43. Оцінка і особливості понятійно-термінологічного апарату суспільної географії на сучасному етапі

На сучасному етапі інтенсивно формується понятійно-термінологічний апарат соціальної географії та регіональної соціальної географії. Значний внесок у його розвиток зробили вже згадувані сучасні українські географи О. Шаблій, Ф. Заставний, М. Пістун, Я. Олійник та ін.

Під понятійно-термінологічним апаратом розуміють наукову мову тієї чи іншої галузі знань. Замість терміна понятійно-термінологічний апарат як рівноцінний вживають термінологічна система або термінологія, розуміючи під ними сукупність термінів певної галузі знань науки (виробництва, техніки, мистецтва тощо), пов'язаних з відповідною системою понять.

Термін (лат. terminus — кордон, межа, кінець) — слово чи словосполучення, яке точно позначає спеціальне поняття і його співвідношення з іншими поняттями певної галузі, науки, техніки, суспільного життя тощо. У межах системи понять тієї чи іншої науки терміни повинні бути однозначними, стилістично нейтральними. Терміни створюються внаслідок термінологізації слів загальнонародної мови, запозичення або калькування іншомовних слів. Терміни підлягають словотворним, граматичним і фонетичним правилам кожної конкретної мови.

Поняття — форма мислення, в якій відображаються загальні істотні властивості предметів та явищ реальності, загальні взаємозв'язки між ними у вигляді цілісної сукупності ознак. Утворення поняття — складний процес, в якому застосовують порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, ідеалізацію, узагальнення й умовисновки. В мові поняття виражається словом, здебільшого іменником у називному відмінку, або словосполученням. Ознаки, що входять у поняття, становлять його зміст. Предмети, яким притаманні ознаки, відображені в змісті поняття, утворюють його обсяг. Поняття, відображаючи сутність, поглиблюють знання людини про навколишню дійсність.

Отже, під понятійно-термінологічним апаратом соціальної географи розуміють сукупність термінів, які відображають системи понять цієї галузі знань. Багатство і обширність понятійно-термінологічного апарату конкретної галузі знань є, по суті, відображенням її рівня розвитку. З розвитком науки її мова змінюється, удосконалюється, збагачується. Тобто розвиток наукового знання зумовлює тривалий і складний процес зміни понятійно-термінологічного апарату будь-якої конкретної галузі науки, удосконалення її всієї концептуальної системи. Все це не менше стосується і соціальної географії.

Формування понятійно-термінологічного апарату соціальної географії має такі специфічні особливості:

1. Світоглядне значення соціальної географії сприяє використанню у її понятійно-термінологічному апараті значної кількості філософських і загальнонаукових термінів і понять.

2. "Географічність" соціальної географії, тобто входження цієї галузі знань до системи географічних наук, детермінує використання в її межах понятійно-термінологічної системи "Географія".

3. Розвиток соціальної географії на стику географії та соціології зумовлює вживання в її межах понятійно-термінологічної системи "Соціологія".

4. Диверсикованість процесу соціалізації та галузева структура соціальної географії визначає необхідність використання у складі понятійно-термінологічного апарату соціальної географії таких понятійно-термінологічних систем, як "Людська діяльність", "Релігія", "Культура", "Освіта", "Наука" та ін.

5. Відносна молодість соціальної географії та регіональної соціальної географії є причиною того, що в наш час найважливіші для цих галузей знань понятійно-термінологічні системи "Соціальна географія" і "Регіональна соціальна географія" перебувають на стадії становлення.

6. Наукова мова соціальної географії вирізняється наявністю у її складі значної кількості абстракцій, що характерно для всіх соціальних наук, до складу яких, як відомо, входить і ця самостійна галузь знань.

7. Понятійно-термінологічний апарат соціальної географії і регіональної соціальної географії перебуває на стадії трансформації у зв'язку зі сучасними особливостями формування української термінології.

Нагадаємо, що існують й інші особливості формування понятійно-термінологічного апарату соціальної географії, пов'язані з історією розвитку, суспільства, науки загалом, а також самої соціальної географії. Аналіз усіх перелічених особливостей дає підставу дійти висновку, що вони мали вплив не лише на численність і різноманіття термінів, а й на їх структуру, формування окремих понятійно-термінологічних систем соціальної географії.

Отже, в соціальній географії і в регіональній соціальній географи вживається чимало загальнонаукових термінів і понять, що є одним із своєрідних критеріїв істинності сакрально-географічних знань.

Оскільки і соціальна географія, і регіональна соціальна географія — науки географічні, то вони використовують значну кількість термінів, спільних для всіх географічних наук. Такі терміни об'єднуються в понятійно-термінологічну систему "Географія". Е. Алаєв поділяє цю систему на дві частини:

— поняття, які відображають сукупність наукового знання за змістом;

— поняття, що відображають сукупність наукового знання в методологічному аспекті^*113

Особливе значення має понятійно-термінологічна підсистема "Географічні відношення". До її складу входять:

1. Відношення між геоторією і явищами, що виражаються такими поняттями, як розміщення (розподіл явищ по геоторії), щільність (ступінь насиченості тієї чи іншої геоторії певними явищами, об'єктами; вимірюється відношенням одиниць географічного спостереження до площі геоторії), критична щільність

2. Відношення між таксонами, що виражається такими термінами, як кратність (збіжність меж різних таксонів при їх уявному суміщенні); покритість (відношення площі ділянки ареалу з певними об'єктами чи явищами до всієї площі ареалу); концентрація (відношення між таксонами з найвищим показником щільності явища й іншими таксонами); ієрархія (структурні відношення у середині систем таксонів). 

3. Відношення між географічними об'єктами, що визначається такими термінами, як дія (зміна одного об'єкта приводить до зміни іншого); взаємодія (взаємна зміна об'єктів при дії один на одного); зв'язки (відношення між об'єктами, що супроводжуються обміном речовиною, енергією, інформацією); процес (послідовна зміна станів або стадій розвитку об'єкта).

Отже, соціальна географія і регіональна соціальна географія як географічні науки можуть використовувати багату понятійно-термінологічну систему "Географія" у дослідженнях, розробленні та збагаченні власної теоретичної основи, подальшому розвитку цих важливих і цікавих галузей знань.

Отже, незважаючи на багатий і різноманітний понятійно-термінологічний апарат соціальної географії, регіональної соціальної географії, він продовжує розвиватися й удосконалюватися, що засвідчує закономірний поступ цих галузей знань.