Багатостороння агенція гарантування інвестицій Капітал і цілі діяльності

Багатостороння агенція гарантування інвестицій (Multilateral Investment Guarantee Agency — MAGI) була утворена 1988 p. 42 країнами—членами МБРР. Капітал БАГІ складається з членських внесків. Країни, які брали участь у заснуванні Агенції, підписали 53 % з 1,082 млрд дол. США офіційно затвердженого капіталу. Свою практичну діяльність БАГІ розпочала в 1990 р.

Діяльність БАГІ спрямована на поширення потоку прямих іноземних інвестицій серед країн-членів. її основна мета — стимулювати залучення прямих приватних інвестицій у країни, що розвиваються, шляхом усунення перешкод некомерційного характеру. Підтримуючи іноземних інвесторів, обмежуючи політичний ризик інвесторів у країнах-реципієнтах, БАТІ сприяє поліпшенню в них інвестиційного клімату і, таким чином, підвищує привабливість окремих країн та регіонів для інвестування.

У межах своєї діяльності БАГІ виконує дві функції:

• надання іноземним інвесторам страхових гарантій проти неко-мерційних ризиків у країнах, які отримують інвестиції;

• надання дорадчих та інформаційних послуг країнам - членам щодо поліпшення інвестиційного клімату, необхідного для залучення прямих іноземних інвестицій.

Програма страхових гарантій багі

Найважливіший напрям діяльності БАТІ — страхування неко-мерційних інвестиційних ризиків. Програма страхових гарантій БАГІ передбачає захист іноземних інвесторів від збитків чотирьох типів:

1. Переказ валюти. Страхові гарантії від втрат, пов'язаних з неконвертованістю валюти або неможливістю репатріації капіталу.

2. Експропріація інвестицій. Страхові гарантії від збитків, що спричинені прямими або опосередкованими актами експропріації й ведуть до скорочення або обмеження прав власності та контролю-на застраховані інвестиції (націоналізація, конфіскація тощо).

3. Війна та громадянська непокора. Страхові гарантії віл збитків, зумовлених пошкодженням, руйнуванням реальних активів через воєнні дії або акти громадянської непокори (революції, повстання, саботаж, тероризм тощо).

4. Розрив контракту. Страхові гарантії від збитків, які виникають унаслідок розриву чи анулювання контракту з інвесторами країною-реципієнтом (у випадку неможливості отримання компенсації через арбітраж).

БАТІ гарантує тільки інвестиції, які надходять із країни-чле-на. Проте призначені вони можуть бути для будь-якої країни світу, окрім країни походження інвестиції. Гарантує БАТІ лише нові інвестиції в конкретні проекти, включаючи розширення вже наявних інвестицій, а також інвестиції, пов'язані з приватизацією і фінансовою реорганізацією. Згідно з вимогами БАГІ, до інвестицій, які можуть бути застраховані, належать внески в активи (акціонерний капітал у формі первісного внеску або зростання капіталу), позики, надані або гарантовані акціонерами (строком більш ніж на три роки), а також деякі інші форми прямого інвестування. Так, БАЛ може страхувати позики, надані фінансовими інституціями, насамперед банками, якщо вона водночас страхує інші вкладення в підприємство (наприклад, внески акціонерів, які беруть участь у проекті). В окремих випадках гарантії можуть надаватися і тоді, коли інвестиція має форму технічної допомоги, франчайзингу або ліцензійної угоди.

Специфікою гарантій БАТІ є те, що вони являють собою інструмент страхування, котрим користуються переважно інвестори приватного сектора. Втім, гарантії БАТІ можуть надаватися й державним підприємствам, якщо їхня діяльність має комерційний характер.

Для кожної окремої країни встановлено ліміт на обсяг гарантій БАГІ — 225 млн дол. США (до 1996 р. — 175 млн дол.). Стандартний поліс БАГІ зумовлює надання страхових гарантій інвестиціям на 15-річний період, який, однак, може бути продовжений у виняткових випадках до 20 років. Для кожної категорії страхового ризику БАГІ може гарантувати до 90 % інвестованих коштів, а загальний обсяг гарантій може сягати 270 % суми інвестицій за рахунок покриття прибутків від вкладень. У цілому поточний максимальний ліміт загального обсягу гарантій для окремого проекту становить 50 млн дол. США. Структура страхових премій і процентні ставки встановлюються БАГІ в кожному конкретному випадку надання страхового забезпечення залежно від типу гарантії, галузі та країни, до якої спрямовуються інвестиції.

Під час виконання своєї програми гарантій БАГІ співпрацює з національними агенціями зі страхування інвестицій і приватними страховими компаніями для здійснення спільного страхування та перестрахування інвестицій. При цьому БАГІ застосовує так званий "пакетний підхід'', коли гарантії надаються спільно з кількома державними чи приватними страхувальниками. Як правило, гарантія БАГІ становить 25—30 % загального гарантійного пакета.

Право на гарантії БАГІ мають інвестиції в будь-які галузі економіки, за винятком оборонної і тютюнової промисловості, виробництва алкогольних напоїв, інвестицій спекулятивного характеру та казино. З погляду галузевої диверсифікації портфеля гарантій БАГІ найбільша частка страхового забезпечення (85—90 %) припадає на інвестиції у фінансовий сектор, обробну і гірничодобувну промисловість та інфраструктуру. Загальні результати страхової діяльності БАГІ демонструє табл. 28.3.

Сот

Світові торгівельні зв’язки регулюються спеціалізованими міжнародними економічними інститутами. Одним із найважливіших з цих інститутів – Всесвітня торгова організація або Світова організація торгівлі (СОТ).

Світова організація торгівлі (СОТ) перекладається на англійську мову як World Trade Organization (WTO) і є головним міжнародним регулятором світової торгівлі. СОТ- це законодавча та інституціональна основа міжнародної торгівельної системи, це механізм багатостороннього узгодження та регулювання політики країн – членів у сфері торгівлі товарами, послугами, інтелектуальною власністю, що займається також вирішенням торгівельних суперечок і розробкою стандартів зовнішньо – торгівельної документації (єдиних технічних стандартів).

СОТ перетворена з Генеральної угоди тарифів і торгівлі (ГАТТ) у 19995 році.

Ідея СОТ – це утворення міжнародної організації з регулюванням світової торгівлі, яка мала б дієвий характер, спромоглась, нарешті, подолати перешкоди, що муруються протекціоністською політикою держав. Ініціатором виступили США в середині 40-х років, оскільки по закінченню Другої світової війни вони стали наймогутнішою державою світу, обсяг їхньої промисловості становив 51 % всього виробництва несоціалістичних каїн. Але американські товари не легко просувались на закордонні ринки, бо скрізь наштовхувались на тарифні й нетарифні бар’єри. А також для США була конкуренція з боку колоніальних країн ( Велика Британія, Франція, Португалія та інші), які в торгівлі зі своїми колоніями застосували преференційну систему, тобто мали необмежені пільги, вільний доступ до ринків багатьох країн, чого були позбавлені Сполучені Штати. Тому, в листопаді 1945 р. американці розробили «Пропозиції по розширенню торгівлі й зайнятості», які передбачали скасування деяких обмежень у світовій торгівлі й забезпечення рівних для всіх країн можливостей щодо доступу до світових джерел сировини. На ґрунті цих пропозицій було розроблено статут Міжнародної організації торгівлі, головною метою якої була б лібералізація світової торгівлі.