- •1) Термін поняття «культура».Функції культури
- •2.)Поняття ментальності та національного характеру.Архетипи укр. Культури
- •3) Самобутні ознаки духовної культури укр. Народу
- •4) Ранні форми культури на укр. Землях (від найдавніших до антів)
- •5) Особливості культури Кукутень-Трипілля
- •6) Особливості скіфської культури, її вплив на культуру давніх словян
- •7.)Міфологія давніх слов’ян:культура,образи,свята
- •8) Грецька колонізація північного Причорноморя та її культурно-історичне значення
- •9.)Культура та релігія дохристиянської Русі. Перша релігійна реформа київського князя Волод. Великого
- •10) Запровадження християнства і його вплив на розвиток культури Київської Русі
- •11) Візантія і Київ Русь- взаємозв’язок культурних традицій
- •12)Література Київської Русі
- •13) Архітектура Київської Русі. Собор Святої Софії
- •14.)Образотворче мистецтво Київської Русі: іконопис, фреска, мозоїка
- •15)Становлення освіти і наукових знань в Київській Русі. Організація книжкової справи
- •16.)Музична творчість Київської Русі
- •17)Характеристика культурної та соціально-політичної ситуації в Галицькій та Волинській землях у 12-13 століттях
- •18) Розвиток освіти, літератури та книжкової справи в Галтцько-Волинському князівстві
- •19.)Особливості архітектури , живопису і художніх ремесл у Галицько-Волинському князівстві.
- •20.)Поширення католицизму на укр. Землях в польсько-литовську добу
- •21)Церковні братства та їх роль у розвитку укр. Культури
- •22) Освітні процеси в Україні в польсько-литовську добу. Книгодрукування
- •23) Мистецтво ренесансу (15-пер пол. 17 ст)
- •24) Укр. Полемічна літ. 16-пер пол. 17 ст. Творчість і.Вишинського
- •25) Козацтво як феномен укр. Культури. Культура Запорізької Січі
- •26) Укр бароко в архітектурі
- •27) Укр. Бароко в образотворчому мистецтві
- •28) Укр бароко в літературі. Книгодрукування
- •29). Церковна та культурно-просвітницька діяльність п. Могили
- •30). Літописання й історична література часів козацької державності
- •31) Ки́єво-Могиля́нська академія духовний центр східноєвропейського православного регіону
- •33) Барокова архітектура .С .Ковнір, і. Григорович-Барський
- •Творча спадщина
- •34) Еволюція образотворчого та музичного мистецтва. А Ведаль, м. Березовський, д.Бортнянський
- •Твори Опери
- •Інструментальна музика
- •35) Театральне мистецтво 17- 18 ст, види театральних вистав
- •37) Становлення нової укр.. Літератури Творчість і.Котляревського
- •Літературна діяльність
- •38) Галицьке відродження «Руська Трійця»
- •39) Заснування та розвиток Харківського та Київського університетів у першій половині 19 століття
- •40) Особливості романтизму в укр. Худ. Літ.
- •41) Тенденції розвитку укр. Літ у першій половині 19 століття
- •42)Розвиток укр. Літ у другій половині 19 століття
- •43) Український живопис другої половини 19 століття
- •44) Тарас Шевченко як художник
- •45) Архітектура України 19 століття
- •46) Укр драматургія і театр в Україні 19 століття. Театр Корифеїв
- •47) Укр музичне мистецтво 19 століття
- •48) Укр культура на початку 20 століття (1900-1920 рр.)Феномен укр. Авангардизму
- •49) Розстріляне відродження: поезія, драматургія, проза. Провідні діячі, їх внесок
- •50) Політична українізація і головні напрямки її здійснення в Укпаїні
- •51) Образотворче мистецтво в 1920-1980 років
- •52) Укр культура періоду Великої Вітчизняної Війни
- •53)Розвиток літератури в Україні у другій половині 20 століття. Рух шістидесятників.
