
- •Політична діяльність Виговського. Гадяцька угода.
- •Громадянська війна: криза Української козацьої держави(60-80-ті роки хуіІст)
- •Гетьман і. Мазепа
- •Конституція п. Орлика
- •Українська держава у 18 столітті
- •Галичина та правобережжя наприкінці XVIII ст. Занепад Речі Посполитої та доля українських земель
- •Гайдаматський рух. Коліївщина 1768р
- •Історична доля Закарпаття та Буковини (XIV-XIII)
- •Історична доля Слобідської України (XVII-XVIII)
- •Українська культура доби бароко і класицизму (кінець XVI-XVIII)
- •Українське національно-культурне відродження кінця XVIII – перш. Пол. XIX
- •Українські землі у складі Російської імперії у першій пол. Хіх ст.: соціально-економічний та політичний розвиток
- •Кирило-Мефодіївське братство
- •Національно-культурне відродження у Галичині
- •Українські землі у складі Російської імперії у другій половині хіх ст. «Великі реформи» 60-70 рр та їх наслідки
- •Суспільні течії та рухи другої половини XIX ст. На Україні Національний рух
- •Національний рух у Східній Україні (друга пол. Хіх ст)
- •Суспільно-політичний рух у Західній Україні – Руська Трійця, „Просвіта”, нтш
- •Зародження укр. Пол. Партій на початку хх ст.
- •Україна в період революції 1905-1907 р у Російскій імперії
- •Україна в роки Першої Світової Війни (1914-1918)
- •Українська культура другої пол. Хіх – поч. Хх ст.
- •Наукова та суспільно-політична діяльність м.С. Грушевського
- •Початок національно-демократичної революції в Україні. Утворення центральної ради.
- •Боротьба за українську державність. I та іі Універсали
- •II Універсал
- •III Універсал Центральної Ради. Проголошення унр
- •Українська народна республіка наприкінці 1917 – на початку 1918 рр. IV Універсал
- •Українська держава гетьмана п. Скоропадського
- •53. Дирикторія та її діяльність. С. Петлюра – голвний отаман.
- •Західноукраїнска Народна республіка: виникнення, історична доля
- •Селянский повстанський рух в Україні в 1918 – 1921 рр. Н. Махно
- •Громадянська війна в Україні 1919 – 1921 р. Здобутки та наслідки національно-визвольної революції.
- •Радянська Україна в 20х хх ст. Утворення срср.
- •Українське національне відродження 20-х років хх ст.
- •Радянська Україна в 30-х роках хх ст. Індустріалізація та колективізація.
- •Голодомор (1932-1933). Причини та наслідки
- •Сталінський терор в Україні
- •Західна Україна.Буковина і закарпаття. 1920-1939. Національно-визвольний рух.
- •Україна напередодні та на початку Другої Світової війни (1939 - 1941)
- •Окупаційний режим в Україні (1941 - 1944). Рух опору. Українська повстанська армія.
- •Підсумки та наслідки Другої світової війни для України.
- •Україна в повоєнний період (1946 - 1953)
- •«Відлига» 50-60х років хх ст. В Україні та її наслідки
- •Правозахисний рух в Україні в 60-8- х роках хх ст.
- •Україна в добу кризи тоталітарної системи (70 – п.П. 80-х рр хх ст)
- •Україна в роки «перебудови» та демократичної революції. (1985 - 1991)
- •Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.
- •Незалежна Україна у 90-ті роки хх – на початку ххі ст. Соціально-економічний розвиток
- •Політичний розвиток України в 90-х рр. Хх – на початку ххі ст. Сучасні політичні партії
- •Конституція 1996 р. – основні закони незалежності України
- •Політична ситуація в Україні у 2000 – 2004 рр. Причини її загострення.
- •Українська революція 2004, її досягнення та прорахунки.
- •Ющенко в. А. – президент нової влади. Її успіхи і прорахунки.
Українське національно-культурне відродження кінця XVIII – перш. Пол. XIX
Процес українського національно-культурного відродження тривав 130 років – від кінця козацької держави до першої світової війни. Уся доба національно-культурного відродження на Україні кінця XVIII ст. – почату ХХ ст. ділиться на три основні періоди: перший – дворянський (1780 – 1840 рр.); другий – народницький (1840 – 1880 рр.); третій – модерністський (1890 – 1914 рр.).
Перший період пов’язаний з культурно-просвітницькою діяльністю дворянства козацького походження на Лівобережжі та польсько-українського шляхетства на Правобережжі. В цей час у середовищі освіченого українського дворянства пробуджується інтерес до історичного минулого свого народу, його побуту, звичаїв, обрядів. Литература- Котляревський Енеїда Г.Ф. Квітка-Основ’яненко (1778 – 1843 рр.), автор творів: “Маруся”, “Сердешна Оксана”, “Сватання на Гончарівці” та інші.
