15. Поняття установчого договору та його характеристика

Відповідно до ЗУ про господарське товариство повні та командитні товариства статуту не розробляють, а діють на основі установчого договору:

Установчий договір - це угода (договір), яка укладається між двома або кількома засновниками щодо створення підприємства (фірми) певним шляхом, суть установчого договору полягає в тому, що він є одним із різновидів згоди про спільну господарську діяльність з утворенням самостійної юридичної особи.

В установчому договорі визначаються предмет угоди, назва та юридична адреса підприємства (фірми), статутний фонд, відповідальність засновників та інші умови функціонування підприємства (фірми). Зміст установчого договору - об’єднання майна (капіталів) і підприємницьких зусиль з метою отримання прибутку. Тому головним для установчого договору є визначення всіх параметрів взаємовідносин між учасниками фірми, насамперед майнового та організаційного характеру. Все це визначає відповідну структуру установчого договору, який містить такі розділи.

1. Преамбула.

2. Загальні положення договору.

3. Предмет договору.

4. Назва та місцезнаходження фірми.

5. Юридичний статус фірми.

6. Статутний фонд. Вклади учасників (засновників).

7. Права і обов’язки учасників (засновників).

8. Управління фірмою.

9. Майно фірми. Розподіл прибутку.

10. Порядок виходу зі складу учасників.

11. Форс-мажор.

12. Розв’язання суперечок.

13. Умови припинення (розірвання) договору.

14. Умови та строки набуття договором чинності.

15. Інші умови.

Установчий договір набирає сили з моменту його підписання всіма засновниками (учасниками) фірми. 

15. Порядок відкриття рахунку в банку

Документи на відкриття, переоформлення зазначених банківських рахунків, а також у разі зміни осіб, які мають право першого і другого підписів, подають у банк особисто керівник чи головний бухгалтер.

• Заява про відкриття рахунку

• Засвідчену копію нотаріусом про державну реєстрацію

• Копію засвідчення рішення про створення п-ства

• Копію зареєстрованого статуту

• Картка із зразками підпису осіб, яким надано право розпоряджатися коштами

• копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідченні, нотаріально або органом, що видав відповідний документ.

17.Види госп.Д-сті:

Виробнича д-сть-д-сть, яка безпосередньо пов’язана з виробництвом продукції, товарів, робіт, послуг, інформації для подальшої реалізації покупцям (споживачам). Мета вир.підприємництва-одержання прибутку в результаті продажу виробленої продукції, виконання робіт, послуг.

Критерії вибору виду госп. Д-сті: Вид товару, що пропонується на ринок, його якість, асортимент; споживчий попит на тов.. або послугу, що пропонується; фінансові можливості суб»єкта підпр. д-сті; перспективність виду підпр. д-сті; наявність матеріальних, трудових ресурсів; існуючий економічний стан у даній галузі (сфері діяльності); рівень розвитку конкуренції; досвід роботи підприємця. Його кваліфікація.

П-во в оптовій та розрібній торгівлі (комерція)-це організація торг.д-сті, спрямованої на здійснення процесів купівлі-продажу товарів для задоволення попиту покупців та одержання прибутку.

Посередницька діяльність - це діяльність з надання послуг щодо здійснення взаємодії між сторонами соціально-трудових відносин в питаннях налагодження діалогу між ними, формування і функціонування примирних органів, вироблення узгодженого рішення, здатного задовольнити обидві сторони соціально-трудових відносин, реалізації рішень примирних органів з метою вирішення колективного трудового спору.

П-во у сфері надання фінансових послуг-це д-сь, яка пов’язана з грошовим обертанням, обміном вартостей, торгівлею цінними паперами з метою одержання прибутку.Також розр.госп.д-сть у сфері страхування, у будівництві, у туризмі, у гром.харчуванні та ін.

Страхування- вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій, визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особамистрахових платежів.

18. Виробнича д-сть-д-сть,

яка безпосередньо пов’язана з виробництвом продукції, товарів, робіт, послуг, інформації для подальшої реалізації покупцям (споживачам). Мета вир.підприємництва-одержання прибутку в результаті продажу виробленої продукції, виконання робіт, послуг.

Форми вир.п-цтва:традиціоналістське-орієнтоване на виробництво традиційних товарівдля їх постачання на ринок; інноваційне-передбачає організацію ви-цтва з широким використанням інновацій.

Види вир.д-сті: основні-результатом яких є ви-цтво товару,готового до споживання; допоміжні-які обслуговують, супроводжують ви-цтво.

Фактори ви-цтва: оборотні активи, позаоборотні активи, робоча сила, фінансові ресурси, інформація, природні ресурси, підприємливість.

Фінансовий результат виробничого підприємництва характеризують прибуток і рентабельність виробництва продукції. Чим успішніше працює підприємство, тим вищі ці показники.

