18. Суспільно-політичний рух у Західній Україні – Руська Трійця, „Просвіта”, нтш

Нової якості український національний рух набуває у 1830-х роках, коли у Львові виникає гурток „Руська трійця”. Його фундаторами стали вихованці Львівської семінарії М.Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький. „Руська трійця” намагалася поширювати українські історичні традиції, фольклор, ідеї об’єднання українських земель. З цією метою у 1834 р. був підготовлений до друку альманах „Зоря”. Його видання, однак, заборонила цензура. Перероблений варіант цього альманаху під назвою „Русалка Дністрова” у 1837 р. все ж вдалося опублікувати в Будапешті.

Піднесення національного руху в Західній Україні відбувалося в період європейських революцій 1848 р. Були проголошені політичні свободи й запроваджено парламентський устрій, ліквідовано панщину спочатку в Галичині, а згодом – на Буковині та Закарпатті.

Товариство „Просвіта” видавало популярні книжки, підручники, організовувало читальні для населення Крім культурно-просвітницької роботи „Просвіта” займалася й економічною діяльністю – засновувала кооперативи, молочарні, народні крамниці, позичкові каси. На кінець XIX ст. „Просвіта” за популярністю серед населення суперничала з церквою. „Просвіта” ініціювала створення друкованого органу народовців „Діло”, а також першої політичної організації народовців.

У 1873 р. за сприяння меценатів із Наддніпрянщини у Львові постало Літературне товариство ім. Т. Г. Шевченка, яке в 1892 р. було реорганізоване в наукове (НТШ). У товаристві працювали М. Грушевський, І. Франко, В. Гнатюк, Ф. Вовк та ін. Активізує свою роботу Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка під проводом свого голови – М. Грушевського Виникають у Галичині й перші політичні партії. У 1890 р. під впливом М. Драгоманова з ініціативи І. Франка і М. Павлика тут була заснована Русько-українська радикальна партія. Через дев’ять років вона розпалася на Українську соціал-демократичну партію на чолі з прихильниками марксизму М. Ганкевичем та Ю. Бачинським і Національно-демократичну партію, очолювану І. Франком і К. Левицьким.

Важливою складовою суспільно-політичного руху на західноукраїнських землях початку XX ст. була діяльність спортивно-молодіжних організацій. Львівська організація „Сокіл” стала провідною у Східній Галичині і функціонувала аж до 1939 р. Не менш популярним було товариство „Січ”, засноване К. Трильовським – юристом за фахом, депутатом віденського парламенту та галицького сейму. Слід наголосити, що згадані організації не обмежували свою діяльність спортивно-оздоровчими питаннями, а чимало уваги приділяли вихованню молоді на українських традиціях культури, освіти, військової справи, національно-патріотичному дусі.

19. Зародження укр. Пол. Партій на початку хх ст.

Розвиток капіталізму на україні посилило соц.протиріччя,які вилилися в масові революційні рухи и закінчились вибухом демократичної революції в 1905р.Під впливом рос.радикалів,протестуючи проти репресій 80х років,молоді громадівці в 1900р.створюють Революційну Укр. партію.Партія проголосила себе захисником християнства.В 1902 р. з РУП вийшла група націоналістів яка створила шовеническую партію в голові з Михновським,а в 1903 вийшли соціалісті створивши УСП.Різні відношення рупівців до форм союзу з рос. соціал-демократами привело до розколу РУП.В 1904р. вийшла група,що проголосила себе Укр. соціал-демократ. союзом.В 1904 створюются партії УДП(укр..демокр.) и УРП(укр..радикальна)Після розгрому революції 1905-1907рр.діяльність пол.партії замирає.В 1908р.пад командуванням Грушевського створ. ТУП-«товариство українських поступовців»В зх.Україні в середині 70х р. формується радикальне революційно-демократичний рух,на базі якого в 1890р. Франко з його прибічниками створ. Рос-укр радикальну партію.Її програма включала вимоги звільнення укр.народу с соц.орієнтацією