Вступ

Термін «філософія» має давньогрецьке коріння. Він походить від двох грецьких слів: «філео» — любов (у деяких філософіях від: «філос» — приязний, друг) і «софія» — мудрість і означає любов до глибоких теоретичних міркувань, а в дослівному перекладі — «любов до мудрості». Вперше термін «філософія» з'явився у вжитку відомого давньогрецького мислителя Піфагора (прибл. 570—497 р. до н. е.). Спочатку філософія охоплювала увесь комплекс людських знань про світ, оскільки ці знання на той час не мали дисциплінарної диференціації. Філософія — теоретичний світогляд, вчення, яке прагне осягнути всезагальне у світі, в людині і суспільстві. Як універсальний спосіб самоусвідомлення людиною самої себе, сутності світу і свого призначення в ньому філософія започатковується у VII—VI ст. до н. е. в таких осередках людської цивілізації, як Давні Індія та Китай, досягнувши своєї класичної форми у Давній Греції. Питання, що вивчає філософія, є одним з найпроблематичніших для неї, оскільки предмет її історично змінювався. В Європі до XVII ст. філософія охоплювала все знання про світ, тобто зародки всіх наук, окрім хіба що математики й медицини. При визначенні предмета філософії слід брати до уваги не тільки те, яких історичних форм набувала філософія, а й загальну тенденцію, що пронизує конкретні її формоутворення. Найбільш загальні засади сущого (буття — небуття, простір — час, причинність, сенс людського існування, істина, добро, свобода тощо), з яких «конструюється» світ, і є предметом філософії. При цьому філософія намагається звести всі ці різноманітні загальності до одного принципу — Бога, матерії тощо, пояснювати їх, виходячи із цього принципу. Філософія передбачає здатність підноситись до всезагального. Вона є певною настановою на всезагальне. На основі всезагального (ідей, принципів) філософія намагається пізнати і пояснити світ. А оскільки система ідей є не що інше, як теорія, то філософію можна вважати теоретичним світоглядом

Зміст

1.Вступ до філософії

Сутність філософії та її роль в суспільстві

Світогляд, його структура і функції 6

Типи світоглядів 9

Поняття «філософія» 11

Предмет філософії 12

Соціальні умови формування філософії 13

Духовні джерела філософії 15

Філософські проблеми і дисципліни 16

Специфіка філософського знання 18

Філософські методи 21

Функції філософії 24

2.Історични типи філософії

Методологічні проблеми історії філософії

Предмет історії філософії 27

Історія філософії та філософія історії 29

Методи історико-філософського аналізу 30

Західна та східна моделі (парадигми) філософії 31

Філософія в Давніх Індії, Китаї та Греції

Давньоіндійська філософія 34

Давня китайська філософія 36

Філософія Давньої Греції 40

Філософія середньовіччя та епохи Відродження

Філософія середньовіччя 51

Патристика 52

Схоластика 55

Філософія епохи Відродження 59

Західноєвропейська філософія Нового часу (XVII—XVIII ст.)

Наукова революція XVI—XVII ст. та її вплив на розвиток філософії 62

Основні протилежні напрями у філософії Нового часу 64

Емпіризм. Англійська філософія XVII—XVIII ст. 69

Раціоналізм 74

Філософія Просвітництва 79

Німецька класична філософія

Критична філософія І. Канта 83

Суб'єктивний ідеалізм І. Фіхте 85

Об'єктивний ідеалізм Ф.-В.-Й. Шеллінга 86

Система ідеалістичної діалектики Г.-В.-Ф. Гегеля 90

Філософія Л. Фейєрбаха 91

Філософія марксизму 96

Сучасна світова філософія

Позитивізм 108

Прагматизм 111

Ірраціоналізм у сучасній філософії 116

«Філософія життя» 123

Феноменологія 128

Екзистенційна філософія 133

Українська філософія

Дохристиянські витоки української філософії 137

Філософська думка часів Київської Русі 142

Філософія українського Відродження та бароко 149

Філософія Г. Сковороди 153

Філософія Просвітництва й романтизму в Україні 159

Філософія української національної ідеї 165

3.Філософське розуміння світу

Філософське вчення про буття (онтологія)

Проблема буття у філософії 169

Вчення про світ 171

Підстави існування світу 175

Сфери буття світу 177

Категорії як структури буття 186

Свідомість

Поняття «свідомість» 188

Проблема свідомості в історії філософії 190

Свідомість в контексті відношень людини до світу і до власного тіла 192

Виникнення свідомості 194

Ознаки (властивості) свідомості та її структура 198

Філософія пізнання (гносеологія)

Пізнання як предмет філософського аналізу 199

Сутність пізнання у філософській традиції 205

Чуттєве та раціональне в пізнанні 211

Методологія наукового пізнання 214

Проблема істини в пізнанні 216

Теорія цінностей (аксіологія)

Визначення цінностей. Об'єктивістська та суб'єктивістська концепції цінностей 219

Класифікація цінностей 221

Функції цінностей 223

4.Філософія людини

Філософська антропологія

Релігійно-міфологічна антропософія 225

Натуралістична (наукова) антропософія 227

Філософські проблеми антропогенезу 231

Біологічне і соціальне в людині 233

Біологія і культура в генезисі людини 237

Сфери буття людини 240

Філософія культури

Поняття культури та її сутнісні начала 243

Атрибутивні ознаки і властивості культури 246

Генезис теорії культури 251

Проблема кризи сучасної культури 254

Філософія релігії

Поняття і проблемна сфера філософії релігії 258

Поняття феномену релігії 261

Філософські концепції природи релігії 265

Основні елементи та структура релігії 269

Буття Бога у філософській інтерпретації 275