14.Фізична суть термічного аналізу мінеральної речовини.

Термічний аналіз вивчає в-ті речовини під час нагрівання чи охолодження за даною програмою. Результатом є термограма (термічні криві).Приладами пікнометром , дериватографрм можна одночасно вимірювати і реєструвати не тільки теплові властивості речовини в процесі її нагрівання чи охолодження , а й зміни маси,об’єму ,складу та к-сті газів, електропровідності магнітної сприйнятливості. Велика перевага цього методу в тім що можна визначати склад тонко дисперсних полі мінеральних природніх сумішей без поділу їх на моно полімерні фракції. При досліджені термічних процесів визначають термічні сталі ,визначають фазові перетворення та хімічні реакції.

Діапазон термограм досліджень – 200-2700-3000 ⁰С. швидкість нагрівання від 0,1 до 300⁰С/хв. Криві реєструються у повітряному просторі різних газових середовищ. Одне з головних призначень термічного аналізу в геології фазовой аналіз об’єктів а він не можливий без спеціальних довідників термограм для всіх породо- і рудо твірних мінералів.

15. Розрахунок та інтерпретація дифрактограм

Для виконання дифрактометричного аналізу з метою діагностики потрібна проба як мінімум 10 мг;для кількісних аналізів і аналізів глин наважка повинна бути не менше 50-100 мг.

Рентгенівські дослідження дають змогу шляхом зіставлення експериментально одержаних з дифрактограм наборів значень міжплощинних віддалей мінералів і відповідних їм інтенсивностей дифракційних рефлексів зі стандартними надійно діагностувати мінерали. Для переважної більшості мінералів створені ренгенометричні визначники, спеціальні картотеки.

1. Номеруємо піки з права на ліво

2. Проведення ліній фону

3. Вимірюємо висоту кожного піку в мм від лінії фону

Розраховуємо інтенсивність піків приймаючи найбільший пік за 100 або 10 а решту за пропорцією. 16.Методи розкриття мінералів.

Методи розкриття – це вивільнення від супутніх мінералів у частині відібраного матеріалу для отримання високоякісного концентрату. Розкриття міцних порід досягають шляхом дроблення породи на дрібні частинки. Є

Крупне дроблення( від 100 до 10 мм )

Середнє (10-1мм)

Тонке подрібнення( від 1 мм і нижче)

Дроблення проб – для крупнішого дроблення використовують щокові дробарки, рідше у молоткових.

Щокові дробарки діють за принципом роздавлювання матеріалу між двома металевими щоками, які бувають гладкі або рифлені й гойдаються. Чинником регулювання режиму дроблення є розмір розвантажування щілини між щоками. Щоб не подрібнити корисних мінералів виконують дроблення двічі зменшуючи розвантаження щілини . Початкове 50-80 мм,кінцева 2-8 мм (продукт 100-650 кг/год.)Руйнування кусків породи у валових дробинках – роздавлюють материнські проби між циліндричними валками виготовлених з чавуну. Крупність дробленого матеріалу регулюють щілиною між валками і силою, за якою валки притискають один до одного. Розмір кусків які завантажують повинен бути у 20 раз менший від діаметру валків.

Вихідний 5-10 мм,кінцеве 0,5-3,0 мм(продуктивність 30-150 кг-год).

Для тоншого подрібнення є млинки і стирачі. Для подрібнення у водному середовищі використовують стрижневі та кульові млинки.

Для сухого подріблення проб масою декілька сотень грам використовують дискові стирачі.

Крихкі проби подрібнюють на багатопозиційному навівавтоматичному вібростирачі карусельного типу. Є ручні яшмові та агатові ступки-для тонкого стирання малих наважок мінералів. Для підготовки проб масою 20-2000 г застосовують механічні мікростирачі «Мікрон»

Сьогодні використовують такі методи подріблення: аеродинамічний,пневмомеханічний,ультразвуковий, термомеханічний,електроімпульсний.Вони спрямовані на розрив міжмолекулярних зв’язків і утворення нових меж поділу.

У фтороводневій кистлоті (HF) вивільняються з кварцу хімічно інертні мінерали типу турмаліну,циркону,каситериту.

Мінерали що містяться в карбонатах можна рокрити шляхом розчинення кальциту соляною кислотою або гідратацією до гідрооксиду кальцію CaO + H₂O=Ca(OH)₂