- •1. Геополітичне розташування, природно-кліматичні умови, ресурси і населення Китаю.
- •2. Внутрішня і зовнішня політика Мао Цзедуна.
- •3. Здобутки і труднощі курсу “чотирьох модернізацій” у кнр.
- •4. Тайванська проблема: виток, сутність та перспективи урегулювання.
- •5. Утворення кндр і Корейської Республіки.
- •7. Корейська війна 1950-1953 рр., її міжнародні наслідки.
- •8. Республіка Корея: політична й економічна модернізація
- •9. Революція Мейдзі” та її наслідки.
- •1. Передумови революції
- •2. Хід революції
- •3. Результати революції
- •10. Політична й економічна демократизація Японії після Другої світової війни.
- •11. «Економічна дипломатія» Японії
- •12. Японське економічне диво
- •13. Ресурси і населення острівних країн Південно-Східної Азії
- •14. Природні ресурси та населення Індокитаю
- •15. В’єтнамська війна 1964 – 1973 рр. Та її міжнародні наслідки.
- •2 Вариант
- •16. «Новий порядок» генерала Сухарно в Індонезії та його падіння.
- •17. Проголошення державної незалежності Індонезії, Філліпін та Малайзії.
- •18. Особливості політико-правових систем Республіки Філіппіни та Малайзії.
- •19. Асоціація держав Південно-Східної Азії.
- •20. Геополітичне положення, кліматичні умови і населення Індостану.
- •21. Деколонізація Індостану і утворення незалежних держав.
- •22. Внутрішня і зовнішня політика Індії доби правління Індіри Ганді
- •23. Індійсько-пакистанський конфлікт: витоки, сутність, перспективи урегулювання.
- •24. Республіка Індія – «найчисельніша демократія світу»
- •1 Вариант
- •2 Вариант
- •25. Політико-правова система Ісламської Республіки Пакистан.
- •27. Утворення Турецької Республіки і реформи Мустафи Кемаля Ататюрка
- •28. Особливості історико-цивілізаційного розвитку Ірану й Туреччини
- •29. Ресурси та етноконфесійний скалад населення Туреччини
- •30. Особливості державного ладу та зовнішньої політики Турецької республіки
- •31. Курдська проблема і перспективи її вирішення.
- •32. Особливості політично-правової системи й зовнішньої політики Ісламської Республіки Іран.
- •33. „Нафтові монархії” Аравійського півострова.
- •34. Виникнення Палестинської проблеми
- •35. Створення та діяльність Палестинської автономії
- •36. Етапи процесу врегулювання близькосхідного конфлікту
- •37. Арабо-ізраїльські війни та їхні міжнародно-політичні наслідки.
- •38. Полiтична система та економiка Держави Ізраїль
- •39. Республіка в Єгипті: головні етапи розвитку.
- •40. Республіка Ірак на шляху до представницької демократії.
- •41. Політичний і економічний розвиток Королівства Саудівська Аравія
- •42. Особливості державного ладу й економіки Сирії та Лівану.
- •43. Здобуття незалежності Лівією.
- •44. Державний лад та зовнішня політика Туніської Республіки та Королівства Марокко
- •45. Утворення й особливості розвитку Алжирської Народної Демократичної Республіки.
- •46. Суспільно-політична модернізація незалежних держав Тропічної та Південної Африки
- •47. Демократизація політичної системи і економічний розвиток пар.
- •48. Проблема самовизначення Західної Сахари і Перспективи її вирішення.
- •49. Ліквідація португальської колоніальної імперії в Африці й вирішення намібійської проблеми.
- •50. Причини й наслідки міждержавних та міжетнічних збройних конфліктів у Тропічній Африці.
- •51. „Держава загального добробуту” в Новій Зеландії.
- •52. Природні ресурси і населення Австралії
- •53. Особливості внутрішньої і зовнішньої політики Австралійської Співдружності.
- •54. Етнічний і конфесійний склад населення країн Латинської Америки.
- •55. Особливості державного ладу й зовнішньої політики Мексиканських Сполучених Штатів.
- •56. Заселення і найдавніші цивілізації доколумбової Америки.
- •57. Причини і наслідки громадянських війн у Колумбії
- •58. Військовий режим Августо Піночета та його неоліберальні реформи.
- •59. Проблема міжнародно-правового статусу Панамського каналу і її вирішення.
- •61. Режим Хуана Домінго Перона та феномен перонізму.
- •62. Інтеграційні процеси в Латинській Америці на прикладі меркосур та нафта
- •64. Особливості внутрішньої й зовнішньої політики Аргентини за президентства Карлоса Менема та Нестора і Христини Кіршнерів
- •65. Зовнішня політика Куби в добу правління Фіделя та Рауля Кастро
- •66. Особливості внутрішньої й зовнішньої політики Венесуели за президентства Уго Чавеса.
- •67. Розроблення й реалізація програми „Союз заради прогресу” в Латинській Америці
- •68. Державний лад і економічний розвиток Республіки Болівія.
- •69. Особливості політико-правової системи й міжнародного становища Федеративної Республіки Бразилія.
