1. Розділ

Місто Рим від самого початку мали царі. А Луцій Прут встановив консулат та народовладдя. А диктатори встановлювались на певний час. А влада децемвірів була не більше двох років і не довго мало силу консульське право військових трибунів. Панування ні Цінни ні Сулли не було довгим. І могутність Помпея і Красса швидко перейшла до Цезаря, а зброя Лепіда і Антонія до Августа який прийняв під свою владу все стомлене громадянськими чварами під іменем принцепса прийняв під свою владу. Але успіхи і невдачі старого римського народу були згадані славним письменником. За часів Августа і не бракувало славних талантів при описі часів Августа поки вони не відлякувались з підсиленням підлабузництва. Діяння Тіберія і Гая та Клавдія і Нерона були фальшивими так як вони самі процвітали бо мали силу через страх коли вони були вбиті вони були викладені через свіжу ненависть. А звідси в мене намір розповісти про Августа, останні події а незабаром про принципат Тіберія і інше без гніву і пристрасті, причини яких я не знаю.

2. Розділ

Після вбивства Брута і Касія не було жодного державного війська, а Помпей був розбитий під Сицилією, позбавлений влади Лепід і Антоній був вбитий не лишилося в юліанської партії ніякого вождя крім Цезаря відмовившись від звання тріумвіра назвав себе консулом і задовольняючись трибунським правом для захисту простого народу коли він звабив армію дарами а народ хлібом а всіх решту солодощами миру потрохи він набрав сили взяв на себе обов’язки сенату, магістратів і законів коли ніхто не чинив опору тому що найхоробріші були вбиті через битву або від проскрипцій, а інші з знаті наскільки кожен був схильний до служіння піднімалися за допомогою багатства і почестей підкріплені новими порядками більше хотіли безпечного сьогодення ніж небезпечного минулого. І провінції не сприймали такого стану речей через підозри у владі збоку сенату і народу через суперництва знаті і жадібність магістратів тому безсилою була допомога законів які порушувались насильством підкупом і нарешті грошима.

3. Розділ

Між іншим Август підняв для підкріплення свого панування Клавдія Марцелла сина сестри, надто юного, понтифікатом і культурним едилом, а другого Марка Агріппу незнатного роду але хорошого у військовій справі і товариша у перемозі назначив подвійним консулом а після смерті Марцела взяв його за зятя піднімає такими імператорськими титулами пасинків Тіберія Нерона і Клавдія Друза хоч тоді навіть весь його дім був живий. Бо народжених Агріппою зарахував Гая і Луція до родини Цезарів хоч ще не була знята дитяча тога то він бажав щоб їх називали молодими принцепсами і дуже бажав щоб вони були призначені консулами під виглядом відмови. Після того як Агріппа відійшов від життя а Луція Цезаря який вже вирушав до іспанського війська і Гая який повертався з Вірменії пошкодженого раною забрала смерть прискорена долею або підступ мачухи Лівії і коли Друз помер ще раніше коли Нерон залишився єдиним з пасинків і все було тоді повернене до нього. Син, спільник до влади він сприймається як супутник трибунської влади і виставляється серед всього війська не прихованими як раніше мистецтвами але вже відкрито заохоченням. Бо вона перемогла Августа немічного до такої міри що той вигнав на острів Планазію єдиного свого внука Агріпу Поступа дуже неосвіченого у добрих мистецтвах безглуздо буйного силою тіла однак не причетного до жодного злочину. А Германіка народженого Друзом на чолі 8 легіонів і наказав щоб він був всиновлений Тіберієм хоча у домі Тіберія був молодий син, але тим самим укріпив більшими опорами в той час не було жодної війни хіба що проти германців що тривала більше для усунення ганьби через втрачене військо з Квінтіліаном Варом ніж через бажання розширити владу або через гідну нагороду. Вдома справи спокійні, ті самі назви магістратів молодші народжені після перемоги біля Акцію навіть більшість старших які народилися під час громадянської війни яка кількість тих що залишилися які побачили державу.