
- •1. Геополітичне розташування, природно-кліматичні умови, ресурси і населення Китаю.
- •2. Внутрішня і зовнішня політика Мао Цзедуна.
- •3. Здобутки і труднощі курсу “чотирьох модернізацій” у кнр.
- •4. Тайванська проблема: виток, сутність та перспективи урегулювання.
- •5. Утворення кндр і Корейської Республіки.
- •7. Корейська війна 1950-1953 рр., її міжнародні наслідки.
- •8. Республіка Корея: політична й економічна модернізація
- •9. Революція Мейдзі” та її наслідки.
- •1. Передумови революції
- •2. Хід революції
- •3. Результати революції
- •10. Політична й економічна демократизація Японії після Другої світової війни.
- •11. «Економічна дипломатія» Японії
- •12. Японське економічне диво
- •13. Ресурси і населення острівних країн Південно-Східної Азії
- •14. Природні ресурси та населення Індокитаю
- •15. В’єтнамська війна 1964 – 1973 рр. Та її міжнародні наслідки.
- •2 Вариант
- •16. «Новий порядок» генерала Сухарно в Індонезії та його падіння.
- •17. Проголошення державної незалежності Індонезії, Філліпін та Малайзії.
- •18. Особливості політико-правових систем Республіки Філіппіни та Малайзії.
- •19. Асоціація держав Південно-Східної Азії.
- •20. Геополітичне положення, кліматичні умови і населення Індостану.
- •21. Деколонізація Індостану і утворення незалежних держав.
- •22. Внутрішня і зовнішня політика Індії доби правління Індіри Ганді
- •23. Індійсько-пакистанський конфлікт: витоки, сутність, перспективи урегулювання.
- •24. Республіка Індія – «найчисельніша демократія світу»
- •1 Вариант
- •2 Вариант
- •25. Політико-правова система Ісламської Республіки Пакистан.
- •27. Утворення Турецької Республіки і реформи Мустафи Кемаля Ататюрка
- •28. Особливості історико-цивілізаційного розвитку Ірану й Туреччини
- •29. Ресурси та етноконфесійний скалад населення Туреччини
- •30. Особливості державного ладу та зовнішньої політики Турецької республіки
- •31. Курдська проблема і перспективи її вирішення.
- •32. Особливості політично-правової системи й зовнішньої політики Ісламської Республіки Іран.
- •33. „Нафтові монархії” Аравійського півострова.
- •34. Виникнення Палестинської проблеми
- •35. Створення та діяльність Палестинської автономії
- •36. Етапи процесу врегулювання близькосхідного конфлікту
- •37. Арабо-ізраїльські війни та їхні міжнародно-політичні наслідки.
- •38. Полiтична система та економiка Держави Ізраїль
- •39. Республіка в Єгипті: головні етапи розвитку.
- •40. Республіка Ірак на шляху до представницької демократії.
- •41. Політичний і економічний розвиток Королівства Саудівська Аравія
- •42. Особливості державного ладу й економіки Сирії та Лівану.
- •43. Здобуття незалежності Лівією.
- •44. Державний лад та зовнішня політика Туніської Республіки та Королівства Марокко
- •45. Утворення й особливості розвитку Алжирської Народної Демократичної Республіки.
- •46. Суспільно-політична модернізація незалежних держав Тропічної та Південної Африки
- •47. Демократизація політичної системи і економічний розвиток пар.
- •48. Проблема самовизначення Західної Сахари і Перспективи її вирішення.
- •49. Ліквідація португальської колоніальної імперії в Африці й вирішення намібійської проблеми.
- •50. Причини й наслідки міждержавних та міжетнічних збройних конфліктів у Тропічній Африці.
- •51. „Держава загального добробуту” в Новій Зеландії.
- •52. Природні ресурси і населення Австралії
- •53. Особливості внутрішньої і зовнішньої політики Австралійської Співдружності.
- •54. Етнічний і конфесійний склад населення країн Латинської Америки.
- •55. Особливості державного ладу й зовнішньої політики Мексиканських Сполучених Штатів.
- •56. Заселення і найдавніші цивілізації доколумбової Америки.
- •57. Причини і наслідки громадянських війн у Колумбії
- •58. Військовий режим Августо Піночета та його неоліберальні реформи.
