Конституційний процес

Мелащенко, Степанюк, Тодика, Федоренко

Основін вважав, що всі процесуальні норми в державному праві це і є процес.

Совгиря  Підставами для виокремлення конституційно – процесуальних норм в окрему галузь/підгалузь є наступне:

1. Наявність значної кількості процесуальних норм в КУ;

2. Значна кількість процесуальних норм міститься і в законах, які є джерелами конституційного права;

3. Значна кількість процесуальних норм створюється конституційним судом в процесі його діяльності.

На практиці терміни процес і процедура не відмежовуються.

Є 2 точки зору  що включати в поняття «конституційний процес»:

1. Конституційний процес = здійснення судочинства КСУ;

2. Всі процесуальні норми КП і є процес.

Класифікація Конституцій

Мартиненко, Михайлова, Скакун, Тодика

Писані, неписані; кодифіковані, некодифіковані; постійні, тимчасові; за способом прийняття: откройовані (даровані), народні, договірні; за способом внесення змін – жорсткі, гнучкі, змішані + жорсткі і особливо жорсткі (Конституція США); за формою правління – монархічні (1947 р.) і республіканські; залежно від політичного режиму – демократичні, авторитарні, тоталітарні (затверджують 1 ідеологію і однопартійну систему); за формою державного устрою – унітарна і федеративна.

Конституційний лад

Тодика, Кабишев, Федоренко.

Конституційний лад визначається як по-перше: конституція…по-друге: стан організації держави; по-третє: наявність відносин, що покликані забезпечити визнання прав і свобод людини і громадянина, основ державного устрою.

Борис Свірський конституційний лад – духовність + ідеологія.

Конституційний лад – спосіб забезпечення КУ

Суспільний лад

Суспільний лад – це система організаційних і правових форм соціальних відносин у політичній, економічній, соціальній, культурній та інших сферах передбачених КУ та ЗУ.

Конституційні обов’язки

Фрицький, Погорілко, Шукліна

Новоселов  Право є одночасно і обов’язком.

Матузов  Юридичний обов’язок – державно–правову необхідність конкретної поведінки.

Олійник  ознаки обов’язків:

• встановлені в КУ;

• є видом, мірою необхідної поведінки;

• обмежують певні права людини;

• є складовою правового статусу;

• мають найвищий юридичний захист;

• є рівними та невід’ємними;

• встановлюють відповідальність за невиконання.

Ст.ст. 65, 66, 67, 68 КУ – обов’язки.

Костицький

Проблема  ч.1 ст. 67 КУ – кожен зобов’язаний сплачувати податки. Кучерявенко М.П.  податковий обов’язок – сплачувати певні суми податків(вузьке розуміння). Він вважає, що закріплено лише вузьке розуміння у вказаній статті. Шукліна  Стаття 66  треба додати ще і збереження історичної спадщини.

Поняття державного органу

Державний орган – це відокремлена і відносно самостійна складова держави, яка наділена владними повноваженнями для здійснення спеціальних завдань, що безпосередньо пов’язані з виконанням функцій держави.

Поняття державний орган і орган державної влади тотожні.

7