38. Полiтична система та економiка Держави Ізраїль

Ізраїль є парламентарною республікою, де законодавча влада здійснюється однопалатним кнесстом зі 120-ти депутатів, що обираються на 4 роки за пропорційною системою. Аж кнесет може достроково прийняти рішення про саморозпуск і призначити нові вибори. Главою держави є обраний кнесетом на 7 років (припускається тільки одне переобрання) президент. Усі акти президента контрасигнуються главою уряду. Вищим органом виконавчої влади країни є уряд, прем'єр-міністра обирає безпосередньо виборчий корпус на парламентських виборах.

Важливою особливістю пoлiтичноi системи Ізраїлю є домінування в нiй протягом тривалого часу лівих партій, І котрі виступають під гаслом "сіоністського соціалізму", за зміцнення демократії й проти надання державі теоретичних рис. Найголовнішими з них э Партія праці Ізраїлю. А також МЕРЕЦ.

Конкурентом лівих на полiтичній арені Ізраїлю в останнi десятилiття виступає партія Лікуд. З огляду на історичні обставини утворення Держави Ізраїль та її вороже зовнішнє оточення, винятково важливе місце в політичній системі кргїни посідає 173,5-тисячна Армія оборони Ізраїлю, 51 % особового складу котрої становлять жінки.

Економічна історія. Створенню економіки Ізраїлю допомогли засоби, отримані від єврейських громад за кордоном, від різних країн (особливо США) і західнонімецькі репараціі.В 1930-1973 в Ізраїлі йшов інтенсивний інвестиційний процес, країна переживала зкономічний підйом. Різке посилення інфляції в 1985 знову зажадало введення крайніх заходів, включаючи девальвацію шекеля, різке скорочення держвитрат і заморожування заробітної плати. Господарський підйом в 1990 х. вивів економіку в число найбільш швидко зростаючих у світі. Криза в економіці, що вибухнула на початку 2000-х, частково була пов'язана з відновленням конфлікту з палестинцями. У 2004 об’єм ВВП Ізраїлю досяг 129 млрд. дол, а за розмірами доходу на душу населення Ізраїль увійшов в десятку самих багатих країн. Його валовий національний продукт (ВНП) у перерахунку на душу населення в 2004 склав 20,8 тис. дол..

39. Республіка в Єгипті: головні етапи розвитку.

1. Проголошення Єгипту республікою в 1953 році. Гамаль Абдель Насер став прем'єр-міністром, а у 1956 р. був обраний президентом. Введення аграрної реформи яка обмежувала землеволодіння. Вимога віддати Єгипту Суецький Канал. Прохання про допомогу від СРСР та після отримання економічної та військової допомоги , Єгипет кидає виклик Англії та Франції. Щоб здобути більший авторитет , Насер починаю війну проти Ізраїлю , але Ізраїль випереджає Єгипет та починає захоплювати Синайський півострів. Англія та Франція вводять війська в Єгипет та захоплюють Суецький канал. СРСР погрожує агресорам ядерною війною , а США вимагає припинити агресію. Таким чином Єгипет стає переможцем війни.

2. 1965-1961р. Провідною ідеєю цього етапу стала політика ,,Єгипитизації,, тобто ставка на власні сили , а саме капітал та ресурси. У 1958 з СРСР був кладений договір про дружбу та співробітництво. Також у 1958р. відбулось об’єднання з Сирією в Об’єднану Арабську Республіку До 1961р. з Єгипту були витіснено іноземний капітал.

3. 1961-1967 р. Проведення третього етапу реформи під гаслом побудови арабського соціалізму. Основним гаслом була націоналізація усіх секторів економіки в країні. У 1963р. був створений Арабський Соціалістичний Союз. Така політика виявилась не ефективно. У 1967 році , з АСС були виведені війська ООН , і 23 травня була оголошена морська блокада Ізраїлю. Цей хід був розцінений як початок війни і Ізраїль наніс нищівного удару захопивши територію в 68 тис. кв². Завдяки допомозі СРСР та операції ,,Кавказ,, , АСС була врятована від остаточної поразки. 28 вересня 1970р. Насер помирає.

4. З приходом нового лідера – Анвара Садата , починається новий етап у формуванні республіки в Єгипті. Таким чином в Єгипті почала проводитись політика ,,Зворотного курсу,, , а саме покращення відносин з США , та зменшення контакту з СРСР. 17 липня 1972р. війська СРСР , за проханням Садата , були змушені покинути територію Єгипту. 6 жовтня 1973р. знову почали війну проти Ізраїлю , але вже за втрачені території у війні 1967р. Проте, після оголошення Ізраїлем наступу на Каїр, 22 жовтня 1973р. Рада Безпеки ООН приймає резолюцію про негайне припинення військових дій і тому Єгипет та Ізраїль пішли на перемир’я. Після цих подій , Єгипет почав називатись Арабська Республіка Єгипет і з 1974р. почалась лібералізація економіки. В червні 1975р. було відкрито Суецький канал. У 1976 , Садат був переобраний на посаду президента. 14 березня 1976р. був денонсований договір про дружбу та співпрацю с СРСР та у листопаді 1977р. , Садат виступив в Єрисуламі с пропозицією миру який пізніше буде підписаний 26 березня 1979р. у Вашингтоні. Такий крок Єгипту обурив арабський світ , тому, у жовтні 1979р. , Садат був убитий.

Після вбивства Садата , президентом Єгипту стає Хосні Мубарак, який продовжив політику Садата. Така політика допомогла підняти Єгипет на високий рівень , і навіть не зважаючи на екстремістські діяння , Єгипет і досі залишається лідером в ісламському світі та має високу репутацію як Республіка серед всього світу.