19. Підприємство в оптовій та розрібній торгівлі (комерція)-це організація торг.д-сті, спрямованої на здійснення процесів купівлі-продажу товарів для задоволення попиту покупців та одержання прибутку. Комерційна діяльність передбачає: добір кадрів, здатних виконувати операції придбання, транспортування, продажу товарів та інші торгово-посередницькі послуги; придбання товарів для наступного їх продажу; будівництво, оренду або придбання складських приміщень та торгових точок для зберігання та продажу товарів; залучення сторонніх організацій для виконання посередницьких робіт; фінансування підприємства для придбання товарів; збирання необхідної інформації для визначення постачальників (продавців) і покупців; продаж товарів покупцеві.

Суб’єкти: оптові бази, універсами, торгові дома, кіоски, палатки, продовольчі ринки, автомагазини та ін. Комерційній підприємницькій діяльності передує аналіз ринку, на основі якого визначаються обсяг і ціна товару, що закуповується, обсяг і ціна реалізації цього товару.

20.Посередницька діяльність - це діяльність з надання послуг щодо здійснення взаємодії між сторонами соціально-трудових відносин в питаннях налагодження діалогу між ними, формування і функціонування примирних органів (примирної комісії, примирної комісії за участю незалежного посередника, трудового арбітражу), вироблення узгодженого рішення, здатного задовольнити обидві сторони соціально-трудових відносин, реалізації рішень примирних органів з метою вирішення колективного трудового спору.

Посередники-це особи (юр, фіз.), які представляють на ринку інтереси виробників чи споживачів, а самі не є такими.

Мета посередництва-сполучення економічних інтересів виробників і споживачів, з’єднання їх у єдиний ланцюг підп. угоди.

Види посередників: брокер-це посередник при укладанні угод, спеціалізується з певних видів товарів або послуг, діє за дорученням і за рахунок клієнтів, одержує він них винагороду. Д-сть брокерів пов’язана з організацією брокер.контор, бірж.

Брок.контора-це юр.особа, яка займ. посередництвом на біржі.

Біржа-це постійно функціонуючий організований ринок, на якому здійс.оптова торгівля;

агент-це особа, яка діє від імені та в інтересах виробника або покупця;

дистриб’ютор-це незалежний оптовий посередник, який працює від свого імені, має право власності на товар; дилер-це незал. дрібний підприємець, який купує у генерального агента транс.засоби за свій рахунок, зберігаючи марку фірми, та продає товари окремим покупцям;

консигнатор-це посередник, який продає товар зі свого складу на підставі договору доручення консигнанта; комісіонер-це посередник, який за встановлену винагороду продає або купує товари за дорученням і за рахунок комітента, але від свого імені;

комівояжер-це збутовий посередник, який за дорученням п-ва не тільки продає, а й доставляє товар покупцю; аукціоніст-це посередник, який організовує та проводить аукціонну

21. Д-сть п-ств у сфері надання фін послуг.

П-ств у сфері надання фін послуг – це діяльність, яка пов’язана з грошовим обертанням, обміном вартостей, торгівлею цінними паперами з метою одержання прибутку. Об’єкти д-сті у фін сфері: гроші, іноземна валюта, цінні папери, кредити. Суб’єкти у сфері надання фін послуг: банки, інвестиційні компанії, інвестиційні фонди, фондові біржі.

Банк – це спеціалізована фінансова установа, яка акумулює фін ресурси – тимчасово вільні грошові кошти фіз. і юр осіб, надає грошові кошти у тимчасове користування у вигляді кредитів, є посередником у взаємних платежах і розрахунках між п-ствами, установами та окремими особами.

Інвестиційна компанія – це різновид кредитно-фінансових установ, які акумулюють грошові кошти приватних інвесторів шляхом емісії власних цінних паперів і розміщують їх в акції та облігації п-ств у своїй країні та за кордоном.

Інвестиційний фонд – це юридична особа, що вкладає власний капітал в цінні папери інших компаній.

Фондова біржа – це організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

Функції фінансово-кредитних установ: залучення вільних коштів юр і фіз осіб; купівля та продаж цінних паперів, іноземної валюти; здійснення кредитних операцій; касове обслуговування підприємств; переведення грошей; фінансування за рахунок проведення лізингу; проведення валютних аукціонів; проведення інвестиційної д-сті; інші ф-ції.

22. Д-сть п-ств у сфері страхування.

Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юр осіб у разі настання певних подій, визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юр особами страхових платежів.

Суб’єкти страхової угоди: страховик, страхувальник.

Страховики – визнаються юр особи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств, товариств з додатковою відповідальністю, а також ті, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової д-сті.

Страхувальники – можуть бути юр особи, дієздатні громадяни.

Основні види страхування: 1. Особисте страхування – передбачає страхування життя, здоров’я, працездатності страхувальника або застрахованої особи. 2. Майнове страхування – пов’язано з володінням, користуванням і і розпорядження майном. 3. страхування відповідальності – це страхування заборгованості, тобто відповідальності боржників.