54.Сутність фінансового ринку.

Фінансовий ринок вважається невідємним атрибутом сучасної ринкової економіки. Уполітико-економічномуаспекті- це ринок, на якому визначаються попит і пропозиція на різноманітні фінансові ресурси. Це ринок, на якому є продавці й покупці, є товар, який продається та купується. Але цей товар особливий- гроші, надані в тимчасове або постійне користування.Фінансовий ринок- це економічний простір який охоплює систему кругообігу та перерозподілу фінансових активів між постачальниками та споживачами капіталу за допомогою спеціалізованих посередників на основі попиту і пропозиції на капітал.Функціонування фінансового ринку має забезпечити потреби суб’єктів підприємницької діяльності та фінансових інституцій фінансовими ресурсами. Він повинен забезпечити концентрацію фінансових ресурсів і вільний доступ до них усіх суб’єктів. Товаром на цьому ринку є фінансові ресурси, які після їх придбання надходять у постійне чи тимчасове користування, а ціною- плата за їх використання.Економіка має відповідну фінансову систему, в якій важливе місце займає фінансовий ринок, на якому відбувається рух грошей як капіталу.

Головними суб’єктами фінансового ринку є домашні господарства, у яких у більшості випадків доходи перевищують видатки на велечину заощаджень.Фінансовий ринок допомагає зустрітися продавцям та покупцям особливого товару-фінансових зобов’язань .Таким чином, фінансовий ринок займає важливе місце на ринку ресурсів, тому що сприяє обміну грошей майбутніх на гроші теперішні. Він відіграє провідну роль у стабілізації грошового обігу та грошової одиниці. Отже, фінансовий ринок- це підсистема фінансових відносин, що має певну структуру та певні функції.

Роль фінансового ринку в мобілізації і розподілі фінансових ресурсів

В умовах відмови від адміністративно–господарської системи управління економікою безперебійне формування фінансових ресурсів, їх найбільш ефективне інвестування і цілеспрямоване використання забезпечується за допомогою фінансового ринку. Об'єктивною передумовою функціонування фінансового ринку є розбіжність потреби у фінансових ресурсах у того або іншого суб'єкта з наявністю джерел задоволення цієї потреби.Грошові кошти є в наявності в одних власників, а інвестиційні потреби виникають у інших. Для акумулювання тимчасово вільних коштів і ефективного їх використання і призначений фінансовий ринок. Його функціональне призначення полягає у посередництві руху грошових коштів від їхніх власників (зберігачів) до користувачів (інвесторів).Зберігачами виступають юридичні та фізичні особи, що накопичують у себе грошові кошти. Основними зберігачами в країнах з розвинутою ринковою економікою є приватні особи, що здійснюють інвестування своїх заощаджень або безпосередньо, або через фінансово-кредитні інститути акумулювання індивідуальних заощаджень.Поряд із внутрішніми зберігачами в операціях на фінансових ринках можуть брати участь також і іноземні. Користувачі (інвестори) – це суб'єкти господарювання й органи державної влади, які вкладають грошові кошти в будь-яке підприємство, справу (розширення виробництва, покриття державних витрат).Значення функціонування фінансових ринків величезне:

завдяки їм стає можливим інвестування коштів у виробництво, що дозволять збільшувати виробничі потужності країни, накопичувати ресурсний потенціал;

за допомогою фінансового ринку полегшується розвиток підприємств і галузей, що забезпечують максимальний прибуток інвесторам;перелив капіталів, здійснюваний на фінансових ринках, сприяє прискоренню НТП, найшвидшому впровадженню науково–технічних досягнень;фінансовий ринок дозволяє у цивілізований спосіб покривати бюджетний дефіцит, оскільки саме на фінансовому ринку вишукуються вільні грошові кошти для покриття зростаючих державних витрат.