- •1.Українська мова серед інших мов світу. Походження української мови
- •2.Державна мова – мова професійного спрямування
- •3.Мовне законодавство та мовна політика в Україні. Поняття державної, національної, регіональної та рідної мови в Україні.
- •4.Комунікативне призначення мови в професійній сфері. Поняття комунікативної професіограми
- •5. Мова і мовлення, їхні функції
- •6. Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови
- •7.Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. Визначення і поняття культури мови.
- •8. Комунікативні ознаки культури мови.
- •9. Типологія мовних норм сучасної української літературної мови.
- •11.Переклад термінів
- •12. Форми і види перекладу. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською.
- •13. Словники у професійному мовленні. Типи словників.
- •14,15. Визначення мовленнєвий етикет. Стандартні етикетні ситуації.
- •17. Невербальні способи спілкування та доречність їх використання.
- •18.Гендерні аспекти спілкування
- •19. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування.
- •20.Характеристика художнього стилю.
- •21. Науковий стиль та його диференціація.
- •22. Особливості вживання публіцистичного стилю в українській мові.
- •23.Побутовий стиль, його підстилі та мовні ознаки.
- •24. Особливості ораторського, конфесійного та епістолярного стилі.
- •25. Закономірності, особливості, мовні засоби і підстилі офіційно-ділового стилю.
- •26. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.
- •27.Поняття лексики та лексичного складу мови.
- •28. Стилістично нейтральна лексика та стилістично забарвлена (маркована) лексика
- •29. Українська термінологія в професійному спілкуванні
- •30. Історія походження і сучасні проблеми української термінології. Явище пуризму в українському мовознавстві.
- •31. Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальна класифікація термінів.
- •32. Особливості походження економічної термінології
- •33. Використання канцеляризмів, мовних штампів і кліше в сучасних офіційно-ділових текстах
- •34. Наукова комунікація як складова фахової діяльності.
- •35. Кодифікація і стандартизація термінів
- •36. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Жанри наукових досліджень.
- •37. Особливості наукового мовлення. Поняття про науковий етикет.
- •38. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •39. Основні правила бібліографічного опису, оформлювання покликань.
- •40. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.
- •41. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті
- •42. Сутність спілкування. Спілкування і комунікація. Функції спілкування
- •43. Види, типи і форми професійного спілкування.
- •44. Основні закони спілкування.
- •46. Поняття ділового спілкування. Стилі та моделі ділового спілкування.
- •47. Поняття комунікації, типи комунікацій, перешкоди та бар’єри комунікації
- •48. Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію
- •49. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Види публічного мовлення
- •50. Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування
- •52. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій. Мовленнєві, стилістичні, композиційні і комунікативні принципи презентації.
- •53. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види бесід. Співбесіда з роботодавцем
- •54. Етикет телефонної розмови
- •55. Наради, збори, перемовини, дискусії як форми колективного обговорення
- •56. Збори як форма прийняття колективного рішення
- •57. Особливості проведення дискусій
- •58. Функції та види бесід.
- •59. «Мозковий штурм» і технології його проведення
- •60. Загальна класифікація документів
- •61. Національний стандарт України. Склад реквізитів документів.
- •62. Документація з кадрово-контрактних питань (типи документів).
- •63. Обліково-фінансова документація (типи документів).
- •64. Довідково-інформаційні документи (типи документів).
- •65. Етикет службового листування.
55. Наради, збори, перемовини, дискусії як форми колективного обговорення
Ділова нарада (збори) - усна комунікативна взаємодія групи людей (колективу). У цьому виді спілкування сполучаються різні жанри: ораторський монолог (вступне і заключне слово ведучого, виступи учасників, доповідь), бесіда (обмін інформацією, висування й обговорення ідей при «мозковій атаці»), дискусія. Виділяють наступні основні задачі ділових нарад:
1)З'ясувати, проаналізувати стан справи (як виконується намічене, що відбувається в колективі); обмінятися інформацією з обговорюваних питань , скоординувати зусилля і зробити організаційні висновки.
2)Проінформувати колектив про пошуки в рішенні проблем, про новий досвід і можливості його впровадження, переконати співробітників у правильності проведеної господарської політики.
3)Знайти колективне рішення проблеми, зібрати ідеї. Це тип зборів - проблемні чи «мозкова атака».
4)Відібрати і прийняти конструктивні рішення. Це задача зборів – прийняття рішення.
5)Дати учасникам необхідні знання, підвищити їхню кваліфікацію. Цей тип називається конференція чи навчальні збори.
Збори - це групове спілкування, що керується, організується. Їх успіх на 90% залежить від підготовки, обмірковування структурних елементів комунікативного етапу і наступної оцінки та самооцінки.
Перемовини можна номінувати як організаційну форму встановлення та юридичної фіксації виробничо-економічних зв'язків між зацікавленими в спільній діяльності економічно незалежними організаціями. Це формалізовний процес, що ставить конкретну мету, визначає коло питань і завжди реалізується в конкретних умовах, за конкретних обставин . Від того, як будуть організовані і проведені ці переговори, залежить результат — поступ чи занепад проекту і, відповідно, фінансовий злет чи крах.
Наше життя так чи інакше містить різні форми прояву суперечок та дискусій. Особливе значення мають професійні дискусії, які мають призводити до вирішення певних професійних питань і т.п. У зв’язку з цим виникає питання правильного ведення дискусій. Основні правила дискусії:
1. Всі відкрито висловлюють свої думки.
2. Всі точки зору повинні поважатися.
3. Слухайте інших не перебиваючи.
4. Не говоріть занадто довго та занадто часто.
5. Водночас говорить лише одна особа.
6. Дотримуйтесь позитивних ідей та стосунків.
7. Не критикуйте себе та інших.
8. Незгоди й конфлікти відносно ідей не повинні бути направлені на конкретну особу.
56. Збори як форма прийняття колективного рішення
Збори — це форма колективного обговорення ділових проблем, які хвилюють громадськість. їх проводять з метою спільного осмислення певного питання.
Розрізняють партійні збори, збори акціонерів, виборців, жителів мікрорайону тощо.
Збори можна розділити на декілька етапів:
— підготовка зборів;
— висвітлення проблеми та її обґрунтування;
— обговорення проблеми;
— ухвалення рішення.
Збори потрібно готувати. їх підготовкою займається робоча група, члени якої найбільш зацікавлені в результаті.
Під час підготовки до зборів потрібно визначити проблему для розгляду і список працівників, які братимуть участь в обговоренні. Готують збори фахівці, доповідачем призначають кваліфіковану людину.
Готуючись до висвітлення проблеми, потрібно дібрати цікавий матеріал, факти, проаналізувати матеріал, зробити схеми порівняння видів роботи тощо.
Доповідач, готуючи доповідь має врахувати склад аудиторії, її вік, освіту, кваліфікацію, обставини. Потрібно написати повний текст виступу і кілька разів прочитати його. Після такої попередньої підготовки можна лише зрідка заглядати в рукопис. Досвідченому лекторові рекомендують приготувати нотатки доповіді
