7. Розділ

В Римі впали в рабство консули, сенатори і вершники. Наскільки кожен був славніший настільки більше брехні і поспіху коли змінився вираз обличчя щоб не були веселими через відхід принцепса і не були сумнішими через початок нової влади вони змішували сльози, жалобу, радість, лестощі. Секст Помпей і Секст Апулей консули першими поклялись на слова Тіберія Цезаря серед них Сей Страбон і Гай Тіран цей був префектом преторіанських когорт а той анном а незабаром присягнули і сенат і армія і народ. Бо Тіберій все починав від консулів немов би то існує стара республіка і він є сумнівним щодо наказу. Навіть едикт яким він скликав у курію сенатора був виданий із посилання на трибунську владу отриману від Августа. Слова едикту були короткими і дуже скромного змісту що він буде радитися про почесті батька і що він не відходить від тіла покійного і що він виконує оте єдине з публічних обов’язків. Але коли Август помер то він як імператор подає знак преторіанським когортам охорона армія все інше і царські палаци воїни його супроводжували на форум воїни супроводжували його в курію і він послав листа до війська начеб то отримавши принципат ніде не був повільним хіба що коли говорив у сенаті. Основна причина була через страх щоб Германік у владі якого було так багато легатів, незліченна допомога союзників дивний прихильник серед народу не хотів мати владу ніж її очікувати. І до чутки додалось те що здавалося що він закликаний і вибраний невідомою державою, ніж прийшов до влади через законний підкуп і старече усиновлення. А згодом стало відомо що прокрався сумнів до перегляду бажань близьких бо він приховував слова, зовнішній вигляд і вдавався до злочину.

8. Розділ

В перший день засідання сенату Тіберій не дозволив нічого обговорювати хіба що останню волю Августа заповіт якого принесений дівчатами Вести назвав спадкоємцями Тіберія і Лівію. Лівія приймається в рід Юліїв і отримує ім’я Августа. Другими спадкоємцями призначив внуків і правнуків а в третю чергу перших країни і більшість ненависних йому але через чванливість і славу до потомків. Призначення згідно заповіту не давалося зверх людської міри за винятком того що народу через передану в скарбницю і плебсу для роздачі дав по 435 разів сестерціїв воїнам преторіанських когорт по 1000 сестерціїв воїнам міських когорт по 500 сестерціїв легіонерам і когортам римських громадян по 300 сестерціїв на кожну людину. Потім радилися про похоронні почесті з тих які здавалися найбільш здатними та Галл Азірій вража щоб похорон відбувся через тріумфальну браму а Луцілій Аррунцій щоб попереду неси заголовки винесених і назви переможених ним племен. Мессала Валерій додав що треба відновити щорічну присягу на вірність Тіберію і запитаний Тіберієм чи він за його дорученням висловив цю думку відповів що сказав по своїй волі і що у всьому що стосується державних скарбів буде користуватися тільки своїми міркуваннями хоч би це було навіть з небезпекою образи тільки цей єдиний вид улесливості залишився. Сенатори голосно проголошують що тіло до вогнища треба нести на плечах сенаторів очевидно з військовою допомогою щоб його поховання було спокійним. В день поховання Августа воїни були розміщені ніби для охорони і це викликало численні насмішки всіх хто бачив власними очима чи знав з розповідей батьків події того знаменитого дня ще не встигли звикнути до рабства і була не щасливо здобута свобода і коли вбивство диктатора Цезаря одним здавалося най ганебнішим а іншим найкращим діянням а тепер старого принцепса який панував стільки років і до того який постачав своїх нащадків засобами проти народовладдя вважають що необхідно охороняти з допомогою військової сили щоб його поховання було спокійним.