- •1) Термін поняття «культура».Функції культури
- •2.)Поняття ментальності та національного характеру.Архетипи укр. Культури
- •3) Самобутні ознаки духовної культури укр. Народу
- •4) Ранні форми культури на укр. Землях (від найдавніших до антів)
- •5) Особливості культури Кукутень-Трипілля
- •6) Особливості скіфської культури, її вплив на культуру давніх словян
- •7.)Міфологія давніх слов’ян:культура,образи,свята
- •8) Грецька колонізація північного Причорноморя та її культурно-історичне значення
- •9.)Культура та релігія дохристиянської Русі. Перша релігійна реформа київського князя Волод. Великого
- •10) Запровадження християнства і його вплив на розвиток культури Київської Русі
- •11) Візантія і Київ Русь- взаємозв’язок культурних традицій
- •12)Література Київської Русі
- •13) Архітектура Київської Русі. Собор Святої Софії
- •14.)Образотворче мистецтво Київської Русі: іконопис, фреска, мозоїка
- •15)Становлення освіти і наукових знань в Київській Русі. Організація книжкової справи
- •16.)Музична творчість Київської Русі
- •17)Характеристика культурної та соціально-політичної ситуації в Галицькій та Волинській землях у 12-13 століттях
- •18) Розвиток освіти, літератури та книжкової справи в Галтцько-Волинському князівстві
- •19.)Особливості архітектури , живопису і художніх ремесл у Галицько-Волинському князівстві.
- •20.)Поширення католицизму на укр. Землях в польсько-литовську добу
- •21)Церковні братства та їх роль у розвитку укр. Культури
- •22) Освітні процеси в Україні в польсько-литовську добу. Книгодрукування
- •23) Мистецтво ренесансу (15-пер пол. 17 ст)
- •24) Укр. Полемічна літ. 16-пер пол. 17 ст. Творчість і.Вишинського
- •25) Козацтво як феномен укр. Культури. Культура Запорізької Січі
- •26) Укр бароко в архітектурі
- •27) Укр. Бароко в образотворчому мистецтві
- •28) Укр бароко в літературі. Книгодрукування
- •29). Церковна та культурно-просвітницька діяльність п. Могили
- •30). Літописання й історична література часів козацької державності
- •31) Ки́єво-Могиля́нська академія духовний центр східноєвропейського православного регіону
- •33) Барокова архітектура .С .Ковнір, і. Григорович-Барський
- •Творча спадщина
- •34) Еволюція образотворчого та музичного мистецтва. А Ведаль, м. Березовський, д.Бортнянський
- •Твори Опери
- •Інструментальна музика
- •35) Театральне мистецтво 17- 18 ст, види театральних вистав
- •37) Становлення нової укр.. Літератури Творчість і.Котляревського
- •Літературна діяльність
- •38) Галицьке відродження «Руська Трійця»
- •39) Заснування та розвиток Харківського та Київського університетів у першій половині 19 століття
- •40) Особливості романтизму в укр. Худ. Літ.
- •41) Тенденції розвитку укр. Літ у першій половині 19 століття
- •42)Розвиток укр. Літ у другій половині 19 століття
- •43) Український живопис другої половини 19 століття
- •44) Тарас Шевченко як художник
- •45) Архітектура України 19 століття
- •46) Укр драматургія і театр в Україні 19 століття. Театр Корифеїв
- •47) Укр музичне мистецтво 19 століття
- •48) Укр культура на початку 20 століття (1900-1920 рр.)Феномен укр. Авангардизму
- •49) Розстріляне відродження: поезія, драматургія, проза. Провідні діячі, їх внесок
- •50) Політична українізація і головні напрямки її здійснення в Укпаїні
- •51) Образотворче мистецтво в 1920-1980 років
- •52) Укр культура періоду Великої Вітчизняної Війни
- •53)Розвиток літератури в Україні у другій половині 20 століття. Рух шістидесятників.
- •54) Розвиток архітектури у другій половині 20 століття
- •55) Музична культура в Україні у 20 столітті
- •56) Український театр у 20 столітті
- •57) Тенденції розвитку укр. Кінематографії у 20 столітті. Феномен укр.. Поетичного кіно.
- •58) Українська література постмодернізму
- •59) Модерні та постмодерні пошуки в укр. Театрі та кінематографії 90тих років 20 століття, початок 21 століття
- •60) Проблеми розвитку культури в незалежній України
34) Еволюція образотворчого та музичного мистецтва. А Ведаль, м. Березовський, д.Бортнянський
Твори образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, стародруки, експоновані на виставці, належать до одного з найцікавіших періодів в історії культури українського народу - другої половини XVII-XVIII ст. Це час становлення та розвитку в українському мистецтві загальноєвропейського стилю бароко. Барочні риси проявляються і в оформленні стародруків, гравюр, що набувають складної композиції та пишних декоративних форм. Мистецтво України доби бароко, що створювалось на основі народної естетики в тісному взаємозв'язку з мистецтвом інших країн, є важливим етапом у розвиткові духовної культури українського народу.
Українське бароко складалося на протязі XVI – XVIII століть, в той час, коли Україна мала два історичних державних утворення. Перший, коли входила до складу Польсько-Литовської держави і другий, коли була фактично приєднана до складу Росії. У перший період українські музиканти працювали на території Західної та Східної Європи. Їх інструментальні мініатюри, типовий і дуже розповсюджений тоді жанр, можна зустріти у різних табулятурах – Люблінській, Лейпцігській, Братиславській. Другий період пов’язаний із діяльністю талановитих українських музикантів – Феофана Прокоповича, Василя Грутовського, Максима Березовського та Дмитра Бортнянського у Петербурзі. Українська музика доби бароко — найвище досягнення національного мистецтва. Отже, провідним жанром став багатоголосий партесний спів. Помітну роль у його поширенні відіграли братські школи.
Арте́м Лук'янович Ве́дель (Ве́дельський) (1767, Київ — †14 липня 1808, там само) — український композитор, диригент, співак, скрипаль.
Твори Веделя тривалий час були заборонені і поширювалися в рукописах, їх знали й виконували, незважаючи на заборону. На сьогодні відомо близько 80 музичних творів.
Мелодика Веделя виразна, охоплює значний діапазон і тісно пов'язана зі словом. Виразовість мелодіки посилена ритмікою, що відзначається складністю і різноманітністю ритмічних малюнків.
Макси́м Созо́нтович Березо́вський (27 жовтня 1745, Глухів — 2 квітня 1777, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український композитор, диригент, співак. Класик європейської музики.
Березовський відомий як композитор, автор духовних концертів, що написані ним після повернення з Італії (найпопулярніший концерт «Не отвержи мене во время старости»). Він поєднав у своїй творчості тогочасний досвід західноєвропейської музичної культури з національними традиціями хорового мистецтва. Разом із Д. Бортнянським створив новий класичний тип хорового концерту.
Твори Опери
«Демофонт» (лібр. П. Метастазіо, 1773, поставлена 1774 в Ліворно, Італія),
«Іфігенія» (не закінчена);
Інструментальна музика
Соната для скрипки і чембало (1772).
Дмитро́ Степа́нович Бортня́нський (28 жовтня 1751 року, Глухів, Україна — † 10 жовтня 1825 року, Петербург) — український композитор, співак і диригент, автор 6 опер, камерно-інструментальних творів, хорових циклічних концертів, 10 двохорних концертів, херувимських та причасних творів. Створив новий тип хорового концерту.
Найвідоміші твори: опери "Креонт", "Алкід", "Сокіл", кантата "Співець у стані руських воїнів".