Важливим культурним осередком, навколо якого об’єднувалися літератори-романтики, був Харківський університет. Чільне місце серед них належало М. І. Костомарову (1817 – 1885 рр.) – автору фундаментальних праць з історії України періоду козаччини та визвольної боротьби, а також історичних драм і повістей (“Сава Чалий”, “Переяславська ніч”, “Чернігівка” та інші).
Підвалини українського професійного театру були закладені в Харкові та Полтаві – важливих на той час центрах театрального життя України. Архітектурне мистецтво України цієї доби звільнялося від чужих впливів і Шевченка розвивав публіцист, вчений і громадський діяч М.П. Драгоманов (1841 – 1895 рр.). Історична заслуга М.П. Драгоманова полягає в тому, що він став на захист духовності українського народу, виступив проти денаціоналізації, проти заборони царськими указами народної мови.
На третьому етапі свого генезису український національно-культурний рух проникає у середовище народних мас. Він триває аж до початку першої світової війни.Національно-культурне відродження у ГаличиніВажливу культурно-просвітницьку місію в Галичині виконували духовні навчальні заклади: Греко-католицька духовна семінарія у Львові та Дяко-вчительський інститут в Перемишлі. З ініціативи галицьких митрополитів та єпископів П.Білянського, А.Ангеловича, М.Левицького та інших духовних діячів при церквах Галичини були відкриті парафіальні школи, які поширювали серед народу освіту, пропагували досягнення української культури.Яскраву сторінку в національно-культурне та духовне відродження українського народу вписав І.Я.Франко (1856 – 1916 рр.) “На роботі”, “Навернений грішник”, “Борислав сміється”, “Захар Беркут” та ін.
Українські землі у складі Російської імперії у першій пол. Хіх ст.: соціально-економічний та політичний розвиток
Поміщики-дворяни були в Російській імперії привілейованим суспільним станом, опорою самодержавного ладу. Економічною основою їхнього існування була власність на землю з прикріпленими до неї селянами і кріпаками. Селяни одержували від поміщика в користування земельні наділи. За користування поміщицькою землею селяни відбували панщину і виконували інші повинності. До певного часу така система цілком влаштовувала поміщиків, але в першій половині XIX ст. обстановка різко змінилася: життя стало вимагати від них багато грошей.
Поміщики лише розширювали посівні площі. Практично не змінювалися знаряддя праці і технологія обробки землі; поміщики не були зацікавлені у використанні більш досконалих знарядь праці, що позначилося на врожаях і виробництві продуктів харчування.
Прагнення поміщиків зробити свої господарства більш прибутковими виливалися в посиленні експлуатації селян:
- збільшилася панщина, яка подекуди досягала 6 днів на тиждень;
- зростали додаткові повинності селян;
- вводилася така форма експлуатації, як урочна система виконання панщини: кожний кріпак одержував завдання на день (урок), але його доводилося виконувати два-три дні;
- у багатьох поміщицьких господарствах була запроваджена місячина, сутність якої полягала в тому, що пан цілком віднімав у кріпака земельнкй наділ, примушуючи його обробліти тільки поміщицьку землю за щомісячний продовольчий пайок;
- у багатьох маєтках з'являлися невеликі фабрики і заводи, де селяни працювали після закінчення робіт у голі;
- у таких умовах селяни практичні не могли працювати на своєму земельному наділі;
- відбувалася руйнація селянських господарств.
У 30-х pp. XLX ст. в Україні почався промисловий переворот, який призвів до утвердження фабрично-заводського виробництва. В Україні почала розвиватися капіталістична промисловість. Як і скрізь, вона проходила у своєму розвитку три стадії:
- дрібне товарне виробництво (дрібні, переважно селянські промисли);
- капіталістична мануфактура;
- фабрика, завод (велика машина індустрія).
На заводах широко запроваджувалося машинне обладнання. Розвивалися текстильна, металургійна, машинобудівна галузі промисловості. Поступово виникла промислова буржуазія, яка складалася з українського купецтва, поміщиків, що обуржуазилися, ремісників і заможного селянства.
Розвиток капіталістичних відносин супроводжувався грубим насильством і експлуатацією кріпаків і найманих робітників, зайнятих у сільському господарстві і промисловості.
Зростання кількості підприємств і робітників призводило до росту міського населення. Найбільш населеними містами України на середину XIX ст. були Одеса (114 тис. населення), Київ (71 тис), Бердичів (54тис), Харків (50 тис).