- •1) Термін поняття «культура».Функції культури
- •2.)Поняття ментальності та національного характеру.Архетипи укр. Культури
- •3) Самобутні ознаки духовної культури укр. Народу
- •4) Ранні форми культури на укр. Землях (від найдавніших до антів)
- •5) Особливості культури Кукутень-Трипілля
- •6) Особливості скіфської культури, її вплив на культуру давніх словян
- •7.)Міфологія давніх слов’ян:культура,образи,свята
- •8) Грецька колонізація північного Причорноморя та її культурно-історичне значення
- •9.)Культура та релігія дохристиянської Русі. Перша релігійна реформа київського князя Волод. Великого
- •10) Запровадження християнства і його вплив на розвиток культури Київської Русі
- •11) Візантія і Київ Русь- взаємозв’язок культурних традицій
- •12)Література Київської Русі
- •13) Архітектура Київської Русі. Собор Святої Софії
- •14.)Образотворче мистецтво Київської Русі: іконопис, фреска, мозоїка
- •15)Становлення освіти і наукових знань в Київській Русі. Організація книжкової справи
- •16.)Музична творчість Київської Русі
- •17)Характеристика культурної та соціально-політичної ситуації в Галицькій та Волинській землях у 12-13 століттях
- •18) Розвиток освіти, літератури та книжкової справи в Галтцько-Волинському князівстві
- •19.)Особливості архітектури , живопису і художніх ремесл у Галицько-Волинському князівстві.
- •20.)Поширення католицизму на укр. Землях в польсько-литовську добу
- •21)Церковні братства та їх роль у розвитку укр. Культури
- •22) Освітні процеси в Україні в польсько-литовську добу. Книгодрукування
- •23) Мистецтво ренесансу (15-пер пол. 17 ст)
- •24) Укр. Полемічна літ. 16-пер пол. 17 ст. Творчість і.Вишинського
- •25) Козацтво як феномен укр. Культури. Культура Запорізької Січі
- •26) Укр бароко в архітектурі
- •27) Укр. Бароко в образотворчому мистецтві
- •28) Укр бароко в літературі. Книгодрукування
- •29). Церковна та культурно-просвітницька діяльність п. Могили
- •30). Літописання й історична література часів козацької державності
- •31) Ки́єво-Могиля́нська академія духовний центр східноєвропейського православного регіону
- •33) Барокова архітектура .С .Ковнір, і. Григорович-Барський
- •Творча спадщина
- •34) Еволюція образотворчого та музичного мистецтва. А Ведаль, м. Березовський, д.Бортнянський
- •Твори Опери
- •Інструментальна музика
- •35) Театральне мистецтво 17- 18 ст, види театральних вистав
- •37) Становлення нової укр.. Літератури Творчість і.Котляревського
- •Літературна діяльність
- •38) Галицьке відродження «Руська Трійця»
- •39) Заснування та розвиток Харківського та Київського університетів у першій половині 19 століття
- •40) Особливості романтизму в укр. Худ. Літ.
- •41) Тенденції розвитку укр. Літ у першій половині 19 століття
- •42)Розвиток укр. Літ у другій половині 19 століття
- •43) Український живопис другої половини 19 століття
- •44) Тарас Шевченко як художник
- •45) Архітектура України 19 століття
- •46) Укр драматургія і театр в Україні 19 століття. Театр Корифеїв
- •47) Укр музичне мистецтво 19 століття
- •48) Укр культура на початку 20 століття (1900-1920 рр.)Феномен укр. Авангардизму
- •49) Розстріляне відродження: поезія, драматургія, проза. Провідні діячі, їх внесок
- •50) Політична українізація і головні напрямки її здійснення в Укпаїні
- •51) Образотворче мистецтво в 1920-1980 років
- •52) Укр культура періоду Великої Вітчизняної Війни
- •53)Розвиток літератури в Україні у другій половині 20 століття. Рух шістидесятників.
- •54) Розвиток архітектури у другій половині 20 століття
- •55) Музична культура в Україні у 20 столітті
- •56) Український театр у 20 столітті
- •57) Тенденції розвитку укр. Кінематографії у 20 столітті. Феномен укр.. Поетичного кіно.
- •58) Українська література постмодернізму
- •59) Модерні та постмодерні пошуки в укр. Театрі та кінематографії 90тих років 20 століття, початок 21 століття
- •60) Проблеми розвитку культури в незалежній України
47) Укр музичне мистецтво 19 століття
Поетична і музична обдарованість українського народу була основою високого рівня розвитку музично-пісенної творчості. У XIX столітті як і раніше побутують землеробські пісні календарного циклу, а також колядки, веснянки, колискові, весільні. Широкою популярністю користувалися пісні-романси «Їхав козак за Дунай», «Віють вітри», а також створені на вірші Шевченка «Думи мої, думи», «Заповіт». З народного середовища висувалися талановиті співаки-кобзарі (Остап Вересай, Іван Кравченко-Крюковський, Гнат Гончаренко, Терентій Пархоменко, Михайло Кравченко, Андрій Шут та ін.).
Значного поширення набуло сімейне музикування, аматорський молодіжний розважальний спів. Центрами розвитку музичної культури були духовні навчальні заклади, гімназії, приватні пансіони, університети, в яких вивчалася нотна грамота і теорія музики. Багато хто отримував професійну музичну підготовку в церковних хорах.
Високого рівня досягла майстерність партесного (багатоголосого) співу. У XIX столітті хоровий спів поступово виходить за рамки чисто культового.
Одночасно з народною і церковною традиціями в XIX столітті складається світська професійна музична культура. С. С. Гулак-Артемовський на початку 60-х років створює першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм». Перлиною української вокальної класики стали «Вечорниці» П. І. Нищинського.
Цілу епоху в музичному житті України складає творчість М. В. Лисенка — великого українського композитора, блискучого піаніста-віртуоза, талановитого хорового диригента, педагога, музикознавця й активного громадського діяча демократичного напряму. Він є основоположником української класичної музики. У доробку класика української музики Миколи Віталійовича Лисенка - понад 100 романсів.
_ Визначною постаттю цього періоду є Семен Гулак-Артемовський. Прекрасний голос і музичний талант визначили його майбутнє. Видатний російський композитор Михайло Глінка, набираючи в Україні співаків для Придворної капели, взяв його з собою до Петербурга.
Як оперний та музично театральний доробок, українська інструментальна музика XIX ст. теж несе риси аматорської творчості. Яскравими зразками щодо цього можуть бути фортепіанні п'єси і романси композитора, піаніста і педагога М. Завадського - вчителя музики В. Заремби та збирача народної пісні А. Коципінського.
Для розвитку української музичної культури XIX сторіччя виняткового значення має опора на народну музику і демократичне спрямування. Як бачимо, фольклорні засади слугували формуванню навіть таких професійних жанрів, як опера, інструментальна п'єса.
Михайло Калачевський (1851-1897) відомий в історії української музики як один з перших авторів симфонії, які грунтуються на українських народних піснях
Українська музика XIX ст. теж прямувала шляхом розвитку професіонального мистецтва. Як і у світовій музиці, розвивалися оперні, симфонічні, інструментальні жанри. Найбільш яскраві постаті української музики - М. Лисенко і С. Гулак-Артемовський. Виникає також школа західноукраїнських композиторів.