
- •1.Головні завдання і напрями мінералогічних досліджень.
- •2.Теоретичні основи рентгеноструктурного аналізу.
- •3.Які фізико-хімічні властивості мінералів можна вивчати за допомогою мінералогічного аналізу.
- •4.Мінералогічне опробування.
- •5.Теоретичні основи рентгеноспектрального (мікрозондового) аналізу.
- •7.Міграційна здатність мінералів.
- •8.Теоретичні основи термічного аналізу мінералів.
- •9.Підготовка зразків для дослідження методами електроної мікроскопії.
- •10.Первинне мінералогічне опробування.
- •11. Застосування електронно-зондового рентгеноспектрального мікроаналізу в мінералогії.
- •12.Геометричні елементи дта
- •13.Шліхи.Шліфове опробування.
- •14.Фізична суть термічного аналізу мінеральної речовини.
- •15. Розрахунок та інтерпретація дифрактограм
- •17.Рентгенівська дифрактометрія глинистих мінералів.Пит.32
- •18.Метод кількісної оцінки спектроскопічних особливостей мінералів за їхніми колориметричними характеристиками
- •19.Методи початкового фракціонування пиродних і штучних шліхів.
- •20.Рентгенівські методи досліджень мінералів
- •21.Поняття «оптично активний центр» в мінералах (оац)
- •23. Можливості рентгеноструктурного аналізу в мінералогії
- •24. Порядок знімання кривих дта і тг
- •25.Магнітні методи сепарації мінералогічних проб
- •26.Отримання растрових зображення в електроннозондовому рентгеноспектральному аналізі.
- •27.Фактори що впливають на характер термограм мінералів
- •28.Типізація та класифікація видів мінералогічного аналізу природних та штучних шліхів.
- •31. Гравітаційні методи сепарації мінералогічних проб:
- •32.Рентгенівська дифрактометрія глинистих мінералів:
- •33. Порядок знімання спектрів фотолюмінесценсії мінералів:
- •34. Характеристика найпростіших мінералів електромагнітної фракції мінералогічних проб.
- •35. Фізичинчі основи електронної мікроскопії:
- •36. Порядок підготовки взірців для термічного аналізу:
- •37. Характеристика найпростіших мінералів важкої неелектромагнітної фракції мінералогічних проб:
- •38. Можливості сучасної просвічуючої та растрової електронної мікроскопії в мінералогії:
- •39. Поняття і приклади фазових перетворень і хімічних реакцій при нагріванні термоактивної речовини:
- •40.Характеристика поширених мінералів легкої фракції мінералогічних проб.
- •41. Диференційно-термічнийта термогравіметричний методи аналізу мінералів.
- •42.Основні області застосування електронного мікроскопа в мінералогії:
- •43.Попередня діагностика мінералів при проведенні мінералогічного аналізу:
- •44.Інтерпретація та розшифровка термограм:
- •45.Порядок знімання оптичних спектрів поглинання мінералів в уф і видимій областях спектра:
- •46.Методи визначення густини мінералів.
- •47.Якісний та кількісний аналіз мінералів та їхніх природних сумішей за термограмами.
- •48.Основні рентгенометричні характеристики мінералів групи монтморилоніту.
- •49.Діагностика мінералів під бінокулярним мікроскопом.
- •51.Основні рентгенометричні характеристики мінералів слюд.
- •53. Методи оптичної спектроскопії. Колориметрія
- •55.Методика обробки та аналізу звичайних шліхів та протолочних проб.
- •56.Природа люмінесценції мінералів. Види люмінесценції.
- •57.Основні рентгенометричні характеристики мінералів групи каолініту.
- •58.Методи сепарації мінералів.
- •59. Геолого-генетичні фактори, які визначають люмінесцентні властивості мінералів. Техніка люмінесцентних досліджень
- •60.Основні рентгенометричні характеристики мінералів групи хлориту.
32.Рентгенівська дифрактометрія глинистих мінералів:
Рентгенівська дифрактометрія:
І група – каолініт:
рентгенівська діагностика здійснюється за базальним відбиттям для орієнт. Препаратів.
Головна лінія для каолініту – 7,14 амстрем, вона не змінює свого положення ні при насиченні мінералу ні при прокалюванні.
При прокалюванні каолініту упродовж 2х годин – каолініт руйнується.
