
- •Політична діяльність Виговського. Гадяцька угода.
- •Громадянська війна: криза Української козацьої держави(60-80-ті роки хуіІст)
- •Гетьман і. Мазепа
- •Конституція п. Орлика
- •Українська держава у 18 столітті
- •Галичина та правобережжя наприкінці XVIII ст. Занепад Речі Посполитої та доля українських земель
- •Гайдаматський рух. Коліївщина 1768р
- •Історична доля Закарпаття та Буковини (XIV-XIII)
- •Історична доля Слобідської України (XVII-XVIII)
- •Українська культура доби бароко і класицизму (кінець XVI-XVIII)
- •Українське національно-культурне відродження кінця XVIII – перш. Пол. XIX
- •Українські землі у складі Російської імперії у першій пол. Хіх ст.: соціально-економічний та політичний розвиток
- •Кирило-Мефодіївське братство
- •Національно-культурне відродження у Галичині
- •Українські землі у складі Російської імперії у другій половині хіх ст. «Великі реформи» 60-70 рр та їх наслідки
- •Суспільні течії та рухи другої половини XIX ст. На Україні Національний рух
- •Національний рух у Східній Україні (друга пол. Хіх ст)
- •Суспільно-політичний рух у Західній Україні – Руська Трійця, „Просвіта”, нтш
- •Зародження укр. Пол. Партій на початку хх ст.
- •Україна в період революції 1905-1907 р у Російскій імперії
- •Україна в роки Першої Світової Війни (1914-1918)
- •Українська культура другої пол. Хіх – поч. Хх ст.
- •Наукова та суспільно-політична діяльність м.С. Грушевського
- •Початок національно-демократичної революції в Україні. Утворення центральної ради.
- •Боротьба за українську державність. I та іі Універсали
- •II Універсал
- •III Універсал Центральної Ради. Проголошення унр
- •Українська народна республіка наприкінці 1917 – на початку 1918 рр. IV Універсал
- •Українська держава гетьмана п. Скоропадського
- •53. Дирикторія та її діяльність. С. Петлюра – голвний отаман.
- •Західноукраїнска Народна республіка: виникнення, історична доля
- •Селянский повстанський рух в Україні в 1918 – 1921 рр. Н. Махно
- •Громадянська війна в Україні 1919 – 1921 р. Здобутки та наслідки національно-визвольної революції.
- •Радянська Україна в 20х хх ст. Утворення срср.
- •Українське національне відродження 20-х років хх ст.
- •Радянська Україна в 30-х роках хх ст. Індустріалізація та колективізація.
- •Голодомор (1932-1933). Причини та наслідки
- •Сталінський терор в Україні
- •Західна Україна.Буковина і закарпаття. 1920-1939. Національно-визвольний рух.
- •Україна напередодні та на початку Другої Світової війни (1939 - 1941)
- •Окупаційний режим в Україні (1941 - 1944). Рух опору. Українська повстанська армія.
- •Підсумки та наслідки Другої світової війни для України.
- •Україна в повоєнний період (1946 - 1953)
- •«Відлига» 50-60х років хх ст. В Україні та її наслідки
- •Правозахисний рух в Україні в 60-8- х роках хх ст.
- •Україна в добу кризи тоталітарної системи (70 – п.П. 80-х рр хх ст)
- •Україна в роки «перебудови» та демократичної революції. (1985 - 1991)
- •Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.
- •Незалежна Україна у 90-ті роки хх – на початку ххі ст. Соціально-економічний розвиток
- •Політичний розвиток України в 90-х рр. Хх – на початку ххі ст. Сучасні політичні партії
- •Конституція 1996 р. – основні закони незалежності України
- •Політична ситуація в Україні у 2000 – 2004 рр. Причини її загострення.
- •Українська революція 2004, її досягнення та прорахунки.
- •Ющенко в. А. – президент нової влади. Її успіхи і прорахунки.
Українські землі у складі Російської імперії у другій половині хіх ст. «Великі реформи» 60-70 рр та їх наслідки
Маючи підтримку держави та користуючись відсутністю земельного розмежування до реформи, поміщики Російської імперії не тільки захопили найкращі землі, а й відрізали в селян чимало їхньої. Тому після проведення реформи 220 тис. українських селян залишилися безземельними, майже 100 тис. мали наділ до однієї десятини і 1600 тис. — від однієї до трьох десятин. У цілому ж у пореформенний період майже 94% селянських господарств володіли наділами до 5 десятин, що не давало змоги ефективно вести господарство.
Реформа 1861 р. зберігала селянську общину, яка перетворювалася в найнижчу адміністративну одиницю. Селянські реформи в Російській імперії(1861) мали причини (гальмівна роль феодальних відносин, криза господарства, зростання соціального напруження), мету (зміцнення монархічної влади при збереженні домінування на селі поміщика), форму проведення (реформа ініціювалася верхами та здійснювалася під їхнім керівництвом та контролем).
Земська реформа (1864) передбачала створення виборних місцевих органів самоуправління — земств. Уряд пильно стежив за діяльністю земств, не допускаючи обговорення на їхніх засіданнях політичних питань, забороняючи будь-які контакти губернських земських установ між собою, боячись організованої опозиції та висування єдиних вимог.
Судова реформа (1864) базувалася на запровадженні низки прогресивних принципів: безстановості судочинства, незалежності суддів від адміністрації, гласності судового процесу, змагальності сторін при розгляді судової справи (у судах з'явилися прокурор, який звинувачував, та адвокат, який захищав підсудного). Крім того, було запроваджено суд присяжних у карному судочинстві.
Військова реформа, що здійснювалася п'ятнадцять років, мала на меті шляхом модернізації армії створити сучасне боєздатне військо. Ця реформа замінила ненависну рекрутчину загальною військовою повинністю, скоротила термін військової служби до 6—7 років, заборонила тілесні покарання тощо.
Провівши земську, судову, військову, фінансову, освітню та інші реформи, тим самим заклавши основи громадянського суспільства, російський царизм не зробив останнього кроку — не створив відповідної новим реаліям політичної надбудови — не проголосив конституції і не скликав парламент.
Скасування кріпосного права і пов'язані з ним перетворення в українських землях — складовій Російської імперії — спричинили низку суперечливих тенденцій та процесів: з одного боку, вони зумовлювали збереження землеволодіння поміщиків та прогресуючий занепад і деградацію їхніх маєтків, обезземелення та розшарування селянства, аграрне перенаселення, вимушені міграції, зростання протиріч між всестановою виборністю до земств і авторитарним режимом, між самодержавством і створюваною ним правовою державою тощо, з іншого боку — формували нестанову приватну власність на землю, сприяли становленню ринку робочої сили, стимулювали розвиток підприємництва, розширювали сферу функціонування ринкових відносин, створювали передумови для становлення громадянського суспільства.