- •1. Геополітичне розташування, природно-кліматичні умови, ресурси і населення Китаю.
- •2. Внутрішня і зовнішня політика Мао Цзедуна.
- •3. Здобутки і труднощі курсу “чотирьох модернізацій” у кнр.
- •4. Тайванська проблема: виток, сутність та перспективи урегулювання.
- •5. Утворення кндр і Корейської Республіки.
- •7. Корейська війна 1950-1953 рр., її міжнародні наслідки.
- •8. Республіка Корея: політична й економічна модернізація
- •9. Революція Мейдзі” та її наслідки.
- •1. Передумови революції
- •2. Хід революції
- •3. Результати революції
- •10. Політична й економічна демократизація Японії після Другої світової війни.
- •11. «Економічна дипломатія» Японії
- •12. Японське економічне диво
- •13. Ресурси і населення острівних країн Південно-Східної Азії
- •14. Природні ресурси та населення Індокитаю
- •15. В’єтнамська війна 1964 – 1973 рр. Та її міжнародні наслідки.
- •2 Вариант
- •16. «Новий порядок» генерала Сухарно в Індонезії та його падіння.
- •17. Проголошення державної незалежності Індонезії, Філліпін та Малайзії.
- •18. Особливості політико-правових систем Республіки Філіппіни та Малайзії.
- •19. Асоціація держав Південно-Східної Азії.
- •20. Геополітичне положення, кліматичні умови і населення Індостану.
- •21. Деколонізація Індостану і утворення незалежних держав.
- •22. Внутрішня і зовнішня політика Індії доби правління Індіри Ганді
- •23. Індійсько-пакистанський конфлікт: витоки, сутність, перспективи урегулювання.
- •24. Республіка Індія – «найчисельніша демократія світу»
- •1 Вариант
- •2 Вариант
- •25. Політико-правова система Ісламської Республіки Пакистан.
- •27. Утворення Турецької Республіки і реформи Мустафи Кемаля Ататюрка
- •28. Особливості історико-цивілізаційного розвитку Ірану й Туреччини
- •29. Ресурси та етноконфесійний скалад населення Туреччини
- •30. Особливості державного ладу та зовнішньої політики Турецької республіки
- •31. Курдська проблема і перспективи її вирішення.
- •32. Особливості політично-правової системи й зовнішньої політики Ісламської Республіки Іран.
- •33. „Нафтові монархії” Аравійського півострова.
- •34. Виникнення Палестинської проблеми
- •35. Створення та діяльність Палестинської автономії
- •36. Етапи процесу врегулювання близькосхідного конфлікту
- •37. Арабо-ізраїльські війни та їхні міжнародно-політичні наслідки.
- •38. Полiтична система та економiка Держави Ізраїль
- •39. Республіка в Єгипті: головні етапи розвитку.
- •40. Республіка Ірак на шляху до представницької демократії.
- •41. Політичний і економічний розвиток Королівства Саудівська Аравія
- •42. Особливості державного ладу й економіки Сирії та Лівану.
- •43. Здобуття незалежності Лівією.
- •44. Державний лад та зовнішня політика Туніської Республіки та Королівства Марокко
- •45. Утворення й особливості розвитку Алжирської Народної Демократичної Республіки.
- •46. Суспільно-політична модернізація незалежних держав Тропічної та Південної Африки
- •47. Демократизація політичної системи і економічний розвиток пар.
- •48. Проблема самовизначення Західної Сахари і Перспективи її вирішення.
- •49. Ліквідація португальської колоніальної імперії в Африці й вирішення намібійської проблеми.
- •50. Причини й наслідки міждержавних та міжетнічних збройних конфліктів у Тропічній Африці.
- •51. „Держава загального добробуту” в Новій Зеландії.
- •52. Природні ресурси і населення Австралії
- •53. Особливості внутрішньої і зовнішньої політики Австралійської Співдружності.
- •54. Етнічний і конфесійний склад населення країн Латинської Америки.
- •55. Особливості державного ладу й зовнішньої політики Мексиканських Сполучених Штатів.
- •56. Заселення і найдавніші цивілізації доколумбової Америки.
- •57. Причини і наслідки громадянських війн у Колумбії
- •58. Військовий режим Августо Піночета та його неоліберальні реформи.
- •59. Проблема міжнародно-правового статусу Панамського каналу і її вирішення.
- •61. Режим Хуана Домінго Перона та феномен перонізму.
- •62. Інтеграційні процеси в Латинській Америці на прикладі меркосур та нафта
- •64. Особливості внутрішньої й зовнішньої політики Аргентини за президентства Карлоса Менема та Нестора і Христини Кіршнерів
- •65. Зовнішня політика Куби в добу правління Фіделя та Рауля Кастро
- •66. Особливості внутрішньої й зовнішньої політики Венесуели за президентства Уго Чавеса.
- •67. Розроблення й реалізація програми „Союз заради прогресу” в Латинській Америці
- •68. Державний лад і економічний розвиток Республіки Болівія.
- •69. Особливості політико-правової системи й міжнародного становища Федеративної Республіки Бразилія.
- •70. Політичне урегулювання Центральноамериканського конфлікту.