- •59. Проблема міжнародно-правового статусу Панамського каналу і її вирішення.
- •61. Режим Хуана Домінго Перона та феномен перонізму.
- •62. Інтеграційні процеси в Латинській Америці на прикладі меркосур та нафта
- •64. Особливості внутрішньої й зовнішньої політики Аргентини за президентства Карлоса Менема та Нестора і Христини Кіршнерів
- •65. Зовнішня політика Куби в добу правління Фіделя та Рауля Кастро
- •66. Особливості внутрішньої й зовнішньої політики Венесуели за президентства Уго Чавеса.
- •67. Розроблення й реалізація програми „Союз заради прогресу” в Латинській Америці
- •68. Державний лад і економічний розвиток Республіки Болівія.
- •69. Особливості політико-правової системи й міжнародного становища Федеративної Республіки Бразилія.
- •70. Політичне урегулювання Центральноамериканського конфлікту.
- •72. Демократизація політичної системи в Чилі
14. Природні ресурси та населення Індокитаю
Природні ресурси
Надра території досліджені слабко, але розвідані запаси свідчать про багаті поклади мінеральних ресурсів. Кам'яного вугілля в регіоні дуже мало, лише на півночі В'єтнаму залягають незначні його запаси. У шельфовій зоні Малайзії видобувають нафту й газ. Через регіон простягається найбільший у світі металогенічний «Олов'яний пояс» Азії. Мезозойські відкладення зумовили багатющі запаси кольорових металів: олова (в Індонезії — 1,5 млн т, Малайзії та Таїланді — по 1,2 млн т, М'янмі — 0,5 млн т), вольфраму (запаси М'янми — 40 тис. т, Таїланду — 25 тис. т, Малайзії — 20 тис. т). Багатий регіон на мідь, цинк, свинець, молібден, нікель, сурму, золото, кобальт, М'янма — на срібло. Нерудні корисні копалини представлені калійною сіллю (Таїланд, Лаос), апатитами (В'єтнам), дорогоцінними каменями (сапфір, топаз, рубін) у Таїланді.
Теплий і вологий клімат є основною передумовою відносно високої ефективності землеробства, протягом року тут збирають 2-3 врожаї. На достатньо родючих червоних і жовтих фералітних ґрунтах вирощують багато сільськогосподарських культур жаркого поясу (рис, кокосова пальма, каучукове дерево — гевея, банани, ананаси, чай, прянощі).
Водні ресурси активно використовують для зрошення земель в усіх країнах. Дефіцит вологи в сухий період року потребує чималих витрат на будівництво іригаційних споруд. Водні гірські артерії п-ва Індокитай (Іраваді, Менам, Меконг) і численні гірські річки островів здатні забезпечити потреби в електроенергії.
Винятково багаті лісові ресурси. Регіон розташований у Південному лісовому поясі, ліси вкривають 42 % його території. Численні лісові масиви мають Камбоджа (69 %), Лаос (57 %). Ліси регіону особливо багаті на деревину, що має дуже цінні властивості (міцність, вогнестійкість, водовідштовхувальну здатність, привабливий колір): тік, сандалове дерево, дерева сімейства бобових, місцеві види сосен, дерево сундрі (мангрове), пальми.
Рибні ресурси прибережної зони морів і внутрішніх вод мають чимале значення в кожній країні: рибу й іншу морську продукцію широко використовують у харчуванні населення.
Багатий природно-ресурсний потенціал і сприятливі кліматичні умови регіону дають змогу займатись землеробством протягом усього року, а різноманітні запаси мінеральних ресурсів сприяють розвитку гірничодобувної промисловості та нафтопереробки. Завдяки існуванню цінних порід дерев традиційною галуззю є лісова. Проте через інтенсивне вирубування лісів площа їх щороку зменшується, що порушує екобаланс. Це зумовлює необхідність природоохоронних заходів, які здійснюються, наприклад, в Малайзії для збереження унікальних флори та фауни регіону.