ІІ група - монтморилоніту:
Nа монтморилоніт; Са монтморилоніт; базальне відбиття різне, змішаний склад Mg, Ca, Al.
Від 12- 15 амстрем – піки коливаються.
При насиченні монтморилоніту гліцерином, ця лінія середня 14, 17.84 - діагностична характеристика – вгору – гліцерином- прокалювати упродовж 2 годин, при температурі 600С – це призводить до скорочення міжплощинної відстані до 9,4 – 9,8 амстрем, монтморилоніти втрачають воду, і перетворюються на ненабухаючий мінерал.
Група тонкодисперсних:
Низький вміст K2O, і використовують вміст Н2О.
Мінерал глауконіт: має кілька поліморфних класифікацій. Головні – базальні відбиття. Структура - не зиінююється ні при насиченні етиленом, ні при прокалюванні.
Вермикуліти:вторинні мінерали, що утворюються за рахунок руйнування слюд, за складом подібні до слюд, а за між пакетною будовою до монтморилонітів. Утворюються при вивітрюванні слюд – флігопіт біотитового ряду. На дифрактограмі – 13-14 амстрем. При насиченні К вермикуліту, міжплощинна відстань зменшується до 10 – 12 амстрем.
При нагріванні вермикуліту з”являються інші фази – 13,8; 11,5; 9 Амстрем.
Є і такі утворення як – змішано шаруваті глинисті мінерали – тут іде перешарування різних глинистих мінералів. І характерні тим, що структурні елементи різних шаруватих мінералів сполучаються і розглядаються як одна мінеральна фаза. Між шарами замість Н2О можуть знаходитись гіпситові або брусилові... , слюда – хлорит, а якщо ця система гідратована то виникають змішано – шаруваті: монтморилоніт – хлорит.
Глинисті мінерали відносяться до підкласу шаруватих мінералів, і характеризуються низкою особливостей, серед яких:
тонкодесперсний стан
шарувата будова
сумісне знаходження багатьох мінералів
невпорядкований стан (змішана шаруватість)
широкий ізоморфізм структури
Багато цих показників утруднюють діагностику мінералів. Використовують кілька прийомів. Багато глинистих мінералів мають глинисту будову і мають властивості набухати.
знімають дифрактограму орієнтовно при кімнатній температурі
знімають другу дифрактограму – з етилен – глюконом
знімають з про калієм (прокалюють і дивляться які відмінності)
Будова глин: підклас шаруватих. Класифікації ґрунтуються на основі кристалохімічних мінералів. Вони є водними алюмосилікатами ...з безперервною шаруватою будовою.
Шари є 2х типів: тетраедричні(Т)
октаедричні(О)
Тетраедричні шари – сукупність тетраедричних кремникисневих тетраедрів.
О
ктаедричні
шари – з”єднані октаедричними, кожен
з яких складається з іонів або кисню,
або ж (ОН) розміщені навколо катіонів
(Аl3+, Мg2+)
Коли в центрі – аніони Аl , то заповнюються лише
2/3 одиниць положення,- гіпситовий шар.
А коли в центрі катіони Mg, то заповнені всі октаед-
ричні позиції – бруситовий тип.
Al3+, Mg2+
Шари тетраедричні і октаедричні коли з”єднаються, утворюють пакет або двошаровий або трьохшаровий.
Двошаровий – мінерал каолініт (Т – О)
1 – 1 каолінітовий тип з”єднання
коли октаедричний шар складається з 2х шарів з”єднаних тетраедром (Т – О – Т) (2:1) – структура тальку і пірофіліту.
Пакети ( Т – О – Т ) – електронейтральні і пов”язані складними вандерваальсівськими зв”язками і тому тальк і пірофіліт місні на дотик, з досконалою спайністю( а також легке ковзання шарів один відносно одного)
Пакет (Т – О – Т ) – вставити молекулу води – структура монтморилоніту.
Мінерали групи монтморилоніту характеризуються великою ємністю поглинання катіонів Са, Мg. Вони володіють унікальною здатністю до набухання, при зволоженні мають властивість набирати велику к-сть між пакетної води.
Мg, Fe – сапоніти (займають всі октаедричні порожнини). Сапоніти – розвиваються на ультра основних породах, на олівіні.
Хлоритовий тип ( Т – О – Т) + О
(2:1) + 1 мінерали вермикуліту і хлориту...