- •Політична діяльність Виговського. Гадяцька угода.
- •Громадянська війна: криза Української козацьої держави(60-80-ті роки хуіІст)
- •Гетьман і. Мазепа
- •Конституція п. Орлика
- •Українська держава у 18 столітті
- •Галичина та правобережжя наприкінці XVIII ст. Занепад Речі Посполитої та доля українських земель
- •Гайдаматський рух. Коліївщина 1768р
- •Історична доля Закарпаття та Буковини (XIV-XIII)
- •Історична доля Слобідської України (XVII-XVIII)
- •Українська культура доби бароко і класицизму (кінець XVI-XVIII)
- •Українське національно-культурне відродження кінця XVIII – перш. Пол. XIX
- •Українські землі у складі Російської імперії у першій пол. Хіх ст.: соціально-економічний та політичний розвиток
- •Кирило-Мефодіївське братство
- •Національно-культурне відродження у Галичині
- •Українські землі у складі Російської імперії у другій половині хіх ст. «Великі реформи» 60-70 рр та їх наслідки
- •Суспільні течії та рухи другої половини XIX ст. На Україні Національний рух
- •Національний рух у Східній Україні (друга пол. Хіх ст)
- •Суспільно-політичний рух у Західній Україні – Руська Трійця, „Просвіта”, нтш
- •Зародження укр. Пол. Партій на початку хх ст.
- •Україна в період революції 1905-1907 р у Російскій імперії
- •Україна в роки Першої Світової Війни (1914-1918)
- •Українська культура другої пол. Хіх – поч. Хх ст.
- •Наукова та суспільно-політична діяльність м.С. Грушевського
- •Початок національно-демократичної революції в Україні. Утворення центральної ради.
- •Боротьба за українську державність. I та іі Універсали
- •II Універсал
- •III Універсал Центральної Ради. Проголошення унр
- •Українська народна республіка наприкінці 1917 – на початку 1918 рр. IV Універсал
- •Українська держава гетьмана п. Скоропадського
- •53. Дирикторія та її діяльність. С. Петлюра – голвний отаман.
- •Західноукраїнска Народна республіка: виникнення, історична доля
- •Селянский повстанський рух в Україні в 1918 – 1921 рр. Н. Махно
- •Громадянська війна в Україні 1919 – 1921 р. Здобутки та наслідки національно-визвольної революції.
- •Радянська Україна в 20х хх ст. Утворення срср.
- •Українське національне відродження 20-х років хх ст.
- •Радянська Україна в 30-х роках хх ст. Індустріалізація та колективізація.
- •Голодомор (1932-1933). Причини та наслідки
- •Сталінський терор в Україні
- •Західна Україна.Буковина і закарпаття. 1920-1939. Національно-визвольний рух.
- •Україна напередодні та на початку Другої Світової війни (1939 - 1941)
- •Окупаційний режим в Україні (1941 - 1944). Рух опору. Українська повстанська армія.
- •Підсумки та наслідки Другої світової війни для України.
- •Україна в повоєнний період (1946 - 1953)
- •«Відлига» 50-60х років хх ст. В Україні та її наслідки
- •Правозахисний рух в Україні в 60-8- х роках хх ст.
- •Україна в добу кризи тоталітарної системи (70 – п.П. 80-х рр хх ст)
- •Україна в роки «перебудови» та демократичної революції. (1985 - 1991)
- •Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.
- •Незалежна Україна у 90-ті роки хх – на початку ххі ст. Соціально-економічний розвиток
- •Політичний розвиток України в 90-х рр. Хх – на початку ххі ст. Сучасні політичні партії
- •Конституція 1996 р. – основні закони незалежності України
- •Політична ситуація в Україні у 2000 – 2004 рр. Причини її загострення.
- •Українська революція 2004, її досягнення та прорахунки.
- •Ющенко в. А. – президент нової влади. Її успіхи і прорахунки.
Українська держава у 18 столітті
У 18 ст. Гетьманщина і Запоріжжя мусили брати участь у війнах Росії з Туреччиною 1735—39, 1768—74, 1787—91, які спричинили витиснення Оттоманської Імперії з Півдня України. 1774 звільнено трикутник у нижньому межиріччі Дніпро—Буг, а Кримське ханство здобуло незалежність від Туреччини. (Кучук-Кайнарджийський мирний договір). Після знищення Запорізької Січі (1775) частина запорожців подалася до Туреччини (в північному Добруджі), де заснувала Задунайську Січ, що як організована військова одиниця проіснувала до 1828 року. У 1783 Росія анексувала Кримське ханство, а 1791 Ханську Україну між долинами Бугу і Дністра (Ясський договір). Після ліквідації турецько-татарських володінь на північ від Чорного моря. Туреччина припинила бути сусідом України.
У 1774 Австрія, з нагоди російсько-турецької війни, захопила Буковину, яка доти входила до складу Молдавії і перебувала під зверхністю Туреччини понад два з половиною століття.
Галичина та правобережжя наприкінці XVIII ст. Занепад Речі Посполитої та доля українських земель
У другому десятиріччі XVIII ст. Польща відновила своє панування на всій території Правобережної України. Магнати і шляхта знову стали єдиними володарями краю. Панщина досягала небачених розмірів. Іноземне панування гальмувало економічний розвиток українських земель. Відродження козацтва було заборонено. Без козаків селянам було важко дати відсіч шляхті. Час від часу спалахували локальні повстання на чолі з селянами-втікачами. Повстанці ховалися у лісах і звідти нападали на поодинокі маєтки. їх (з початку XVIII ст.) називали гайдамаками.
У другій половині XVIII ст. Річ Посполита зазнавала періоду занепаду. Фільваркова система господарювання і шляхетська анархія гальмували господарський розвиток країни, послаблювали її перед зовнішньою агресією.
Наприкінці XVIII ст. українські землі потрапили під владу двох імперій, Російської та Австрійської, які в наступне століття продовжували здійснювати національне гноблення українського народу.
У другій половині XVIII ст. Галичина опинилася під владою австрійських Габсбурґів. Вирішальний вплив на соціально-економічне становище цих земель мала реформаторська діяльність Марії-Терезії та Йосифа II. У 1766 р. селяни отримали від панів садиби й земельні наділи, за які вони мали відробляти повинності й певну кількість днів панщини. За законом 1783 р. селяни дістали право займатися ремеслом і розпоряджатися майном, а панам заборонялося відбирати в них садиби і втручатися в їхнє сімейне життя. Закон 1785 р. звільнив селян від кріпацької залежності, вони могли вільно пересуватися країною, передавати майно у спадок, вибирати професію, навчатися в школах.
Подібним чином змінювалося і становище галицьких селян. Закон 1775 р. заборонив панам змушувати їх відбувати повинності, які не були визначені в інвентарі. У 1782 р. селян звільнили від особистої залежності, їм дозволили одружуватися на власний розсуд, навчатися ремесел, пересуватися країною. Імператор Йосиф II розпорядився, щоб духівництво здійснювало літургію мовою місцевого населення, і при кожній церкві була створена школа.