- •1) Термін поняття «культура».Функції культури
- •2.)Поняття ментальності та національного характеру.Архетипи укр. Культури
- •3) Самобутні ознаки духовної культури укр. Народу
- •4) Ранні форми культури на укр. Землях (від найдавніших до антів)
- •5) Особливості культури Кукутень-Трипілля
- •6) Особливості скіфської культури, її вплив на культуру давніх словян
- •7.)Міфологія давніх слов’ян:культура,образи,свята
- •8) Грецька колонізація північного Причорноморя та її культурно-історичне значення
- •9.)Культура та релігія дохристиянської Русі. Перша релігійна реформа київського князя Волод. Великого
- •10) Запровадження християнства і його вплив на розвиток культури Київської Русі
- •11) Візантія і Київ Русь- взаємозв’язок культурних традицій
- •12)Література Київської Русі
- •13) Архітектура Київської Русі. Собор Святої Софії
- •14.)Образотворче мистецтво Київської Русі: іконопис, фреска, мозоїка
- •15)Становлення освіти і наукових знань в Київській Русі. Організація книжкової справи
- •16.)Музична творчість Київської Русі
- •17)Характеристика культурної та соціально-політичної ситуації в Галицькій та Волинській землях у 12-13 століттях
- •18) Розвиток освіти, літератури та книжкової справи в Галтцько-Волинському князівстві
- •19.)Особливості архітектури , живопису і художніх ремесл у Галицько-Волинському князівстві.
- •20.)Поширення католицизму на укр. Землях в польсько-литовську добу
- •21)Церковні братства та їх роль у розвитку укр. Культури
- •22) Освітні процеси в Україні в польсько-литовську добу. Книгодрукування
- •23) Мистецтво ренесансу (15-пер пол. 17 ст)
- •24) Укр. Полемічна літ. 16-пер пол. 17 ст. Творчість і.Вишинського
- •25) Козацтво як феномен укр. Культури. Культура Запорізької Січі
- •26) Укр бароко в архітектурі
- •27) Укр. Бароко в образотворчому мистецтві
- •28) Укр бароко в літературі. Книгодрукування
- •29). Церковна та культурно-просвітницька діяльність п. Могили
- •30). Літописання й історична література часів козацької державності
- •31) Ки́єво-Могиля́нська академія духовний центр східноєвропейського православного регіону
- •33) Барокова архітектура .С .Ковнір, і. Григорович-Барський
- •Творча спадщина
- •34) Еволюція образотворчого та музичного мистецтва. А Ведаль, м. Березовський, д.Бортнянський
- •Твори Опери
- •Інструментальна музика
- •35) Театральне мистецтво 17- 18 ст, види театральних вистав
- •37) Становлення нової укр.. Літератури Творчість і.Котляревського
- •Літературна діяльність
- •38) Галицьке відродження «Руська Трійця»
- •39) Заснування та розвиток Харківського та Київського університетів у першій половині 19 століття
- •40) Особливості романтизму в укр. Худ. Літ.
- •41) Тенденції розвитку укр. Літ у першій половині 19 століття
- •42)Розвиток укр. Літ у другій половині 19 століття
- •43) Український живопис другої половини 19 століття
- •44) Тарас Шевченко як художник
- •45) Архітектура України 19 століття
- •46) Укр драматургія і театр в Україні 19 століття. Театр Корифеїв
- •47) Укр музичне мистецтво 19 століття
- •48) Укр культура на початку 20 століття (1900-1920 рр.)Феномен укр. Авангардизму
- •49) Розстріляне відродження: поезія, драматургія, проза. Провідні діячі, їх внесок
- •50) Політична українізація і головні напрямки її здійснення в Укпаїні
- •51) Образотворче мистецтво в 1920-1980 років
- •52) Укр культура періоду Великої Вітчизняної Війни
- •53)Розвиток літератури в Україні у другій половині 20 століття. Рух шістидесятників.
