;«чорно-клобуцька»;«черкаська»; «бродницька»; «захисна» — пояснює появу козацтва на південних рубежах необхідністю дати організовану відсіч наростаючій татарській загрозі; «соціальна» — факт виникнення козацтва пояснює як наслідок посил ек, політ, нац та реліг гніту, яке штовхало селянство до масових втеч на вільні землі та самоорганіз в нових місцях прожив.

• Ґрунтом для формування козацтва стали існування великого масиву вільних земель, накопичений у попередній період досвід їхнього освоєння, природне прагнення людей до самозбереження, самоствердження і самореалізації.

• Каталізаторами цього процесу були широкомасштабна колонізація нових земель, що розгорнулася в XV ст.; посилення соц-екон протиріч та реліг і нац гніту; зростання зовнішньої загрози з боку турків та татар.

• У 1572 р. король Сигізмунд II Август видав універсал про утвор найманого козацького формування. Король Стефан Баторій вписав до реєстру 500 козаків, Основними завданнями реєстровців були охорона кордонів та контроль за нереєстровими козаками.

• Організаційно реєстрове (городове) козацтво 1625 р. мало шість полків — Білоцерківський, Канівський, Черкаський, Корсунський, Переяславський, Чигиринський. Серйозним ударом по всій козацькій верстві була «Ординація війська Запорозького реєстрового» (1638), яка зменшила кількість реєстрового війська і обмежила привілеї та права козацтва.

• На початку XVII ст. козацтво як соціальна верства не було однорідним: реєстрове (городове) козацтво; запорозьке (низове) козацтво — козаки, які проживали в пониззі Дніпра в межах військово-політичної організації Запорозька Січ; нереєстрове козацтво.

• Перша писемна згадка про Запорозьку Січ з'являється 1551 р. у польського історика Мартина Бєльського. У різні часи Січ розташовувалася на різних островах — Малій Хортиці, Томаківці, Базавлуці та ін.

• Заснування першої Запорозької Січі пов'язують з ім'ям козацького ватажка Дмитра Вишневецького, на о. Мала Хортиця було побудовано фортецю.

• Вищим законодавчим, адміністративним і судовим органом Січі була січова рада. Рада розглядала найважливіші питання внут та зовн політики та ін.

• Важливою функцією ради було обрання уряду Січі — військової старшини. До цієї групи козацтва входили: військова старшина(адміністративну владу та судочинство) — кошовий отаман, військовий суддя, військовий осавул, військовий писар та курінні отамани; військові служителі, похідні та паланкові начальники — полковник, писар, осавул та ін.

• захист православної віри — характерні ознаки духовного життя Запорожжя

• Січ була деформованим варіантом державності: інтенсивний розвиток військової сфери(могутнє військо) і примітивний ек. сектор (відсутність власної фінансової системи, грошей, міс).

31. Козацька проблема в Речі Посполитій. Козацькі повстання кінця хvі ст. Діяльність п. Сагайдачного.

Кінець XVI ст. ознаменувався в Україні піднесенням козацького повстанського руху, що мав нац.-визв хар-тер.

Причини повстань:

• закріпачення селянства і нереєстрових козаків;

• збільшення пан­щини

• захоплення польськими феодалами південноукраїнських земель, де феодали зіткнулися з інтересами козаків;

• ігнорування польським урядом вимог збільш реєстру.

Основні вимоги: збільшення плати за військову службу;

• розширення козацького реєстру;

• вільні походи проти Кримськ ханства та Османської ім-ї;

• привілеї для православної церкви.

Повстання Криштофа Косинського (1591-1593 рр.)

Територія: Поділля, Київщина, Волинь.

Учасники: козаки, селяни-втікачі, міщани.

Перебіг подій. Повсталі захопили Білу Церкву, Трипілля, Переяслав. 23 січня 1593р. повстанці зустрілися з польськими військами під містечком П'яткою на Волині. Після тижня кривавих боїв було підписано угоду:

1. К. Косинський позбавляється гетьманства;

2. З реєстру виписують тих, хто приєднався до повстання;

3. Заборона на зовнішню політику та військові походи.

Козацька війна 1594 р. під проводом Северина Наливайка

Територія: Брацлавіцина, Київщина, Волинь, Білорусь.

Перебіг подій. Наливайко скористався війною Польщі з Туреччиною. Повстання охопило більшу частину укр і білор земель, що стало загрожув існув держави. Проти повстан­ців рушила каральна експедиція С. Жолкевського. Відступаючи, Наливайко планував перейти на територ Моск царства, але під Лубнами в урочищі Солониця був розбитий. Наливайка та ще 600 керівників стратили у 1597.

Діяльність гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

П. Конашевич-Сагайдачний — гетьман укр козацьк реєстров війська, один із найталановитіших його організаторів. Походив із дрібного шляхетського роду в Галичині. Перед 1600 р. подався на ЗС. Брав участь у багатьох по­ходах запорожців.

Військово-політична діяльність:

1. перетворив козацьке військо на регулярне з відповідними дис­ципліною, навчанням та озброєнням (рушницями);

2. збільшив козацький флот до 300 кораблів;

3. співпрацював із нереестровим козацтвом;

4. організував успішні походи козаків проти Османської імперії та Кримського ханства, що привернуло увагу Європи;

5. у Хотинській війні 1620-1 рр. козацьке військо під його про­водом відіграло вирішальну роль у розгромі турків;

6. стримував антипольські настрої в козацькому середовищі, відда­ючи перевагу переговорам і компромісам. козакам дозволили оселятися в містах, повернули окремий козацький суд і Трахтемирів, плата реєстровцям стала постійною.

Культурно-просвітницька діяльність:

1. разом з Війс Запорозьким вступив у Київське братство;

2. відстоював права православної церкви

3. сприяв відновл православної ієрархії в Речі Посполитій;

4. заповів великі кошти Львівськ, Луцьк і Київськ братствам. Помер, поранення під Хотином у 1622.