- •70. Політичне урегулювання Центральноамериканського конфлікту.
- •72. Демократизація політичної системи в Чилі
2 Вариант
Причина і привід В’єтнамської війни 1964-1973 рр.
Головною причиною війни у В’єтнамі у 1964-1973 рр. стало протистояння між США і СРСР – двома наддержавами - у період холодної війни, їхня боротьба за вплив в Індокитаї. Приводом до початку війни став Тонкінський інцидент: 2 серпня 1964 року військовий корабель Сполучених штатів есмінець «Меддокс», який виконував розвідувальне завдання навколо берегів Північного В'єтнаму у зоні Тонкінської затоки, за ствердженнями американців підпав під раптову атаку малих торпедних катерів ймовірно північнов'єтнамського військово-морського флоту. Навіть до кінця не з'ясувавши, а тим більше не дочекавшись розслідування обставин інциденту, Ліндон Джонсон, тогочасний президент США, заручившись підтримкою з боку Конгресу, який видав Резолюцію про Тонкінську затоку, віддає наказ на так звану акцію відплати — бомбардування території Північного В'єтнаму.
Хід війни
У березні 1965 адміністрація президента США Джонсона перекинула півмільйонну армію, оснащену усіма видами сучасного озброєння (крім ядерного) на територію Південного В'єтнаму для захисту його від прийнятих Північним В'єтнамом заходів для об'єднання В'єтнаму збройним шляхом.
Паралельно з лютого 1965 США почали бомбардування території ДРВ. Згодом воєнні дії охопили територію не тільки власне В'єтнаму, а і сусідніх з ним Лаосу і Камбоджі. З боку ДРВ воєнні дії прийняли форму великомасштабних партизанських операцій на території Південного В'єтнаму за участю регулярних військ ДРВ проти збройних сил Південного В'єтнаму і його союзника США. Крім масованих бомбардувань Північного В'єтнаму, США надавали підтримку Сайгону в проведенні воєнних операцій проти партизанів.
До початку 1968 жодній стороні не вдалося вирішити поставлені задачі. У травні 1968 почалися мирні переговори у Парижі. Однак воєнні дії на території В'єтнаму продовжувалися і під час Паризьких мирних переговорів.
У лютому-березні 1973 року у Парижі відбулася міжнародна конференція щодо Індокитаю, що закріпила Паризькі мирні угоди про припинення війни і підтримку миру у В'єтнамі, підписані США і Республікою В'єтнам, з одного боку, і ДРВ і НФВПВ (Національним фронтом визволення Південного В'єтнаму, що виступав проти прозахідного режиму в Сайгоні) з іншого.
У 1973 р. американська армія залишила Індокитай. Війна у В'єтнамі тривала, однак, ще протягом двох років, тепер уже між Північним В'єтнамом у союзі з НФВПВ і сайгонським режимом, очоленим генералом Нгуєн Ван Тхієу. Війна завершилася в квітні 1975 року в результаті весняного наступу збройних сил ДРВ і бойових частин НФВПВ і падіння столиці Півдня Сайгону. Протягом усіх років конфлікту СРСР надавав ДРВ різноманітну допомогу.
Міжнародно-політичні наслідки війни у В’єтнамі 1964-1973 рр.
Наслідки війни для В’єтнаму:
• 3а період 1961—1975 було убито 230 тис. південно-в'єтнамських солдатів, 1 млн. північно-в'єтнамських, 4 мільйони чоловік цивільного населення.
• Відбулося об’єднання країни, яка стала називатися Соціалістична Республіка В’єтнам. Столицею СРВ стало м. Ханой. Сайгон було перейменовано на місто Хо Ші Мін. Фактичним керівником СРВ став генеральний секретар ЦК КПВ Лє Зуан, посада ж предидента після смерті Хо Ші Міна почала носити в основному представницький характер. У грудні 1976 р. відбувся 4-й з'їзд Партії трудящих В'єтнаму, який затвердив програму соціалістичного будівництва в масштабах всієї країни.
• Об'єднаний В'єтнам, маючи багаточисельну, добре озброєну і навчену армію і спираючись на слухняні уряди в Лаосі й Камбоджі, став своєрідною регіональною наддержавою. Проте В'єтнам виявився нездатним нести економічну ношу наддержави: країна була зруйнована, їй загрожував голод, а головний покровитель – СРСР - вже не був здатний прийти на допомогу.
Наслідки війни для США:
• Загинуло 58000 солдатів, поранено – 303000. 2500 американців потрапили у полон.
• З 1961 р. над всією територією В’єтнаму було збито 3744 американських літаків і 4888 вертольотів. США ця війна коштувала 130 млрд доларів.
• США програли у цій війні; в США виник «В’єтнамський синдром», суть якого полягає в тому, що американці категорично не підтримують участь США у тривалих військових конфліктах, що не мають чітких політичних цілей і супроводжуються значними людськими жертвами.
Наслідки війни для СРСР:
• Загинуло всього 16 осіб.
• СРСР став головним переможцем у цій війні, оскільки під його вплив потрапив регіон Індокитай, відбулося поширення комуністичних ідей та прихід комуністів до влади в цьому регіоні.