- •54) Розвиток архітектури у другій половині 20 століття
- •55) Музична культура в Україні у 20 столітті
- •56) Український театр у 20 столітті
- •57) Тенденції розвитку укр. Кінематографії у 20 столітті. Феномен укр.. Поетичного кіно.
- •58) Українська література постмодернізму
- •59) Модерні та постмодерні пошуки в укр. Театрі та кінематографії 90тих років 20 століття, початок 21 століття
- •60) Проблеми розвитку культури в незалежній України
42)Розвиток укр. Літ у другій половині 19 століття
На початку ХХ ст. у культурній сфері чітко вимальовуються дві тенденції – збереження національно-культурної ідентичності (народництво) та пересадження на український ґрунт новітніх європейських зразків художнього самовиразу (модернізм). Своєрідною синтезною моделлю народництва і модернізму стала “нова школа” української прози (М. Коцюбинський, В. Стефаник, О. Кобилянська, М. Черемшина), яка в своїй творчості органічно поєднувала традиційні для вітчизняної літератури етнографізм, розповідь від першої особи та ін. з новітніми європейськими здобутками – символізмом та психоаналізмом.
В українській літературі першим модерністські гасла висунув у 1901 р. поет М. Вороний, який на сторінках “Літературно-наукового вісника” у програмному відкритому листі закликав повернутись до ідеї “справжньої запашної поезії”, тематично і жанрово розширити існуючі у тогочасній літературі рамки. Естафету у М. Вороного прийняла група галицьких письменників “Молода муза” (П. Карманський, В. Пачковський, О. Луцький та ін.), яка у 1907 р. оприлюднила свій маніфест, що містив критичні зауваження щодо реалізму в літературі та орієнтувався на загальноєвропейські зразки та тенденції.
43) Український живопис другої половини 19 століття
У другій половині XIX ст. в українському образотворчому мистецтві поширились принципи реалізму та народності, їх утвердженню та посиленню демократичних тенденцій у живописі сприяло виникнення 1870 р. у Петербурзі Товариства пересувних художніх виставок, до складу якого, крім блискучих живописців Росії (В. Перова, В. Васнецова, І. Шишкіна та ін.), входили і талановиті українські художники (М. Пимоненко, О. Мурашко, К. Костанді та ін.). Український живопис цієї доби представлений різними жанрами. Пореформена демократизація суспільства сприяла активному розвитку побутового жанру, представниками якого були Л. Жемчужніков, І. Соколов, К. Трутовський, М. Кузнецов, К. Костанді та ін. Вони не тільки збагатили цей жанр новою тематикою та сюжетами, а, передаючи глибину наростаючих соціальних контрастів, надали йому більшого соціального звучання. Видатним майстром побутового жанру був М. Пимоненко, пензлю якого належать «Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії. У пейзажному жанрі плідно працювали С Світославський, Г. Світлицький, І. Похитонов, Г. Ладиженський та ін. «Шукачем сонця», майстром сонячного пейзажу називали В. Орловського, автора неповторних своєю виразністю картин — «Сінокіс», «Жнива». Цими творами художник заявив про себе як витонченого майстра колориту та світлотіньових ефектів. Найяскравішою зіркою пейзажного жанру в цей час був C. Васильківський, творча спадщина якого налічує майже 3,5 тис. полотен. Його пензлю належать «Ранок. Отара в степу», «Степ на Україні», «Перед грозою» та ін. Ці картини — не просто данина красі рідної природи. їх непересічне значення полягає не стільки у фантастичній віртуозності майстра-живописця, скільки в глибині закодованого в них філософського змісту.
Менш поширеним був портретний живопис, хоча в цьому жанрі працювали відомі майстри М. Пимоненко, К. Костанді, Є. Буковецький, С. Васильківський. У західноукраїнських землях у побутовому жанрі творили Є. Максимович, Е. Бучевський, у пейзажному — Т. Романчук, А. Монастирський, А. Кохановська, жанром портрету оволодівали К. Устиянович, Т. Копистецький, Ю. Пигуляк, у історичному жанрі вагомим був творчий доробок М. Івасюка.