23) Мистецтво ренесансу (15-пер пол. 17 ст)

поступово в Україну проникають і поширюються впливи європейського ренесансу як в галузі архітектури, так і образотворчого мистецтва.

Найбільш активно в цей час ведеться будівництво оборонних споруд. З метою захисту від набігів татар перебудовуються старі і виникають нові фортеці, при спорудженні яких використовують найсучасніші досягнення європейської оборонної архітектури. Дерев'яні укріплення повністю змінюються мурованими та цегляними. Могутністю, неприступністю вражав Невицький замок, розташований на горі над річкою Уж (Закарпаття). Виразний оборонний характер в цей час мають і культові споруди Класичним прикладом можуть служити Святогорський монастир у Зимному на Волині, монастир-фортеця у Міжгір'ї, церква у Сутківцях та ін Активне будівництво оборонних споруд сприяло поширенню на Україні мистецтва мурованої архітектури.

Поступово віяння Ренесансу переходили і в міську архітектуру, як культову, так і цивільну. Цьому сприяли як і жваві торгівельні стосунки -"українських міст, особливо Львова, з містами Італії, Німеччини,

Саме за проектами Павла Римлянина збудовано такі перлини ренесансного Львова, як монастир і костел бенедиктинок, каплиця Кампіанів, костел і монастир бернардинів.

Ще більш виразно гуманістичні ідеї Ренесансу проявляються в багаточисельній надгробній скульптурі. Магнатські, шляхетські, патриціанські роди вшановували пам'ять померлих багатими надгробками в храмах. На відміну від готичних, ренесансні надгробки зображували людину не в стані смерті, а в стані сну, прагнули донести до потомків не лише зовнішні риси, але й характер, особистість людини. Пам'ятники мали прославляти, увічнювати чесноти померлих, показувати не ницість, а гідність, неповторність людини. Поряд з надгробною поступово розвивалась і світська скульптура: магнатські парки прикрашали статуями, що зображували античних богів, богинь, героїв, з'явився також скульптурний портрет.

Якщо архітектура, скульптура доби Ренесансу в Україні є результатом творчості іноземних майстрів або місцевих, які пройшли навчання в мистецьких центрах Європи і повністю сприйняли мистецьку мову Ренесансу, вкорінюючи ТІ на українському Грунті, то іконопис найбільше зберігав традиції, мистецькі форми Київської Русі. В іконах XV - І пол. XVI ст. бачимо збереження давніх, розроблених ще у Візантії, православних канонів - символічність кольорів, плоскість, застиглість постатей, зворотну перспективу. Це був не релігійний живопис, як в інших країнах Європи, а саме іконопис. Як вже згадувалось, така вірність традиціям, навіть певний консерватизм був засобом збереження самобутності, національних духовних цінностей Але порівняно з іконописом часів Київської Русі іконопис згадуваного періоду набуває нових рис. Обличчя святих набувають більшої виразності, живості, навіть елементів портретності, рухи стають більш природними. При збереженні канону ікони, монументальні розписи набувають певної витонченості, глибокої, стриманої емоційності. Один з шедеврів цього часу - так зване "Сине Успіння", в якому сині, блакитні тони, похилені фігури апостолів, смутні обличчя, жести рук передають їх глибоку скорботу. А постать Марії в синьому плащі вражає красою і тихою умиротворенню по Недарма українських живописців знали і шанували не лише в Україні, але й за її межами. Так, польські королі, магнати неодноразово запрошували українських майстрів для розписів храмів, магнатських, королівських палат. До нашого часу збереглися розписи, зроблені українськими митцями в Любліні, Кракові, навіть у Вроцлаві Запрошували їх і до Пскова, що, зважаючи на високий рівень псковського іконопису, було значним визнанням. До нашого часу збереглися імена таких майстрів іконопису як Андрій, Федуско, священик Гайль, Дмитро, Олексій, Василь зі Стрия та ін. Оригінальністю і неповторністю відзначається український живопис 2 пол. XVI - 1 пол. XVII ст. Найвизначнішим мистецьким осередком цього часу був Львів. У місті діяв малярський цех, до якого входили також ювеліри та ливарники. В ХУІ-ХУІІ ст. у Львові нараховувалось 75 малярів-українців. Під впливом західноєвропейського мистецтва з'явились такі жанри, як портрет, батальний живопис, натюрморт. Нові віяння, ідеї, суспільні ідеали позначились і на іконопису. Замість золотого фону в іконах зустрічаємо пейзажі, види міських вулиць, площ. Поруч іконопису розвивається портрет. Майстри прагнули увічнити на полотні не лише зовнішні риси, але й характер, якості портретованих. Обмежуючи деталі, митці зосередили увагу на обличчі. Відомими портретистами були вже згадувані Ф Сенькович, М.Петрахнович, а також С.Корунка,. У портретах прагнули передати гідність, статечність: розум, силу волі, у жіночих портретах - красу, шляхетність, ніжність і в той же час силу характеру. Тобто художники підкреслювали ті риси портретованих, які наближали їх до прийнятого в суспільстві ідеалу

Поширення книгодрукування сприяло поширенню І вдосконаленню такого напряму образотворчого мистецтва, як гравюра Високим художнім рівнем, знайомством з зразками європейської гравюри відмічені дереворити (гравюри на дереві) львівського "Апостола", знаменитої Остроз .кої Біблії, інших книг друкарні Івана Федорова, В цілому для архітектури, образотворчого мистецтва доби Ренесансу в Україні є характерним поширення архітектурних, мистецьких форм італійського, Північного Ренесансу, сприйняття нових надбань європейського мистецтва та їх синтез з традиціями мистецтва Київської Русі та українського народного мистецтва Нові художні засоби, прийоми були не самоціллю, а засобом для втілення в архітектурних, спорудах, мистецьких образах гуманістичних ідеалів Художня культура Ренесансу України стала основою для неповторного українського бароко. В добу Ренесансу українська культура в полемічних творах, витворах мистецтва втілила національні духовні цінності, національну ідею і духовно підготувала, створила ту суспільну атмосферу, в якій розгорнулась національно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького, яка завершилась відновленням Української держави.