- •54) Розвиток архітектури у другій половині 20 століття
- •55) Музична культура в Україні у 20 столітті
- •56) Український театр у 20 столітті
- •57) Тенденції розвитку укр. Кінематографії у 20 столітті. Феномен укр.. Поетичного кіно.
- •58) Українська література постмодернізму
- •59) Модерні та постмодерні пошуки в укр. Театрі та кінематографії 90тих років 20 століття, початок 21 століття
- •60) Проблеми розвитку культури в незалежній України
10) Запровадження християнства і його вплив на розвиток культури Київської Русі
Хрестити Київську Русь і проголосити християнство державною релігією припало князю Володимиру Великому. Прийшовши до влади за допомогою варязької дружини і язичницької еліти, Володимир задля їх інтересів запровадив язичницький пантеон богів. На місці старого капища, де стояла подоба Перуна, з'являються 6 різноплемінних богів – Перун, Дажбог, Хорс, Стрибог, Сімаргл, Мокош.
Але трохи згодом Володимир переконавшись, що для зміцнення держави та її престижу потрібно нової віри (Київська держава ) підтримувала найтісніші стосунки з Візантією - найбагатшою, могутнішою і найбільш культурно впливовою державою того часу. Так він вирішив прийняти християнство та охрестити весь свій народ.
Літопис розповідає про вибір віри князем Володимиром, до якого приходили представники всіх релігій. Іслам був відкинутий через заборону на спиртне, іудаїзм - через те, що сповідували його євреї втратили своєї держави і розсіялися по всій землі. Найбільш переконливими здалися князеві аргументи візантійського священика.
Хрещення Русі виявилося пов'язано з внутрішньополітичною кризою в Візантійської імперії. Візантійські імператори Костянтин і Василь просили у Володимира допомоги проти заколотника Варди Фоки. Володимир обіцяв допомогу за умови, що імператори віддадуть йому в дружини свою сестру Анну. Імператори погодилися, але зажадали, щоб князь хрестився
Після повернення до Києва Володимир хрестив киян в р. Почайні і знищив язичницькі ідоли. Статую Перуна прив'язали до хвоста коня, сволоклі до Дніпра і скинули в річку. Так було продемонстровано безсилля ідолів - безсилля язичництва. Хрещення Володимира і киян, що відбулося в 988 році, поклало початок широкому розповсюдженню християнства на Русі.
Хрещення решти Русі зайняло тривалий час. На Північному сході звернення населення в християнство завершилося лише до кінця XI ст. Хрещення не раз зустрічала опір. Найбільш відоме повстання відбулося в Новгороді. Новгородці погодилися хреститися лише після того, як князівські дружинники підпалили непокірне місто. Значення
Прийняття християнства сприяло розквіту матеріальної культури. Іконопис, фреска, мозаїка, прийоми кладки цегляних стін, зведення куполів, каменерізне справа - все це прийшло на Русь з Візантії завдяки поширенню християнства. Через Візантію Русь познайомилася зі спадщиною античного світу. З християнством прийшла писемність на слов'янській мові, створена болгарськими просвітителями Кирилом і Мефодієм. Стали створюватися рукописні книги. При монастирях виникали школи. Поширилася грамотність. Християнство вплинуло на звичаї та мораль. Церква забороняла жертвопринесення, боролася з работоргівлею, прагнула обмежити рабство. Суспільство вперше познайомилося з поняттям гріха, відсутнім в язичницькому світогляді. Християнство зміцнило князівську владу. Церква вселяла підданим необхідність беззаперечного покори, а князям - усвідомлення своєї високої відповідальності. Прийнявши християнство, Русь перестала бути для європейців варварської країною.
Русь була визнана як християнська держава, що визначило високий рівень відносин з європейськими країнами і народами. Хрещення Русі, розуміється не як короткочасна дія, не як масовий обряд, а як процес поступової християнізації східнослов'янських і соседствовавших з ними племен хрещення Русі створило нові форми внутрішнього життя цих сближавшихся один з одним етнічних груп і нових форм їх взаємодії з навколишнім світом.