Населення
Таїланд
Населення Таїланду становить близько 60 млн. чоловік, велика частина з яких тайці. Друге місце за чисельністю займають вихідці з Китаю, потім Мони, кхмери, лаосци, малайці, перси і індійці. Так само Тайланд завжди дуже охоче брав європейських іммігрантів, і в результаті цього змішання в країні немає поняття «типовий таєць» - зовнішність у всіх дуже різна. Державна мова - тайська, серед освіченої частини населення широко поширені англійська, китайська та японська. Останнім часом все більше тайців вивчають російську.
Більшість населення буддисти, проте, тут є свобода для всіх релігій - є і християни, і мусульмани, і індуси, і нечисленні сикхи. Зображення Будди вважається священним і за святотатство навіть іноземцям загрожує покарання. Покровителем усіх релігій в Таїланді вважається король. До королівської сім'ї тут ставляться з величезною пошаною.
Мньянма (Бірма)
Тут живе близько 70 народностей та етнічних племен. Основне населення - бірманці, до них примикають тайці й індійці. Національні меншини - карени, кая, Мони, шани, качини, ва, нага та інші. Державна мова бріманскій, але тут море діалектів. Деякі бірманці розуміють англійську. Займається населення в основному землеробством і рибальством. Найуспішніші і багаті бірманці працюють на нафтопромислах і в обробній промисловості. Бірманці - релігійний народ, в переважній більшості буддисти, але є так само мусульмани, християни-баптисти, індуїсти і конфуціанці. Етнічні племена зберегли стародавні вірування, що виникли ще до буддизму.
Лаос
Чисельність населення Лаосу близько 6 млн. чоловік і для країни таких розмірів це дуже не багато. При цьому Лаос відрізняється великою етнічною різноманітністю - в країні налічується більше 70 народностей, які діляться на три основні групи за місцем проживання. Велику частину населення складають лао-луми з річкових низин і підніжжя гір. Лао-тхенгі живуть кланами в гірських лісах і займаються натуральним господарством. На півночі країни в горах живуть нечисленні лао-Сунг і народності мяо та яо. Офіційна мова лаоська, але суспільство говорить на всіх можливих діалектах. В освічених шарах суспільства поширені французька та англійська. Правда, освічене суспільство в країні, де писати вміють 53%, невелика.
Буддизм хоч і основна релігія - дотримується її тут найменше у всьому Індокитаї кількість людей. Лаосци дотримуються анімістичної віри в духів, яких треба постійно догоджати і почитати. Чоловіки-буддисти зобов'язані пройти послух у монастирі.
У Лаосі культ сім'ї. Середнє лаоський сімейство в середньому складається з 7 членів і як мінімум трьох поколінь. Глава сім'ї - чоловік, але жінки не відчувають тут ніяких утисків. У Лаосі не заохочується, але законно існує багатоженство.
Камбоджа
Основну частину 12-мільйонного населення Камбоджі складають кхмери. Залишок ділять в'єтнамці, китайці, малайці, а так само народності куй, мнонгі, стіенгі, лао та інші. Офіційна мова - Кхмерська, але поширений так само французька, англійська і, звичайно ж, діалекти. Релігія - буддизм, тут його сповідує майже все населення, невеликий відсоток мусульман і ще менший народностей, які поклоняються язичницьким богам. Камбоджійці дуже релігійні і віддані своєму королю.
Що панує тут культ сім'ї ріднить Камбоджу з Лаосом. Але останнім часом старше покоління дуже переживає за молодше, що бере приклад з вільних європейців і навіть з більш розкутих тайців і в'єтнамців.
В'єтнам
Найбільш густонаселена країна Індокитаю, чисельність населення - 82 млн. жителів. Територію В'єтнаму заселяє більше 54 різних етнічних груп. Найчисельнішою з них є народність «КІНГ». Саме вони є корінними в'єтнамцями - чорнявими і мініатюрними. Так само тут проживають китайці, кхмери, індійці, тями і гірські племена. Національна мова в'єтнамська, однак, у кожної народності свої діалекти. У в'єтнамців дуже розмірений спосіб життя. Вони нікуди не поспішають, майже ніколи не сваряться і не підвищують голос. Міські жителі ведуть європейський спосіб життя - вони не дуже релігійні, люблять ходити до барів і на дискотеки. Населення дуже піклується про своє здоров'я, ходить у марлевих пов'язках уздовж трас і займається спортом.