- •72. Демократизація політичної системи в Чилі
36. Етапи процесу врегулювання близькосхідного конфлікту
29 листопада 1947 р. Генеральна Асамблея ООН більшістю голосів – 33 "за", "проти" 13, прийняла резолюцію про розподіл Палестини на єврейську та палестинську держави. Євреї вітали це рішення, арабський світ категорично заперечував резолюцію ООН. 14 травня 1948 р. була проголошена держава Ізраїль. Не пройшло і 24 годин, як армії Єгипту, Йорданії, Сирії, Лівану та Іраку почали військові дії проти молодої держави. Почалась кровопролитна війна, яка тривала з травня 1948 р. по 20 липня 1949 р. (ізраїльтяни називають її війною за незалежність). Одержуючи зброю із СРСР, Чехословаччини та фінансову допомогу США, завдяки небаченій мужності солдат і офіцерів, всього народу, Ізраїль одержав перемогу. В результаті цієї війни територія, яка передбачалась під Палестинську державу була розподілена наступним чином: Галілея і весь Негев відійшли до Ізраїлю; Іудея, Самарія, частина Єрусалиму до Йорданії; смуга Гази до Єгипту. Таким чином, Палестинську державу не було створено. Війна заклала основу конфлікту, який не розв`язаний по теперішній час.
Наприкінці 40-х – на початку 50-х років арабо-ізраїльський конфлікт став складовою «холодної війни». СРСР став на шлях відкритої підтримки арабських країн в їх конфлікті з Ізраїлем. США та країни Заходу на бік Ізраїлю. Спираючись на таку підтримку сторону намагалися силою довести своє права на землі Палестини. Неодноразово спалахували кровопролитні війн між євреями та арабами: війна на Синаї 1956 р.; Шестиденна війна 1967 р.; Війна на виснаження 1967-1970 рр., Війна Судного дня 1973 р.; військові дії Ізраїлю в Лівані проти військових формувань Організації Об’єднання Палестини та Сирії 1982-1983 рр.
Війни |
Назви |
Основні учасники |
Результат |
1948-1949 рр. |
Перша арабо-ізраїльська (Війна за незалежність Ізраїлю) |
Ізраїль Єгипет, Трансйорданія, Сирія, Ірак, палестинці |
Ізраїль відстояв незалежність. Не було створено Палестинську державу. Поява проблеми палестинських біженців. Розподіл території Палестини між Ізраїлем і сусідніми арабськими державами. |
1956 р.
|
Англо-франко-ізраїльська агресія проти Єгипту (Синайська війна) |
Ізраїль, Франція, Англія. Єгипет, Сирія |
Поразка Єгипту. Припинення судноплавства по Суецькому каналу. Тісне співробітництво між СРСР і арабськими державами. Поразка англо-французької колоніальної авантюри. |
1967 р.
|
Шестиденна війна |
Ізраїль Єгипет, Йорданія, Сирія, Ірак, палестинці |
Розгром Ізраїлем армій сусідніх арабських держав. Окупація Ізраїлем Західного берега річки Йордан, сектора Газа, Синайського півострова, Голанських висот. Розрив дипломатичних відносин СРСР та інших соціалістичних держав з Ізраїлем. |
1967-1969 рр.
|
Війна на виснаження |
Ізраїль Єгипет, Йорданія, Сирія, Ірак, палестинці |
Провал спроб Ізраїлю виснажити сили арабських держав і тим самим забезпечити собі безпеку. Зміцнення обороноздатності Єгипту і Сирії. |
1973 р.
|
Семиденна війна (Війна Судного дня) |
|
Показала подальшу безперспективність воєнного протистояння Ізраїлю з арабськими країнами. Розвінчано міф про непереможність армії Ізраїлю. Дала поштовх до мирного процесу, який завершився укладенням Кемп-Девідської угоди між Ізраїлем та Єгиптом. |
1978 р. |
Агресія проти Лівану (Операція “Літані”) |
Ізраїль. Ліван, ОВП, Сирія |
Створення Ізраїлем «зони безпеки» на півдні Лівану. Ізраїль врятував від остаточної поразки християн у громадянській війні. Введення на територію Лівану сирійських військ, які фактично встановили контроль над країною. |
1982-1983 рр.
|
Агресія Ізраїлю проти Лівану (Операція “Мир Галилеї”) |
Ізраїль. США, Франції, Англії, Італії. Ліван, Сирія, ОВП, екстремістські ісламські угруповання |
Були розгромлені бази ОВП на території Лівану, палестинські загони були виведені з країни. Ізраїлю не вдалось завдати поразки Сирії і забезпечити недоторканість своїх північних кордонів від нападів ісламських бойовиків. Також не вдалося досягнути миру з Ліваном. Ліван зазнав агресії США, Франції, Англії, Італії, які втрутилися у перебіг громадянської війни. Ще більш зміцніли позиції Сирії в Лівані. |
1987-1996 рр.
|
Перша інтифада |
Ізраїль. Палестинці |
Ізраїль був змушений надати палестинцям обмежену автономію. |
2000-2004 рр.
|
Друга інтифада |
Ізраїль. Екстремістські палестинські угруповання |
Почалась реалізація плану по мирному врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту “Дорожня карта”. |