66. Особливості внутрішньої й зовнішньої політики Венесуели за президентства Уго Чавеса.

Зовнішня політика

Антиамериканізм і антиглобалізм стали візитівкою Чавеса. Під його керівництвом Венесуела стала претендувати на лідерство в опозиції до США в західній півкулі. За повідомленнями преси, уряд Венесуели надавав допомогу колумбійським партизанам, витрачала чималі суми на допомогу іншим латиноамериканським державам, виступало проти створення Загальноамериканської зони вільної торгівлі (англ. Free Trade Area of the Americas) [24] [8] [4]. Чавес намагався завоювати симпатії всередині самих США, Венесуела виділяє кошти на лобіювання своїх інтересів у Конгресі, виникли групи прихильників венесуельського президента Чавес домовився про постачання за пільговою ціною мазуту для малозабезпечених районів на півночі США.

Випадами проти США Чавес завоював симпатії в усьому світі. Створено було союз лівих лідерів — "вісь добра"

• іранський президент Махмуд Ахмадінеджад,

• президент Болівії Ево Моралес,

• президент Куби Фідель Кастро.

З Кубою у Венесуели встановилися особливо дружні відносини , Чавес за низькими цінами продавав енергоносії (Куба заробляла на їх перепродажі) та надавав пряму економічну допомогу. Кастро у відповідь направив до Венесуели численних кубинських фахівців, зокрема медиків, які відіграли важливу роль у реалізації соціальних програм уряду.

У липні 2006 року Чавес здійснив візит до Росії, де зустрічався з російським президентом Володимиром Путіним. Країни уклали важливі угоди про постачання російської зброї, військової авіації до Венесуели та про партнерство в енергетичній області — розробка нових нафтових родовищ у Венесуелі за участю компанії "Лукойл" Наприкінці червня 2007 року венесуельський лідер знову відвідав Росію. Як і в попередній раз, головними темами візиту стали закупівлі російських озброєнь і співробітництво в нафтогазовидобувної галузі . 10 вересня 2008 два російські стратегічні бомбардувальники Ту-160 здійснили посадку на військовому аеродромі Лібертадор у Венесуелі Наступного дня, 11 вересня Чавес звинуватив владу США в підготовці його вбивства і оголосив персоною нон-грата американського посла. У своєму виступі Чавес заявив, що спирається на партнерство з Росією

10 вересня 2009 року, під час офіційного візиту до Росії Чавес оголосив про те, що Венесуела визнає незалежність Південної Осетії і Абхазії. У відповідь державний міністр Грузії з питань реінтеграції Темур Якобашвілі заявив: "Чавес є маргіналом, і його заява не буде мати ніяких наслідків"

Широкої популярності набув виступ Чавеса на засіданні Генеральної асамблеї ООН у вересні 2006 року, на якому венесуельський лідер назвав тогочасного президента США Джорджа Буша дияволом і передрік крах "американської імперії" .

У лютому 2008 року, після оголошення незалежності Косово, Чавес заявив про те, що не буде визнавати суверинітет цієї республіки, додавши, що подібні кроки направлені на ослаблення Росії, дестабілізують регіон і створюють низку небезпечних прецедентів . За словами Чавеса, США також спровокували заворушення в Тибеті, щоб зіпсувати імідж КНР напередодні Олімпійських ігор.

У січні 2009 року у відповідь на збройну операцію Ізраїлю проти ХАМАС в секторі Газа Венесуела вислала ізраїльського посла з країни (аналогічно вчинила також Болівія), Чавес назвав дії ізраїльтян агресією і оголосив про розрив дипломатичних відносин з Ізраїлем. У відповідь Ізраїль вислав з країни амбасаду Венесуели.

На міжнародній арені Уґо Чавес є непримиренним критиком глобалізму, імперіалізму, політики США і персонально Джорджа Буша-молодшого. Поза Венесуелою він також користується широкою популярністю серед населення Латинської Америки й інших країн світу. Неодноразово підтримував режим на Кубі і персонально Фіделя Кастро, якого вважає своїм другом. Пропонував плани інтеграції і співпраці у південній півкулі Американського континенту. У грудні 2005 році отримав міжнародну премію ЮНЕСКО імені Хосе Марті за внесок в об'єднання й інтеграцію країн Латинської Америки й Карибського басейну. Також висловлював підтримку режимам, критичним щодо політики США, таким, як Іран, Лівія, Білорусь. За підтримку Ірану отримав у липні2006 року Орден Ісламської республіки Іран І ступеня.

Внутрішня поітика

В конституции Венесуэлы, принятой по инициативе президента Уго Чавеса в 1999 году, было впервые признано, что 300 тысяч коренных жителей страны — индейцев, имеют права на земли своего традиционного проживания и могут участвовать в оформлении их границ. В старой конституции говорилось только о том, что коренные жители страны находятся под охраной государства и должны постепенно включаться в жизнь нации

Политика Чавеса включала также ряд широкомасштабных реформ в социальных сферах

Национализация

В 2007 году в процессе национализации энергетического сектора в Венесуэле все месторождения нефти в стране были поставлены под государственный контроль, а американские компании Exxon Mobil и ConocoPhillips, отказавшиеся работать на новых условиях, ушли с венесуэльского рынка. Также национализации были подвергнуты другие стратегические отрасли, такие как энергетика и телекоммуникации.

3 апреля 2008 г. президент Венесуэлы объявил о национализации цементной промышленности страны и заявил, что правительство Венесуэлы не будет более терпеть то, как частные компании экспортируют цемент, необходимый для ликвидации дефицита жилья в стране. «Примите все законные меры, чтобы национализировать всю цементную промышленность страны в кратчайшие сроки», — сказал он в телевизионном обращении.